Справа № 595/1896/24
Провадження № 2/595/264/2025
12.06.2025
м.Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області
В складі : головуючого судді Содомори Р.О.,
при секретарі: Присташ П.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що сімейне життя у них поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Сім'я фактично розпалася, а шлюб носить формальний характер. Зазначає, що відповідач проявляв агресію до неї, у нього повністю відсутнє бажання працювати, піклуватися та забезпечувати сім'ю. Відповідач проживає окремо та не проявляє жодного інтересу до життя сім'ї. Крім того, ОСОБА_1 , просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини, мотивуючи тим, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Зазначає, що вона самостійно не зможе забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. На даний час позивач з дитиною проживає закордоном в м. Нансі (Франція), місце роботи відповідача їй не відоме, проте зазначає, що у нього є щомісячні надходження, а саме пенсія та дохід від здачі в оренду нерухомості, розмір загального доходу їй не відомий. Тому, вважає, що слід стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, а саме у розмірі 4000 грн щомісячно. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач у судове засідання не з'явилася, згідно поданої заяви просить суд розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просить розглядати справу без участі відповідача та його представника, за матеріалами наявними у справі. Просить стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1281,50 грн, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 ніде офіційно не працює так як являється інвалідом третьої групи, доходи отримує тільки у вигляді пенсії по інвалідності. Зазначає, що квартиру за адресою АДРЕСА_1 він давно не здає в оренду, іншого житла у нього немає. Крім того, зазначає, що стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 4000 грн щомісячно ставить його у важке матеріальне становище, тому він визнає позовні вимоги частково, визнаючи розмір щомісячних аліментів на дитину в сумі 1281,50 грн, що відповідає 50 % від 2563 грн, згідно з вимогами Закону «Про прожитковий мінімум» на 2025 рік для дитини відповідного віку до 6-ти років.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
21 грудня 2019 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис № 2438, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.
У шлюбі сторони мають одну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.
В Постанові Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначається, що при розгляді справ, які виникають у зв'язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року, а також інших нормативно - правових актів, що регулюють сімейні відносини.
Згідно ст.24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У силу ст. 56 СК України кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.
Відповідно до п.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги інші обставини життя подружжя, суд прийшов до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Крім того, малолітня дитина ОСОБА_4 , проживає з позивачкою.
Між сторонами відсутня домовленість про утримання дитини та сплату аліментів, що стало підставою для звернення позивачки до суду.
Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дітей визначаються за домовленістю між ними.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 СК України). Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.1 і ч.3 181 СК України.
Згідно зі статтею 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів.
Відповідно до ч.2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Суд бере до уваги посилання відповідача на вимоги Закону України «Про прожитковий мінімум на 2025 рік», згідно якого прожитковий мінімум для дитини відповідного віку до 6-ти років становить 2563 грн, та погоджується із посиланням відповідача на те, що батьки мають однакові обов'язки по забезпеченню дитини.
Проте, щодо пояснень відповідача, про те, що він офіційно не працює, має дохід тільки від отримання пенсії та не може сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі, суд вважає, що дані обставини не позбавляють його можливості працевлаштуватися та не є підставою для звільнення його від виконання обов'язків, покладених на нього, як на батька дитини. Крім того, судом враховано, що відповідачем не долучено довідки, що він перебуває на обліку в Державній службі зайнятості як особа, яка шукає роботу.
При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, про що у свою чергу наголошує постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (п. 17).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Приймаючи до уваги вищенаведене, та те, що дитина проживає з матір'ю, а відповідач не виконує обов'язки по її утриманню, також, суд враховує, що відповідач являється особою з інвалідністю, а обов'язок по забезпеченню дитини покладається на обох батьків, тому, суд прийшов до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення.
Крім того, в силу вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати.
Керуючись ст.ст.12,76-81,141,263-265,274,279 ЦПК України, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст.80,180, 182,184,191 СК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований 21.12.2019 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис № 2438.
Стягнути з ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи із 28.11.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
В силу ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя: Р. О. Содомора