Справа № 604/554/25
Провадження № 2/604/328/25
12 червня 2025 року селище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Сіянка В.М.,
за участі: секретаря судового засідання Феньо О.В.,.
розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Скалатської міської ради про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Богуш В.Д. звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» з позовом до Скалатської міської ради про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт, яким усе своє майно заповіла позивачу. Однак при зверненні до нотаріуса позивачу з метою оформлення спадкових прав, йому було роз'яснено, що будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, а не померлій. Також нотаріус зазначив, що позивачем пропущено строк прийняття спадщини, оскільки він не був зареєстрований на день смерті з померлою, а також вказано, що померла також мала у власності земельну ділянку кадастровий номер 6124685700:01:001:0912.
У зв'язку із наведеним просить суд встановити факт проживання позивача разом із ОСОБА_2 на день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за позивачем право власності на вищевказані будинок та земельну ділянку.
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2025 року, після усунення недоліків, було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання учасники справи не з'явилися.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, згідно якої у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вирішив провести підготовче судове засідання без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи судом встановлено, що спірне майно - житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 є колгоспним двором, який складається з 5-ти членів, головою якого є ОСОБА_3 1935 року народження, разом з нею проживали: ОСОБА_4 , 1863 року народження; ОСОБА_5 1958 року народження; ОСОБА_1 1987 року народження та ОСОБА_6 1989 року народження.
Також матеріали справи містять копії свідоцтв про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , однак в матеріалах справи відсутні підтверджень прийняття спадщини відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно п.2. ч.1 ст.43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст.44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п.п.2, 4 ч.2 ст.43 ЦПК учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК).
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.). Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов'язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі є необхідність у здійсненні запиту суду до нотаріальної контори щодо отримання відомостей про осіб, які звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , оскільки такі відомості мають значення для правильного вирішення справи, що розглядається, у зв'язку з чим необхідно відкласти підготовче судове засідання.
Керуючись п. 3 ч.1 ст.43, 76, ст. 84, ст. ст. 260-261 ЦПК України, суд,
Витребувати у Підволочиської державної нотаріальної контори (47800 смт. Підволочиськ, вул. Данила Галицького,80) інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про складені заповіти/спадкові договори; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про відкриту спадкову справу та видані свідоцтва про право на спадщину після смерті наступних осіб:
-ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
-ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
-ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
-ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.
Відкласти підготовче засідання у даній цивільні справі на 12:30 годину 15 липня 2025 року.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: Сіянко В.М.