17.06.2025 Справа №607/10261/25 Провадження №2-а/607/478/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Гуменного П.П.,
секретаря с/з Захарчич Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фльорків Олександр Володимирович до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про скасування постанови №47 від 09.04.2025 про накладення адміністративного стягнення, -
за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача Фльорківа О.В., представника відповідача Слив'юк Д.В., -
1.Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Фльорків О.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про скасування постанови №47 від 09.04.2025 про накладення адміністративного стягнення, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.77-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6120 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно вказаної постанови, його визнано винним за те, що він 26.03.2025 самовільно без дотримання порядку здійснював випалювання залишків рослинності (деревини) на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:14:004:0002, на території регіонального ландшафтного парку «Загребелля» в м. Тернопіль.
Разом із тим, на думку позивача та його представника, будь-яких доказів на підтвердження належності земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:14:004:0002 до території регіонального ландшафтного парку «Загребелля» в м. Тернопіль, оскаржувана постанова не містить.
Також зазначив, що як вбачається із відомостей публічної кадастрової карти https://kadastrova-karta.com та інформації про регіональний ландшафтний парк «Загребелля» в мережі інтернет (зокрема, за посиланням Регіональний ландшафтний парк «Загребелля» - Вікіпедія), вказана земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:14:004:0002 площею 18,8934 га перебуває в комунальній власності та не належить до території регіонального ландшафтного парку «Загребелля».
Враховуючи вищевикладене, просить скасувати постанову №47 від 09.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.77-1 КУпАП, провадження в адміністративній справі закрити та стягнути із Державної екологічної інспекції у Тернопільській області судові витрати по справі.
2. Рух справи.
2.1. Ухвалою суду від 21.05.2025 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фльорків Олександр Володимирович до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про скасування постанови №47 від 09.04.2025 про накладення адміністративного стягнення.
2.2. 27.05.2025 на адресу суду надійшов письмовий відзив від Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, у якому зазначено, що відповідач позов не визнає, заперечує проти нього та просить відмовити у його задоволенні.
Зокрема вказано, що Тернопільський Регіональний ландшафтний парк «Загребелля», створений рішенням вісімнадцятої сесії Тернопільської обласної ради 18.03.1996 року. Межі та Положення про Тернопільський регіональний ландшафтний парк «Загребелля»», затверджено розпорядженням Тернопільської міської ради від 23.06.1994 №570 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ч. 6 Розділу IV Положення, на території парку забороняється: влаштування привалів, бівуаків, розведення вогнищ та проїзд транспортними засобами не у встановленому місці, забруднення території парку. Особи, винні в порушенні режиму території парку, притягуються до відповідальності у встановленому порядку.
Так, 26.03.2025, громадським інспектором з охорони довкілля Тернопільської області Паробком С.Я., відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 000553 за вчинене правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.77-1 ч.2 КУпАП. Із складеним протоколом ознайомлено особу правопорушника, в тому числі із правами передбаченими ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 . З порушенням ОСОБА_1 , погодився, пояснення з приводу скоєного викладено на зворотній стороні протоколу, затверджено особистим підписом особи.
2.3. 28.05.2025 представник позивача адвокат Фльорків О.В. скерував на адресу суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним Кодексом України.
Разом з тим, ні до оскаржуваної постанови, ні до відзиву на позов Відповідачем не
додано доказів (документів, картографічних матеріалів, викопіювань), розроблених та
затверджених у встановленому законом порядку, які б беззаперечно б
підтверджували дійсні межі регіонального ландшафтного парку «Загребелля» та,
зокрема, належність земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:14:004:0002 до території регіонального ландшафтного парку «Загребелля».
Так, ні до оскаржуваної постанови, ні до відзиву на позов Відповідачем не додано проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду (регіонального ландшафтного парку «Загребелля»), проекту створення території регіонального ландшафтного парку «Загребелля» тощо, затвердженні Тернопільською обласною радою.
На думку позивача, надана відповідачем копія охоронного зобов'язання № 50/06 від 30.06.2022 р., виданого Тернопільською обласною військовою адміністрацією, не є документом, який згідно з наведеними вище положеннями закону підтверджує встановлені межі території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», та, зокрема, належність земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:14:004:0002 до території парку.
При цьому, що також зазначалося у позовній заяві, на території вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:14:004:0002 відсутні будь-які розпізнавальні знаки, позначення, попередження тощо про її приналежність до території регіонального ландшафтного парку «Загребелля».
Натомість, територія вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:14:004:0002 використовується комунальними господарствами для складування та утилізації (зокрема, спалювання) відходів від господарської діяльності таких господарств (деревини, гілля, трави тощо), що підтверджується, зокрема, фото та відео доказами, які додаються до відповіді на відзив.
Представник позивача вважає, що матеріалами справи не підтверджується умисел Позивача на спалювання сухостою саме на території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», тобто на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 77-1 КУпАП, що свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.
2.4. 06.06.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про доручення документів до матеріалів справи, зокрема Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та Управлінння та екології та природних ресурсів Тернопільської ОВА на запит щодо приналежності земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:14:004:0002 до територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
3. Позиція сторін у судовому засіданні.
3.1. Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Фльорків О.В. у судовому засіданні просили задовольнити позовну заяву, із наведених у ній мотивів.
3.2. Представник відповідача Слив'юк Д.В. у судовому засіданні просила у задоволенні позовної заяви відмовити.
4. Норми законодавства, якими керується суд при вирішенні даної позовної заяви.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу і права власника від його імені здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених законом.
Стаття 1 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» зазначає, що завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.
У відповідності до вимог ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про рослинний світ», охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.
Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.
Відповідно до ст. 34 Закону, завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, полягає у забезпечені додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Таким чином, діюче законодавство покладає на підприємства, установи, організації і громадян обов'язок, щодо збереження умов місцезростання об'єктів рослинного світу.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обгрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.
Виходячи з приписів ч. 3 ст. 7 Закону України «Про природно - заповідний фонд України», на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.
Відповідно до ч. 6 Розділу IV Положення, на території парку забороняється: влаштування привалів, бівуаків, розведення вогнищ та проїзд транспортними засобами не у встановленому місці, забруднення території парку. Особи, винні в порушенні режиму території парку, притягуються до відповідальності у встановленому порядку.
Відповідно до частини 2 статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на території природно-заповідного фонду без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя заходів, щодо своєчасного їх гасіння є адміністративним правопорушенням і за це винні особи притягуються до відповідальності.
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері пожежної безпеки та навколишнього природного середовища, а також порядок управління у сфері контролю в цій галузі.
Відповідно до абз. 9 статті 39 Закону України «Про тваринний світ», випалювання сухої рослинності або її залишків без дотримання Порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, забороняється.
Відповідно до листа Міністерства аграрної політики України від 15.05.2003 p. N 37-13-3-15/5359, під випалюванням сухої природної рослинності або її залишків варто розуміти усі випадки несанкціонованого спалювання, що призводить до забруднення повітря продуктами горіння, пошкодження лісосмуг, лісів, унікальної заповідної рослинності, завдають значної шкоди якісному стану ґрунтів.
У відповідності до п. 1 Розділу II «Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків», Випалювання сухої рослинності допускається виключно у випадку гасіння пожеж в екосистемах пожежно-рятувальними підрозділами (частинами) визначеними статтями 60-63 Кодексу цивільного захисту України за рішенням керівника гасіння пожежі у відповідності до Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2018 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 року за № 802/32254.
У відповідності до п. 2 Розділу II «Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків», Випалювання залишків сухої рослинності допускається у наступних випадках: для приготування їжі (у печі, на мангалі чи за допомогою іншого обладнання), обігріву оселі (дрова, хмиз, брикети); у традиційно-культурних цілях (багаття на Івана Купала, тощо). Таке випалювання здійснюється за попереднім узгодженням місця та часу з органами місцевого самоврядування.
Забороняється проводити будь-які випалювання у вітряну погоду, окрім випалювання залишків сухої рослинності у закритих приміщеннях. Розпалювання багать для випалювання залишків сухої рослинності має проводитись у відповідності до Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 та інших норм законодавства.
Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
5. Установлені судом факти, необхідні для вирішення позовної заяви.
5.1. 26.03.2025, громадським інспектором з охорони довкілля Тернопільської області Паробком С.Я., було складено протокол №000553 стосовно ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, передбаченого ч.2 ст.77-1 КУпАП, а саме за те, що 26.03.2025 об 11:00 ОСОБА_1 в м. Тернополі в РЛП «Загребелля» випалював залишки природної сухої деревени без спеціальних дозвільних документів на території ландшафтного парку «Загребелля».
У пояснення особи у протоколі вказано: відпочивав та на природі спалював сухостій і сміття: банки, папір та інше. Також наявний підпис особи - ОСОБА_1 .
5.2. Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення від 09.04.2025 №47, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 77-1 КУпАП, за те, що він 26.03.2025 об 11:00 самовільно без додержання порядку встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування центральної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснював випалювання залишків рослинності (деревини) на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:14:004:0002 яка перебуває під охороною товариства з додатковою відповідальністю «Зелене господарство» на території регіонального ландшафтного парку «Загребелля» в м. Тернопіль.
5.3. Тернопільський Регіональний ландшафтний парк «Загребелля», створений рішенням вісімнадцятої сесії Тернопільської обласної ради 18.03.1996. Межі та Положення про Тернопільський регіональний ландшафтний парк «Загребелля»», затверджено розпорядженням Тернопільської міської ради від 23.06.1994 №570 (із змінами та доповненнями).
5.4. Як вбачається із Положення ч. 6 Розділу IV «Про Тернопільський регіональний ландшафтний парк «Загребелля»», на території парку забороняється, влаштування привалів, бівуаків, розведення вогнищ та проїзд транспортними засобами не у встановленому місці, забруднення території парку. Особи, винні в порушенні режиму території парку, притягуються до відповідальності у встановленому порядку.
5.5. Згідно охоронного зобов'язання від 30.06.2022 № 50/06 Тернопільської обласної військової адміністрації, частина території регіонального ландшафтного парку «Загребелля» загальною площею 18,9 га, у межах розсадника деревних та чагарникових порід по вул. Львівській (земельна ділянка за кадастровим номером 6110100000:14:004:0002) у м. Тернопіль - передана під охорону товариству з додатковою відповідальністю «Зелене господарство».
5.6. Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Держгеокадастру №1738/2-4-09 від 04.06.2025, згідно відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка комунальної власності за кадастровим номером 6110100000:14:004:0002 належить до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення, перебуває в постійному користуванні TOB «Зелене господарство».
5.7. Як вбачається із відповіді Тернопільської обласної військової адміністрації управління екології та природніх ресурсів від 1748/2-4-04 від 04.06.2025, земельна ділянка входить до складу території регіонального ландшафтного парку «Загребелля» площею 630 га, оголошеного рішенням Тернопільської обласної ради від 18 березня 1994 року «Про внесення змін і доповнень до мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду і затвердження Списку дикорослих, рідкісних, реліктових, ендемічних рослин області, що підлягають особливій охороні» (зі змінами, затвердженими рішенням Тернопільської обласної ради від 23 грудня 2005 року №517 «Про затвердження меж регіонального ландшафтного парку «Загребелля» у м. Тернопіль та відноситься до природне заповідного фонду України.
Вищезазначена земельна ділянка передана під охорону товариству з додатковою відповідальністю «Зелене господарство» шляхом оформлення охоронного зобов'язання від 30.06.2022 № 50/06.
6. Висновки суду.
Застосовуючи вищевказані норми закону до установлених фактів, судом встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 6110100000:14:004:0002 є частиною території регіонального ландшафтного парку «Загребелля».
Вищезазначена земельна ділянка передана під охорону товариству з додатковою відповідальністю «Зелене господарство» шляхом оформлення охоронного зобов'язання від 30.06.2022 № 50/06.
Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:14:004:0002 площею 18,8934 га перебуває в комунальній власності та не належить до території регіонального ландшафтного парку «Загребелля».
Відповідно до ч. 6 Розділу IV Положення, на території парку забороняється: влаштування привалів, бівуаків, розведення вогнищ та проїзд транспортними засобами не у встановленому місці, забруднення території парку. Особи, винні в порушенні режиму території парку, притягуються до відповідальності у встановленому порядку.
Також суд відхиляє доводи позивача про те, що на території вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:14:004:0002 відсутні будь - які розпізнавальні знаки, позначення, попередження тощо про її приналежність до території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», оскільки згідно діючого законодавства, випалювання сухої рослинності або її залишків без дотримання Порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, забороняється.
У зв'язку із викладеним, у задоволенні вимог позивача про скасування постанови слід відмовити, у зв'язку з тим, що відповідачем здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідно до приписів чинного законодавства на підставі відповідних доказів, про які зазначено в постанові, адже доказів, які б спростовували надані відповідачем докази в обґрунтування наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення не надано.
Таким чином, зважаючи на те, що постанова №47 від 09.04.2025 відповідає вимогам чинного законодавства, суд приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 77-1 КУпАП, а тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження та в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 9, 10, 245, 252 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фльорків Олександр Володимирович до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про скасування постанови №47 від 09.04.2025 про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, адреса місця знаходження: вул. Шашкевича, 3 м. Тернопіль, 46008 , е -mail tern@dei.gov.ua.
Головуючий Гуменний П.П.