Справа № 521/12116/24
Номер провадження:1-кс/521/2057/25
м. Одеса, Україна
16 червня 2025 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси засідаючи у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 в межах кримінального провадження № 12024164470000255 від 07.06.2024 року провів розгляд заяви обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 .
Сторони кримінального провадження, які приймали участь у розгляді заяви, -
з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_5
з боку захисту: обвинувачена ОСОБА_3 , захисник - адвокат ОСОБА_6
1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Судом проводився розгляд заяви обвинуваченої ОСОБА_3 щодо відводу судді Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від участі у розгляді кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12024164470000255 від 07.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК.
Заява розглядалась за ініціативою обвинуваченої.
2.Встановлені судом обставини із посиланням на докази.
27.05.2025 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшла заява обвинуваченої ОСОБА_3 щодо відводу судді Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від участі у розгляді кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024164470000255 від 07.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК.
Підставою такої заяви, на думку обвинуваченої, є порушення права на захист обвинуваченої, шляхом самовільної зміни порядку дослідження доказів; порушення суддею права на особисту гідність та таємницю сімейного життя; не розгляд суддею клопотань сторони захисту; не реагування судді на приниження обвинуваченої у судовому засіданні прокурором; повторне порушення суддею права на захисту у вигляді не допущення до судового засідання адвоката ОСОБА_6 .
Вказана обставина, на думку обвинуваченої, свідчить про упередженість судді у розгляді даного кримінального провадження.
3.Судовий виклик. Позиції учасників судового розгляду.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні виступила та просила задовольнити заяву про відвід, оскільки дії судді по відношенню до сторони захисту свідчать про упередженість.
Обвинувачена підтримала заяву про відвід і думку захисника, просила задовольнити подану заяву.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви про відвід, оскільки законних підстав для такого відводу не має.
4.Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали, положення закону яким керувався суд.
Вивчивши заяву та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 75 КПК встановлені обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Вказані обставини не є вичерпними, оскільки п. 4 вказаної статті передбачає загальну обставину: а саме за наявності інших обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді.
При вирішенні питання про відвід, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного1.
Загальні вимоги, які висунуті стороною захисту до судді є фактично не згода з процедурою та порядком здійснення суддею судового розгляду і прийнятими в ньому процесуальними рішеннями.
Відповідаючи на поставлені питання відводу, суд зазначає наступне. Встановлення порядку та обсягу дослідження доказів, як і зміна такого порядку є виключним правом суду. Саме суд визначає яка процедура буде найкраще сприяти вивченню і дослідженню доказів. Безумовно, суд вислуховує думку учасників процесу, для того, щоб більш вдало та ефективно провести судовий розгляд. Натомість, останнє слово при вирішенні даного питання завжди залишається за судом і головуючий обирає такий шлях для змагального процесу, який на його переконання буде відповідати як Правовладдю, так і інтересам Правосуддя. Зміна порядку дослідження доказів під час судового розгляду є також правом суду, оскільки тільки головуючий спрямовуючи процес судового розгляду, встановлює і визначає яка нагальна необхідність у дослідженні того чи іншого доказу. Тобто, це процес динамічний і його зміна залежить як правило від багатьох факторів, в тому числі від явки свідків, потерпілого та умовно надання стороною певних видів доказів.
Окрім того, 28.10.2024 року, головуюча суддя під час встановлення порядку та обсягу дослідження доказів, зробила спеціальну обмовку, як виключення із загального правила, що у необхідних випадках такий порядок може бути змінений задля економії процесуального часу. Тобто, навіть публічно, суддя здійснила всі необхідні заходи задля регуляції процедури судового розгляду.
Певні неточності у висловлюваннях судді не можуть свідчити про порушення вимог КПК та тим більше про упередженість судді по відношенню до будь-якої сторони у процесі. Зміна порядку дослідження доказів одноособово суддею, не може свідчити про порушення прав обвинуваченої. Така зміна не призвела до звуження прав особи або їх недотримання в розумінні вимог кримінального процесуального закону.
Дослідивши судове засідання від 28.04.2025 року, необхідно зазначити, що на ньому був присутній адвокат ОСОБА_7 у режимі відеоконференції. Так, в деякі моменти судового розгляду відео зв'язок переривався. Окрім того, іноді адвокат був відсутній на відео, оскільки залишав місце відеоконференції. Натомість, у цілому процес відбувся як того вимагає закон та його хід і зміст можливо оцінити за наявним відеозаписом. Порушень права на захист судом головуючою суддею, під час дослідження відеозапису не встановлено.
Тоді ж, 28.04.2025 року, прокурором надані відомості, що характеризують особистість обвинуваченої, а саме витяг з інформаційної бази даних «Armor». Відповідно до вказаних відомостей ОСОБА_3 була заявником у декілька справах з насиллям у сім'ї. Прокурор очевидно помилився у висловлюванні стосовно факту вчинення ОСОБА_3 правопорушень, пов'язаних з насиллям у сім'ї. Однак, така помилка може бути усунута шляхом розумної комунікації між сторонами.
Обвинувачена зазначає, що суддя ніяк не звернула увагу на той факт, що прокурор необґрунтовано звинуватив її в домашньому насиллі. Натомість суд відмічає, що головуюча суддя не повинна була здійснювати жодних дій у даному випадку. На відео записі судового засідання можливо побачити занадто емоційні висловлювання як обвинуваченої так і її чоловіка, який взагалі не є учасником судового провадження.
Суд позбавлений можливості перешкоджати сторонам у реалізації ними своїх законних прав у судовому процесі. Прокурор вправі надавати будь-які докази, які вважає за потрібне на доведення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні /ст. 91 КПК/. В тому числі він має право збирати інформацію у відношенні обвинуваченої, яка характеризує її як особистість. У даному випадку, є помилковою думка, що прокурор розголосив відомості про інтимні та сімейні подробиці життя обвинуваченої, оскільки потрапивши в орбіту кримінального процесу у статусі обвинуваченої, сторона обвинувачення має право втручатись у будь-які сфери життя такої особи задля досягнення інтересів правосуддя. Владний розсуд обмежений лише межами кримінального обвинувачення, однак і він визначається прокурором.
Тобто, суд не знаходить у діях головуючої судді у даному випадку жодних порушень. Окрім того, в подальшому в тому ж судовому засіданні, суддею з'ясовано особисто у ОСОБА_3 , що вона жодних правопорушень, пов'язаних із насиллям у сім'ї не вчиняла, а була заявником у таких справах.
Що стосується розгляду клопотань і їх задоволення або відмови у задоволенні, то вказані дії є повністю у владі суду. Тільки головуючий суддя, знову ж таки, на власний розсуд, та на підставі закону, вирішує клопотання сторін, як він вважає за потрібне. Це імперативна влада судді обмежена лише законом та здоровим глуздом.
Окрім того, не розгляд клопотань міг бути пов'язаний також з тим, що адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні 28.10.2024 року заявила, що подані нею клопотання про виклик і допит експерта; про визнання доказів не допустимими; про призначення експертизи можливо розглянути після подання доказів прокурором та з'ясування питань, які поставлені на вирішення у клопотанні. І це є очевидно логічним, оскільки подані такі клопотання були стороною захисту до початку судового розгляду, коли суду не тільки надані докази але й не відомо зміст обвинувачення.
Даючи оцінку судовому засіданню 19.05.2025 року, суд зазначає, що суддя ОСОБА_4 не порушувала право на захист обвинуваченої у вигляді не допуску до участі адвоката ОСОБА_6 . Головуюча суддя лише звернула увагу сторони захисту на той факт, що обвинувачена замінила захисника і відмовилась від захисника ОСОБА_6 раніше за часом. Також було роз'яснено право на подання відповідних документів адвокатом на повторну участь у судовому провадженні.
Навіть якщо припустити, що суддя ОСОБА_4 помилилась у питанні відмови обвинуваченої від захисника, такі дії судді не є упередженим ставленням до обвинуваченої та не свідчать про відсутність об'єктивності по відношенню до загального судового розгляду даного кримінального провадження. Такий ригоризм у судженнях, на думку суду, є зайвим проявом антагонізму та створенням штучних умов конфронтації у судовому процесі.
Слідуючи доводам ЄСПЛ, необхідно зазначити, що спостерігаючи за судовим процесом на відео записі можливо прийти до думки, що особисті переконання та поведінка судді ОСОБА_4 , не свідчать про те, що вона виявляє упередженість до сторони захисту і що її можливо визнати не безсторонньою у даній справі. На думку суду, головуюча суддя, серед інших аспектів намагається створити сторонам необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Професійні та ділові якості судді ОСОБА_4 свідчать про високий рівень компетентності, наявності навичок згладжування конфліктів, вміння бути, а не здаватись нейтральним і дотримуватись загальновідомого принципу права «Audiatur et altera pars»2.
Суд особисто не вбачає в діях головуючою судді ОСОБА_4 будь-яких упереджених дій, що можуть бути підставою для відводу судді.
Суд вважає, що якщо проявити трохи терпіння, певної рівноваги у висловлюваннях та справді розумного ставлення один до одного, то судовий процес може відбутись зовсім на інших емоційних нотах.
Таким чином, підстав для відводу судді ОСОБА_4 не має.
Постановляючи ухвалу, суд керується ст. 81 КПК.
1.Висновки суду.
У задоволенні заяви обвинуваченої ОСОБА_3 щодо відводу судді ОСОБА_4 - відмовити.
Кримінальне провадження внесене 07.06.2024 року до ЄРДР за № 12024164470000255 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК залишити в провадженні судді Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 .
2.Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
С У Д Д Я: ОСОБА_1
[1]Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 року, п. п. 49, 50.
[2]«Audiatur et altera pars» - латинське висловлювання що означає «вислухай і інший бік». Це принцип, згідно з яким ніхто не повинен судитися без об'єктивного розгляду, в ході якого кожній стороні надається можливість дати докази у відповідь.
1 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 року, п. п. 49, 50.
2 «Audiatur et altera pars» - латинське висловлювання що означає «вислухай і інший бік». Це принцип, згідно з яким ніхто не повинен судитися без об'єктивного розгляду, в ході якого кожній стороні надається можливість дати докази у відповідь.