Справа №597/767/25
Провадження № 2-о/597/69/2025
про залишення заяви без руху
16 червня 2025 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_3 про визнання фізичної особи недієздатною,
До Заліщицького районного суду Тернопільської області надійшла заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_3 про визнання фізичної особи недієздатною.
Вивчивши матеріали поданої заяви, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, приходжу до наступного висновку.
Згідно вимог ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч.4 ст.294 ЦПК України).
Згідно частини 1 статті 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Відповідно до положень статті 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно з статті 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Відповідно ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебуваютьу сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Опікуном або піклувальником не можуть бути наступні особи: з серйозними захворюваннями (туберкульоз 1-2 стадії, психічні та поведінкові розлади, злоякісні новоутворення 3-4 стадії, інфекції); з травмами, які призвели до отримання інвалідності І групи; позбавлені батьківських прав в результаті добровільної відмови або судового рішення; з алкогольною чи наркотичною залежністю; з непогашеною судимістю за будь-якої статті Кримінального кодексу України; з судимістю за статтями, спрямованим проти життя, свободи і здоров'я громадян; що раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування припинили; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Крім того, особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).
Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров'я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.
Всупереч вищезазначеним вимогам закону представником заявника до суду подано заяву, яка не відповідає ЦПК України.
Представником заявника до заяви не додано довідку про відсутність або наявність судимості ОСОБА_2 , довідку про стан його здоров'я, довідку про відсутність алкогольної чи наркотичної залежності.
Крім того, як встановлено з матеріалів поданої заяви, представник заявника просить встановити опіку над недієздатною фізичною особою та призначити ОСОБА_2 опікуном, що передбачає сплату судового збору.
Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
В порушення зазначених вимог процесуального закону, представником заявника до заяви не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону, а зміст вимог заяви не містить усіх посилань на підстави для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Згідно п.11 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скаргу було подано до суду.
Суддя наголошує, що за змістом цієї норми Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, і такі витрати відносяться на рахунок держави.
Проте, як встановлено суддею, представник заявника Голоден Олександр Михайлович висуває вимоги встановити опіку над недієздатною фізичною особою, а також просить призначити опікуном ОСОБА_2 , що не підпадає під вимоги ч.2 ст.299 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за заяву у справах окремого провадження визначено ставку судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01.01.2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
Отже, враховуючи характер заяви, представнику заявника ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за вимоги в частині призначення піклувальником у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до вимог чинного законодавства, що становить 605 гривень 60 копійок.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року). Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини»).
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У зв'язку з наведеним, залишення без руху заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище невідповідностей та недоліків у суду будуть відсутні процесуальні перешкоди для продовження розгляду справи у порядку окремого провадження.
А, тому, вважаю, що оскільки заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху відповідно до ст.185 ЦПК України, надавши представнику заявника ОСОБА_1 строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 293, 294, 315, 316 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_3 про визнання фізичної особи недієздатною- залишити без руху.
Надати представнику заявника ОСОБА_1 строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині.
Роз'яснити представнику заявника ОСОБА_1 , що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається представнику заявника.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя В.М.ШЕВЧУК