Справа № 175/4532/25
провадження 2/175/1146/25
16 червня 2025 року Дніпровський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого
судді Васюченко О.Г.
з секретарем Кульпіною Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області в селищі Слобожанське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-понг» звернулося до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначив, що 19.03.2020 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «МІЛОАН», відповідачем подано заявку на отримання кредиту № 1099415.
Законодавством України передбачено, що оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом.
ТОВ «МІЛОАН» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого він підтвердив прийняття умов кредитного договору № 1099415 від 19.03.2020 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному вебсайті.
Таким чином, відповідач уклав критний договір № 1099415 від 19.03.2020 року з ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення відповідачу перераховано кредитні кошти на його картковий рахунок в сумі 12000,00 грн.
09.10.2020 року згідно умов договору факторингу № 03/10, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором № 1099415 від 19.03.2020 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яке, відповідно, набуло права вимоги до відповідача.
В свою чергу, 24.01.2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого та згідно додатку № 1 до договору факторингу, він набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1099415 від 19.03.2020 року.
Згідно договору факторингу, сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить.
В зв'язку з викладеним позивач просить позов задовольнити позов у повному обсязі також стягнути судові витрати.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.04.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», що набрав чинності 25 квітня 2025 року, визначено змінити найменування Дніпропетровського районний суд Дніпропетровської області на Дніпровський районний суд Дніпропетровської області. Також визначено, що зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду"
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.
Представником відповідача, відповідно до ч. 7 ст.178 ЦПК України, було надано відзив до суду, в якому просив суд відмовити повністю у задоволенні позовної заяви, а також просив зменшити розмір витрат на правову допомогу до 4000 гривень.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», що набрав чинності 25 квітня 2025 року, визначено змінити найменування Дніпропетровського районний суд Дніпропетровської області на Дніпровський районний суд Дніпропетровської області. Також визначено, що зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду".
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі.
Відповідач та/або його представник в судове засідання не з'явилися, представник позивача у своїй заяві просив слухати справу без їх участі. Отже, суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних матеріалів і доказів. При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. При цьому слід керувався саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 19 березня 2020 року між ТОВ «Мілоан», та відповідачем ОСОБА_2 , як позичальником укладено кредитний договір №1099415, за умовами якого відповідача отримав кредит в розмірі 12000 гривень строком на 30 днів, зобов'язавшись повернути кредит до 18 квітня 2020 року, сплативши 2 % річних за користування кредитом, комісію за надання кредиту в розмірі 1440 гривень за ставкою 12 % від суми кредиту одноразово, а інші обов'язкові платежі. Умовами кредитного договору передбачена і можливість пролонгації строку кредитування. Викладені обставини підтверджуються копією означеного договору з додатками, копією платіжного доручення.
09.10.2020 року згідно умов договору факторингу № 03/10, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором № 1099415 від 19.03.2020 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яке, відповідно, набуло права вимоги до відповідача.
В свою чергу, 24.01.2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого та згідно додатку № 1 до договору факторингу, він набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1099415 від 19.03.2020 року.
Згідно договору факторингу, сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 35040 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 21600 грн., заборгованість за комісією - 1440 грн.
Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. ч. 3-6, ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Проте ОСОБА_1 кредитні зобов'язання не виконала, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за кредитним договором від 19.03.2020 року в сумі 35040 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позовна заява ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» подана через систему «Електронний суд», тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 2422,40 грн із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в користь позивача судовий збір у сумі 2 422 грн 40 коп.
Така сума судового збору була сплачена позивачем з огляду на положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Крім того, у порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пінг-Понг» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн., а також враховуючи клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З огляду на те, що стороною позивача було надано до суду договір про надання правової допомоги та докази виконання вказаної у договорі роботи, а також приймаючи до у ваги, що фактичних судових засідань у яких би адвокат приймав участь не було, виходячи з принципів розумності та справедливості суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 4000 грн. При прийнятті такого рішення судом також враховані вимоги ч.ч. 4,5 ст. 137 ЦПК України, складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та з метою уникнення можливості неправомірного збагачення позивача за рахунок відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач заперечує будь-які домовленості і зобов'язання стосовно позивача по незаконним (з точки зору позивача і страхової компанії) діям відносно нього, предмета спору, а позивач цього не довів, твердження позивача про наявність будь-яких інших зобов'язань або неправомірності стосовно нього є припущенням.
Враховуючи вище наведене не може суд прийняти до уваги заперечення відповідача щодо позовних вимог позивача, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджуються.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.81, 141, 258-268 ЦПК України суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пінг-Понг» (ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) заборгованість за кредитним договором № 1099415 від 19 березня 2020 року у розмірі 35040 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 21600 грн., заборгованість за комісією - 1440 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пінг-Понг» (ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Г. Васюченко