Справа № 595/354/25
Провадження № 1-кп/595/119/2025
17.06.2025
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211110000057 від 27.01.2025 року, по обвинувальному акту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новоставці, Бучацького району, Тернопільської області та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, одруженої, із середньою спеціальною освітою, працюючої оператором машинного доїння в ТОВ «ГАДЗ-АГРО», раніше не судимої,
за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст.332 КК України,
У вересні 2023 року, у ОСОБА_4 , яка перебувала за місцем свого проживання у с. Мартинівка, Чортківського району, Тернопільської області, виник злочинний умисел спрямований на вчинення пособництва у виготовленні невстановленою особою підробленого висновку про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі, не спеціалізованим способом та не підприємством, яке повинно здійснювати виготовлення та видачу таких висновків, шляхом надання нею особистих даних, з метою подальшого використання зазначеного підробленого висновку для усунення перешкод у при перетині державного кордону України її військовозобов'язаним сином ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , у вересні 2023 року більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, відшукала невстановлену особу, яка погодилася виготовити висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі, без проходження лікарсько-консультативної комісії, порядок і обов'язковість проходження якої, передбачено Наказом міністерства охорони здоров'я України № 407 від 09 березня 2021 року «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я» та за відсутності умов які б надавали їй можливість отримати таки висновок на законних підставах.
В подальшому ОСОБА_4 , невстановленій досудовим розслідуванням особі надала свої анкетні дані, які невстановленою особою використано під час виготовлення підробленого висновку про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись і самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі на ім'я ОСОБА_4 . Та в подальшому отримала вказаний підроблений офіційний документ, таким чином отримала реальну можливість його використовувати у своїй злочинній діяльності спрямованні на досягнення єдиного злочинного умислу.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - пособництво у підробленні офіційного документа, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ, і яке надає права, з метою його використання.
Окрім цього, 07.11.2023 ОСОБА_4 , маючи із собою завідомо підроблений висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі № 398 від 28.09.2023 на своє ім'я, перебуваючи на державному кордоні України, пункт пропуску «Красноїльськ» Чернівецької області, виник злочинний умисел направлений на використання завідомо підробленого документа.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на досягнення єдиної злочинної мети ОСОБА_4 , 07.11.2023 о 15 год 41 хв перебуваючи на державному кордоні України пункт пропуску «Красноїльськ» Чернівецької області, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння пред'явила працівникам ДПС України завідомо підроблений висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі № 398 від 28.09.2023 року на своє ім'я, як підставу для усунення перешкод при перетині державного кордону України її військовозобов'язаним сином ОСОБА_6 .
Внаслідок вище зазначених дій ОСОБА_4 , здійснила умисне використання завідомо підробленого офіційного документа.
Таким чином ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Окрім цього, згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Верховною Радою України 24 лютого 2022 року прийнято Закон України - № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»», який неодноразово продовжувався, зокрема продовженого з 05 год 30 хв 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, який триває до теперішнього часу та скасований не був.
Крім цього, відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено загальну мобілізацію на території України.
Згідно з ч.3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 (надалі - Закон України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Згідно з ч.8 «Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.20221 № 1455, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років на період правового режиму воєнного стану. В той же час, законодавством встановлено винятки для окремих категорій чоловіків щодо обмеження виїзду за межі України на період правового режиму воєнного стану.
Так, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1044 від 10.09.2022 року про зміни що вносяться до Правил перетинання державного кордону громадянами України абзаці 8 п.2-1 «у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право» викладений у наступній редакції: особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім'ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв'язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснені догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у м. Києві та м.Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у м. Києві та м.Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.
У ОСОБА_4 , яка усвідомлювала порядок та правила перетину державного кордону України, зокрема положення вище вказаного абзацу 8, знаючи про дію вказаних норм, у вересні 2023 року виник злочинний умисел направлений на незаконне переправлення особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років, через державний кордон України.
Так, в вересні 2023 року ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання у с. Мартинівка, Чортківського району, Тернопільської області та реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне переправлення особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років, через державний кордон України, а саме свого сина ОСОБА_6 .
Так, остання завчасно підготувала та в подальшому використала завідомо підроблений висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі № 398 від 28.09.2023 року, на своє ім'я, з метою усунення перешкод в перетині державного кордону ОСОБА_7 та 07.11.1023 о 15 год 41 хв через пункт пропуску «Красноїльськ» Чернівецької області, в пішому порядку здійснила незаконне переправлення через державний кордон свого сина ОСОБА_7 , усунувши перешкоду останньому в такому перетині шляхом пред'явлення підроблених документів та видуманих обставин супроводу при здійсненні пропускного контролю працівниками ДПС України внаслідок чого останній не законно та безпідставно перетнув державний кордон.
В подальшому, ОСОБА_4 , 07.11.2023 о 18 год 20 хв, через пункт пропуску «Порубне» Чернівецької області повернулась на територію України в пішому порядку без будь-якої сторонньої допомоги, однак ОСОБА_7 , по даний час на територію України не повернувся.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 К України - пособництво у підробленні офіційного документа, яке видається і посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ, і яке надає права, з метою його використання, ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа, ч. 1 ст. 332 КК України - незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод.
Будучи допитаною в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала, пояснила, що вчинила їх за обставин викладених у обвинувальному акті, зокрема виїхала з сином на підставі підроблених документів. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.
Оскільки обвинувачена в судовому засіданні повністю визнала вину в скоєнні кримінальних правопорушень, дала показання згідно змісту пред'явленого їй обвинувачення, погодилася зі всіма доказами по справі, відмовившись від їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що в силу ст.349 КПК України слід обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченої, даними, що характеризують особу обвинуваченої, дослідженням висновку №398 та інформації наданої адміністрацією Державної прикордонної служби України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Як вбачається із висновку ЛКК №398 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 28.09.2023 року надано висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. Згідно діагнозу, ОСОБА_4 потребує постійного стороннього догляду.
Із інформації наданої адміністрацією Державної прикордонної служби України від 27.01.2025 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.11.2023 року о 15 год. 41 хв. перетнула кордон на пункті пропуску Красноїльськ та виїхала з України, а 07.11.2023 о 18 год. 20 хв. перетнула кордон на пункті пропуску Порубне та в'їхала в Україну. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 07.11.2023 року о 15 год. 41 хв. перетнув кордон на пункті пропуску Красноїльськ та виїхав з України, інформація про в'їзд в Україну відсутня.
Допитавши обвинувачену ОСОБА_4 , суд вважає, що достовірність доказів, на яких ґрунтується обвинувачення, не викликає сумніву, а тому вина обвинуваченої в скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю, і її дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 К України як пособництво у підробленні офіційного документа, яке видається і посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ, і яке надає права, з метою його використання, за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа та ч. 1 ст. 332 КК України як незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод.
Обираючи вид та міру покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, характер та обставини їх вчинення, наслідки скоєного та особу обвинуваченої, її відношення до вчиненного, характеристику обвинуваченої за місцем реєстрації, а також враховує пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а тому вважає за можливе призначити їй покарання за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу в межах санкцій статтей та за ч.1 ст.332 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, та звільнити від відбування покарання з випробуванням, що таке покарання буде необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.358КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1