Справа № 175/3580/25
Провадження № 2/175/906/25
(з а о ч н е)
07 травня 2025 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Рожкової Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою виконуючого обов'язки керівника Краматорської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, Краматорської міської ради, Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 , третя особа: Державне підприємство «Слов'янське лісове господарство» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -
У березні 2024 року виконуючий обов'язки керівника Краматорської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, Краматорської міської ради, Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області з позовом ОСОБА_1 , третя особа: Державне підприємство «Слов'янське лісове господарство» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Краматорської міської ради, повноваження якої згідно п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення (незаконної порубки дерев на території природно-заповідного фонду) в сумі 81 384 грн. 92 коп.
Прокурор Краматорської окружної прокуратури просила суд слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити. Проти ухвалення заочного судового рішення не заперечує.
Державної екологічної інспекції у Донецькій області надала суду заяву про слухання справи за її відсутності, позові вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Представники Краматорської міської ради, Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області у судове засідання не з'явилися повідомлені належним чином, що підтверджується Довідками про доставку електронного документу, причину неявки суду не повідомили.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується трекінгом відправки з відміткою «Невдала спроба вручення». Відзив на позов відповідач не подав, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Представник Державного підприємства «Слов'янське лісове господарство» у судове засідання не з'явився повідомлений належним чином, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу, причину неявки суду не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ст. 82 ЦПК України).
Краматорською окружною прокуратурою за наслідками вивчення стану відшкодування шкоди, завданої порушенням майнових інтересів держави, що спричинені внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, встановлено наявність підстав для вжиття прокурором заходів представницького характеру в інтересах держави в особі Краматорської міської ради, повноваження якої, згідно п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, Державної екологічної інспекції у Донецькій області.
Зокрема, за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження, відомості про яке 02.06.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052390000610 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України, виявлено порушення майнових інтересів держави, що спричинені внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та, як наслідок, наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури.
Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2024 року (справа №175/4713/23, провадження 1-кп/175/23 0/23), який набрав чинності 21 вересня 2024 року, встановлено факт протиправної поведінки ОСОБА_1 , його вини, шкоди, внаслідок порушення ним законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також причинно-наслідкового зв'язку між діями та завданою шкодою, та ОСОБА_1 визнано винним за ч. 4 ст. 246 КК України та призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на два роки, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Судом встановлено, що 01 червня 2023 року, у денний час доби, ОСОБА_1 , знаходячись на території кварталу 50 виділ 2 урочища «Берестувате» Державного підприємства «Слов'янське лісове господарство», за координатами 48.687666, 37.469064, що включений до складу Регіонального ландшафтного парку «Краматорський» та відноситься до території природно-заповідного фонду України, діючи з умислом, спрямованим на незаконну порубку дерев, незаконно, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, без спеціального дозволу (лісорубного квитка, ордера на здійснення лісорубних робіт, чи іншого дозвільного документу), за допомогою ручної бензопили марки «STIHL MS180», шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснив незаконну порубку семи дерев породи «Ясен», діаметром пеньків у корі: 47 - 44 см - 1 деревина, 43 - 37 см - 1 деревина, 33 - 25 см - 1 деревина, 34 - 35 см - 1 деревина, 25 - 22 см - 1 деревина, 20 - 25 см - 1 деревина, 20 - 26 см - 1 деревина. Тим самим ОСОБА_1 заподіяв Державному підприємству «Слов'янське лісове господарство», матеріальну шкоду на загальну суму 81 384 грн. 92 коп.
Вказана шкода в добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 не відшкодована.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
Разом з тим, під час досудового розслідування та судового розгляду позов про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення не заявлявся, внаслідок чого вона залишається не відшкодованою.
Крім того, відповідно до листів Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ДП «Слов'янське лісове господарство» та Державної екологічної інспекції у Донецькій області останні не звертались до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев у інших лісових насадженнях.
Згідно вимог ст. ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно ч. ч. 1, 3, 7 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно- гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника па ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Стаття 4 Лісового кодексу України встановлює, що до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та
незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.
Стаття 39 Лісового кодексу України розподіляє ліси за екологічним і соціально-економічним значенням встановлює категорії лісів. Зокрема, полезахисні лісові смуги відносяться до категорії захисних лісів, які виконують водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції.
Відповідно до ст. 65 Лісового кодексу України, використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання. За ч. 1 ст. 69 цього Кодексу спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Нормативи, за якими виділяються особливо захисні лісові ділянки, встановлюються у відповідності до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 16.05.2007. Згідно пункту 5 цієї Постанови до категорії лісів природоохоронного, наукового, історико- культурного призначення відносяться лісові ділянки, що виконують природоохоронну, естетичну функцію, є об'єктами науково-дослідних робіт на довгочасну перспективу, сприяють забезпеченню охорони унікальних та інших особливо цінних природних комплексів та історико-культурних об'єктів, зокрема: 1) розташовані в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також в межах пралісів, квазіпралісів та природних лісів, розташованих поза межами територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Згідно з статтею 107 Лісового кодексу України громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» у справах про лісопорушення розмір шкоди обчислюється за відповідними таксами.
Відповідно до вимог п. «д» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов'язані компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.
Крім того, згідно положень ч. ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У даному випадку, шкоду заподіяно з вини ОСОБА_1 , тобто наявний такий елемент складу цивільного правопорушення як причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Таким чином, цивільно-правову відповідальність за порушення природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порубки повинен нести відповідач, який в судовому порядку був визнаний винним.
Оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача завдано шкоди державі, яка до теперішнього часу не відшкодована, наявні підстави звернення прокуратури з вказаним позовом в інтересах держави в особі Краматорської міської ради повноваження якої, згідно п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області та Державної екологічної інспекції у Донецькій області в порядку представництва інтересів держави з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки встановлено ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Пред'являючи позов у вказаній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблеми суспільного значення, існування якої виправдовує застосування механізму стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної порубки лісу.
Незаконне та безоплатне використання природних ресурсів ослаблює економічні основи держави, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.
Крім того, інтерес держави полягає в тому, що не стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення злочину, призводить до ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, що, в свою чергу, негативно позначається на фінансуванні важливих природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, чим прямо порушує інтереси держави.
Наведене є підставою для звернення до суду з позовом в інтересах держави.
Порушення інтересів держави полягає в незаконному, без спеціального дозволу, не маючи лісорубного квитка і без законних на те підстав, заподіянні Відповідачем істотної шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки лісу. Такими діями економічним інтересам держави завдано збитки у розмірі, згідно з проведеним Державною екологічною інспекцією у Донецькій області розрахунком шкоди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», завдано шкоди на загальну суму 81 384 гривень 92 копійки.
Компетентними суб'єктами владних повноважень щодо захисту зазначених інтересів держави виступають Краматорська міська рада, повноваження якої, згідно п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, та Державна екологічна інспекція у Донецькій області.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування», система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно вимог ч.І ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені конституцією України, цим та іншими законами.
Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища встановлені в статтях 15,19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції яких віднесено здійснення координації діяльності відповідних, спеціально уповноважених, державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на їх території. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства.
На всій території України з 24.02.2022 введено воєнний стан внаслідок широкомасштабного збройного вторгнення на територію України підрозділів Збройних сил Російської Федерації та нанесення ракетно-бомбових ударів, які розпочались 24.02.2022.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Указом Президента України від 04.07.2022 № 469/2022 постановлено утворити Краматорську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області.
Постановою Верховної ради України №2542-ІХ від 3 0.08.2022 начальнику Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування надано здійснення повноважень міської ради, виконавчого комітету та міського голови.
Отже, уповноваженим органом щодо управління майном комунальної власності та його раціонального використання, які знаходяться на території Краматорської міської територіальної громади є Краматорська міська рада. Однак, зважаючи на введення воєнного стану в Україні та створення відповідної військової адміністрації, повноваження міської ради здійснює Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області.
Відповідно до ст. 13 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють від імені Українського народу права власника в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди.
Відповідно до п. 7 ч. З ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.
Так, відповідно до наказу Міністерства фінансів України віл 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» затверджена класифікація доходів бюджету, зокрема, код класифікації доходів бюджету для грошових стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності 24062100.
Таким чином, грошові стягнення за шкоду, заподіяну на території кварталу 50 виділ 2 урочища «Берестувате» Державного підприємства «Слов'янське лісове господарство», а саме його частини, яка включена до складу Регіонального ландшафтного парку «Краматорський», що знаходиться на території Краматорської територіальної громади, інтереси якої представляє Краматорська міська рада, повноваження якої здійснює Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, та розташована за координатами: 48.687666, 37.469064, в наслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у повному обсязі на розподільчий казначейський рахунок зазначеної територіальної громади.
Враховуючи викладене, вищеописаними винними діями Відповідача завдано шкоду інтересам держави в особі Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області у вигляді ненадходження коштів до зведеного бюджету України на загальну суму 81 384 грн. 92 коп., а тому остання уповноважена представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах в якості Позивача.
Згідно зі статтею 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища, іншими органами виконавчої влади у межах повноважень, визначених законом.
Згідно п. 1 Положення про державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Основними завданнями Держекоінспекції України згідно п. З вказаного Положення є реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Державна екологічна інспекція у Донецькій області згідно вимог п. п. 1,3 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Основними завданнями Державної екологічної інспекції в області є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.
Шкода, спричинена Відповідачем досі не відшкодована, що в свою чергу негативно впливає на здійснення Державною екологічною інспекцією у Донецькій області політики, направленої на охорону навколишнього природного середовища, у зв'язку з чим Державну екологічну інспекцію у Донецькій області залучено у якості Позивача.
Згідно з висновками про застосування норм права, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2018 у справі № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Краматорської окружною прокурором було спрямовано запит № 53-439Вих-25 від 06.02.2025 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області щодо відшкодування ОСОБА_1 завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, у розмірі 81384 гривні 92 копійки.
Листом від 14.02.2025 №01-29/393 Краматорська міська військова адміністрація повідомила, що заходи щодо стягнення збитків не вживалися з причини відсутності коштів для сплати судового збору.
Невжиття заходів щодо відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 довкіллю, перешкоджає фінансуванню у повному обсязі місцевих та загальнодержавних природоохоронних програм, в тому числі, пов'язаних із відновленням лісових насаджень, збереженням флори та фауни, забезпеченням сталого екологічного розвитку, що є порушенням інтересів держави, яка у відповідності із ст. 16 Конституції України гарантує забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України.
Відтак, Краматорською окружною прокуратурою, відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», направлено до Краматорської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої, згідно п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, повідомлення про звернення Краматорською окружною прокуратурою із позовом до Туренка О.М в інтересах держави до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровсьокї області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 81384 гривні 92 копійки.
21.01.2025 за № 53-199Вих-25 Краматорська окружна прокуратура звернулася до Державної екологічної інспекції у Донецькій області із запитом щодо відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, у розмірі 81384 гривні 92 копійки.
Окрім того, листом від 27.01.2025 №12-185/25 Державна екологічна інспекція у Донецькій області повідомила, що заходи щодо стягнення збитків не вживались та Краматорською окружною прокуратурою можливо самостійно вжити заходів представницького характеру.
Невжиття Державною екологічною інспекцією у Донецькій області заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев, спричиняє порушення інтересів держави у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів.
Краматорською окружною прокуратурою, відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», направлено до Державної екологічної інспекції у Донецькій області повідомлення про звернення Краматорською окружною прокуратурою із позовом до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в інтересах держави до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (незаконної порубки дерев на території природно-заповідного фонду) у розмірі 81 384 грн. 92 коп.
Таким чином, вказані уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування неналежним чином здійснюють захист інтересів держави, оскільки не користуються своїми правами та обов'язками передбаченими законодавством і до теперішнього часу не вжили жодних заходів щодо відшкодування заподіяної державі шкоди.
Вищевказане кореспондується з правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі № 927/246/18, в якій суд зазначає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох «виключних» випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Відповідно до правової позиція, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт не звернення до суду уповноваженого органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
У зв'язку із вищенаведеним, враховуючи бездіяльність органів, які уповноважені здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Донецькій області, Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, які не вжили жодних заходів для стягнення вищевказаної шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, та зарахування до відповідних бюджетів, що значно ослаблює економічні основи держави, а також відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 131-1 Конституції України, наявні підстави для прокурорського реагування.
Беручи до уваги наведене, виконуючим обов'язки керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області вжито заходів представницького характеру в інтересах держави шляхом звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 66, 68, 131-1 Конституції України, ст. 128 КПК України, ст. ст. 1, 4, 39, 65, 105, 107 Лісового кодексу України, Законом України «Про прокуратуру», ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 280, 281, 282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги виконуючого обов'язки керівника Краматорської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, Краматорської міської ради, Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 , третя особа: Державне підприємство «Слов'янське лісове господарство» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (код ЄРДПОУ 44691014, адреса: 84300 Донецька область місто Краматорськ пл. Миру буд. №2) шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення (незаконної порубки дерев на території природно-заповідного фонду) в сумі 81 384 грн. 92 коп. на наступні реквізити:
Отримувач коштів - Краматорська міська територіальна громада
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785
Рахунок отримувача - UА038999980333149331000005630
Код класифікації доходів бюджету - 24062100
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 3 028 грн. на наступні реквізити:
Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету - 22030106
Призначення платежу - 101 3569501215; Судовий збір, стягнутий з ОСОБА_1 на користь держави за рішенням суду №175/3580/25)
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Озерянська Ж.М.