Справа № 175/17065/24
Провадження № 2/175/2630/24
23 квітня 2025 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Краматорської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
В листопаді 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив постановити рішення, яким визначити додатковий строк у шість місяців для подання ним, ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяву про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
18 березня 2025 року ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач виконавчий комітет Краматорської міської ради про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу та рекомендованим повідомлення №0600994435890, проте до суду не з'явився.
Вивчивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно дост.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як передбачено ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки та розташованого на ній будинку АДРЕСА_1 .
Згідно Довідки №24530 щодо реєстрації місця проживання на день смерті, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , разом з ним була зареєстрована його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_4 є батько ОСОБА_5 та мати ОСОБА_6 .
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_7 після укладення шлюбу змінив своє прізвище на « ОСОБА_8 ».
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батько ОСОБА_9 та мати ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_5 є батько ОСОБА_9 та мати ОСОБА_3 .
Отже, батько позивача - ОСОБА_5 є рідним братом померлого ОСОБА_2 , що підтверджується вищевказаними документами.
Зі змісту листа Другої Краматорської державної нотаріальної контори Донецької області встановлено, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ніхто не звертався.
11 червня 2024 з метою отримання спадщини позивач звернувся до державного нотаріуса Другої Краматорської Державної нотаріальної контори Костюкової Н.С. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
11 червня 2024 року постановою державного нотаріуса Другої Краматорської Державної нотаріальної контори Костюковою Н.С. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Отже, судом із матеріалів справи встановлено, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до нотаріальної контори інші спадкоємці не звертались, спадкова справа не відкривалась.
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ суд перевіряє наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
За положеннями ст. ст. 12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах,передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи викладене, суд приймає до уваги наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та вважає їх поважними, враховуючи принцип верховенства права та дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням трьохмісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Краматорської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк - 3 місяці з дня набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Озерянська Ж.М.