Справа № 522/3265/25
1-кп/522/1815/25
(вступна та резолютивна частини)
16 червня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62024150020000693 від 08.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.ч. 1, 3 ст. 260, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 109 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України,
установив:
І. Суть питання, що вирішується.
На розгляді у Приморському районному суді м. Одеси перебуває кримінальне провадження за № 62024150020000693 від 08.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.ч. 1, 3 ст. 260, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 109 КК України та за підозрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2025 стосовно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.06.2025 без визначення розміру застави.
Враховуючи те, що до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у судовому засіданні суд поставив на обговорення учасників судового провадження питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.
ІІ. Позиція і клопотання учасників судового провадження.
1. Клопотання прокурора.
Прокурор подав суду письмове клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 під вартою строком на 60 днів.
Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, а також продовження існуванням ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_5 може: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
2. Позиція сторін щодо заявленого клопотання.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, просив суд його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 - заперечив проти доводів сторони обвинувачення, вказавши на відсутність підсудності справи судам України. За його словами, у період, який охоплює пред'явлене обвинувачення, ОСОБА_5 перебував за межами України, що, на думку захисника, виключає застосування до його підзахисного юрисдикції українських судів. Адвокат також зазначив, що пред'явлене обвинувачення є неконкретизованим, юридично необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам процесуального законодавства. У своїх запереченнях він наголосив, що жоден із ризиків, на які посилається прокурор, не доведений належним чином, а більшість з них ґрунтуються виключно на припущеннях. Крім того, захисник звернув увагу суду на те, що подальше тримання під вартою ОСОБА_5 суперечитиме нормам міжнародного права та міжнародним договорам, стороною яких є Україна. Вважає, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема застосування електронного засобу контролю або цілодобового домашнього арешту, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. У зв'язку з викладеним, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав доводи свого захисника.
ІІІ. Положення закону, яким керувався суд
За змістом ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
ІV. Висновки та мотиви суду.
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши надане клопотання прокурора та заперечення захисника, суд доходить висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, ступінь яких не зменшився, та інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У цьому кримінальному провадженні існують доведені прокурором ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, існування вказаних ризиків обумовлене тяжкістю покарання, яке може бути призначене обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим та тією обставиною, що обвинувачений знайомий зі свідками та іншими обвинуваченими у провадженні.
Суд у контексті обставин зазначеного кримінального провадження враховує, що наразі триває підготовче судове засідання, докази судом не досліджувалися.
Суд також враховує фактичні обставини кримінального провадження, в межах якого ОСОБА_5 інкримінуються дії щодо участі у непередбачених Законом України воєнізованому формуванні, у найбільш несприятливий для держави час, коли більшість людських та технічних ресурсів спрямовані на відсіч збройної агресії рф, яка розв'язала повномасштабну війну в Україні, щоденно руйнує країну та вбиває її громадян.
Суд вважає, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, суд має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не є покаранням за злочин, а його мета - дійсно забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої особи.
Незалежно від законодавчих змін та особливостей періоду, процедура застосування до особи запобіжних заходів завжди має відповідати правовим принципам, які є універсальними і підлягають до застосування у будь-якій демократичній країні, де панує верховенство права, а саме: презумпція невинуватості; презумпція свободи та імператив поваги до людської гідності.
Відтак, суд на підставі аналізу наданих матеріалів, продемонстрованої процесуальної поведінки, дійшов до висновку про те, що з огляду на наявність ризиків дії та поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 на теперішній час потребує виняткового контролю, який здатний забезпечити лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Матеріали справи не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою за станом здоров'я. Стороною захисту суду також не надано будь-яких документів, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченого під вартою.
Суд враховує фактичні обставини вчинення інкримінованого злочину, його підвищену суспільну небезпеку, наявність ризиків, та доходить висновку відносно того, що інтереси судового розгляду на цьому етапі провадженні виправдовують застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 безальтернативного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також суд враховує, що обвинуваченому ОСОБА_5 вчасно вручили клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, у судовому засіданні надали його переклад німецькою мовою, він був запезпечений професійним перекладачем з німецької мови під час розгляду клопотання.
Доводи захисника ОСОБА_4 про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і не враховуються судом з підстав вказаних вище.
Одночасно, суд звертає увагу, що доцільність необхідності подальшого утримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою буде перевірена через нетривалий час в порядку ст.331 КПК, а захисник не позбавлений можливості надати суду документи на підтвердження доводів щодо неможливості подальшого утримання обвинуваченої під вартою, або зміни обставин, які свідчать про нівелювання встановлених раніше ризиків.
Керуючись ст. ст. 315, 369-372, 376 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 серпня 2025 року включно.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими, які тримаються під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1