Справа № 211/6622/25
Провадження № 1-кс/211/1146/25
іменем України
17 червня 2025 року
Слідчий суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконфренції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривого Рогу клопотання захисника в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041720000512, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України про зміну запобіжного заходу відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Високопільського району, Херсонської області, громадянки України, заміжньої, яка на утриманні має неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованої, такої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
16.06.2025 до суду надійшло клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою або встановлення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Мотивуючи клопотання зазначив, що 02.05.2025 судом за клопотанням прокурора підозрюваній обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком, що не перевищує 60 діб, тобто до 27 червня 2025 року включно. Розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, обрано не було. Вважає, що ризики, зазначені прокурором є об'єктивно необгрунтованими. Підозрювана не переховувалася від органу досудового розслідування та не має наміру цього робити, вона не притягалася раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності, має на утриманні мальолітню дитину, яка перебуває на обліку у лікаря офтальмолога, одружена, є ВПО, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання дитини, вважає себе не причетною до вчиненого кримінального правопорушення, оскільки була не обізнана у справах чоловіка.
У судовому засіданні захисник підтримав вимоги клопотання.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Прокурор заперечував проти клопотання захисника, щодо зміни запобіжного заходу, вважає його необгрунтованим, разом із цим, не заперечує проти встановлення застави, розмір якої просить визначити виходячи зі змісту пред'явленої підозри.
Суд, заслухавши думку захисника, підозрюваної, прокурора, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За приписами ч. 4, 5 ст. 201 КПК України, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що виключних обставин для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 немає, оскільки даних, які б свідчили про достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні сторони захисту не вказано та в судовому засіданні не доведено. Заявлені стороною захисту обставини в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваної, не можуть слугувати виключною підставою для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, що не пов'язаний з позбавленням волі.
Ризики, заявлені органом досудового розслідуванням, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не відпали та мають місце до теперішнього часу.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватися від органів досудового розслідування та суду - є те, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину за яке передбачено покарання до від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Остання не працевлаштована, тому не має стабільного джерела доходів. Таким чином, в разі доведення вини підозрюваної у скоєнні даного злочину, їй загрожує міра покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12-ти років і тому, побоюючись покарання, підозрювана може переховуватись від суду, тим самим перешкоджати об'єктивному розслідуванню та встановленню істини по кримінальному провадженню, виконанню процесуальних рішень, з метою уникнення відповідальності.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється - є те, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого умисного корисливого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12-ти років, що свідчить про продовження існування тих же обставин, які спонукали підозрювану до скоєння кримінального правопорушення, а саме: ОСОБА_4 не працевлаштована та вчинення вказаного корисливого злочину є її джерелом одержання прибутку.
З огляду на зазначені обставини слідчий суддя вважає, що стороною захисту не доведено відсутність на теперішній час ризиків, які стали підставою для обрання забобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.
Крім того, ухвала слідчого судді від 02.05.2025 щодо обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була предметом розгляду Дніпровського апеляційного суду, який ухвалою від 21.05.2025, залишив її без змін, вважаючи, що суд першої інстанції правильно оцінив всі наявні ризики.
Разом з тим, дійшовши висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, що не пов'язаний з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за доцільне переглянути питання встановлення застави.
За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.
В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, з урахуванням майнового стану підозрюваної, беручи до уваги ту обставину, що під час перебування під вартою підозрювана не отримує інших видів доходів, відсутність належного рівня доходів у членів сім'ї підозрюваної, які можуть внести заставу, перебування на її утриманні неповнолітньої дитини, а також з урахуванням ставлення підозрюваної до інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя доходить висновку про можливість встановлення застави. Разом із цим, розмір застави повинен визначатися ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб недопустити у особи щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу є обґрунтованим в частині встановлення розміру застави, але в іншому розмірі, а тому підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 182, 201, 331, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12025041720000512, - задовольнити частково.
Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 110 (ста десяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 333 080 (триста тридцять три тисячі вісімдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 буде вважатися такою, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;
- заборонити спілкування з іншими підозрюваними, свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, інакше це може бути підставою для скасування альтернативного запобіжного заходу.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 17 год. 42 хв. 27.06.2025.
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити уповноваженій особі місць ув'язнення - Державнії установі «Криворізька установа виконання покарань №3».
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1