Справа № 483/589/25
Провадження № 2-а/483/12/2025
Іменем України
06 червня 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Рак Л.М.
за участю секретаря Гречки С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
05 травня 2025 року представник позивача адвокат Тарасенко В.І., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 301 від 13 березня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Свої вимоги, представник позивача обґрунтувала тим, що 08 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, зі змісту якого вбачається, що 08 березня 2025 року об 11 год. 20 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 був доставлений позивач та встановлено, що він зареєстрований (проживає) за адресою: АДРЕСА_1 , однак на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських)територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки не перебуває, чим він порушив вимоги абз. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 в особливий період. В подальшому, 13 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , було винесено вказану вище постанову № 301 та на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. На розгляді справи позивач не був, оскільки 08 березня 2025 року під час вручення другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення йому було видане направлення на проходження військово-лікарської комісії для визначення його придатності до військової служби, а також усно було повідомлено, що при призові на військову службу по мобілізаційному розпорядженню, адміністративна справа буде закрита. У період з 12 по 17 березня 2025 року позивач проходив ВЛК на базі закладу охорони здоров'я: КНП «Очаківська багатопрофільна лікарня» Очаківської міської ради, і не міг бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення. 17 березня 2025 року позивачу було надано довідку № 43 військово-лікарської комісії з відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 про проведення медичного огляду ВЛК. 20 березня 2025 року позивача було знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до мобілізаційного розпорядження його було направлено на військову службу у в/ч НОМЕР_1 (умовна позначка та присвоєно військове звання матрос, що підтверджується записом у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 11.03.2025 року. Оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав 24 квітня 2025 року поштовим відправленням «Укрпошти». З оскаржуваною постановою № 301 по справі про адміністративне правопорушення від 13 березня 2025 року позивач не згодний, у зв'язку з тим, що вона винесена із порушенням законодавства та його прав і законних інтересів, а також вона є необґрунтованою, не містить належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача та порушення ним мобілізаційного законодавства, а саме: протокол не містить номеру, тому не можна визначити чи реєструвався він в журналі обліку протоколів про адміністративні правопорушення; у ньому відсутній підпис особи, яка його склала. Крім того, порушення позивачем вимог абз.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 в особливий період, як зазначено в постанові, спростовується копією військового квитка серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 виданого відповідачем, з я кого вбачається, що позивача було взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 3 відділу з 12 лютого 2024 року та знято з військового обліку 20 березня 2025 року, а також є запис про присвоєння йому військового звання - солдат від 21.05.2007 року. Зазначене вказує про перебування позивача га військовому обліку, а отже відсутність складу адміністративного правопорушення. Посилаючись на викладене представник позивача просила визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 301 від 13 березня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., а провадження у справі закрити.
06 травня 2025 року судом постановлено ухвалу, якою позивачу поновлено строк для звернення до суду з адміністративним позовом, прийнято його до провадження, а відповідачу надано строк для подання до суду відзиву на адміністративний позов (а.с. 24).
Відзив на позовну заяву відповідач не надав.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Представник позивача надала до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, в якому також зазначила, що позов підтримують в повному обсязі та наполягають на його задоволенні.
Відповідач про причини неявки свого представника не повідомив.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.
Судом встановлено, що 08 березня 2025 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_1 було складено протокол б/н про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП зі змісту якого вбачається, що 08 березня 2025 року об 11 год. 20 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 був доставлений ОСОБА_1 , який зареєстрований (проживає) за адресою: АДРЕСА_1 та він не перебуває на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, чим він порушив вимоги абз. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 в особливий період (а.с. 12).
ОСОБА_1 постановою № 301 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 13 березня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
З вказаної постанови вбачається, що 08 березня 2025 року о 11 год. 20 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 був доставлений ОСОБА_1 , виявлено, що він зареєстрований (проживає) за адресою: АДРЕСА_1 , який не перебуває на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських)територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, таким чином він порушив вимоги абз. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 в особливий період (а.с. 11).
Позивач, не погодившись з вказаною постановою відповідача від 13 березня 2025 року № 301 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, звернувся до суду з даним позовом.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд враховує наступне.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою КМУ №921 від 07.12.2016 року (далі - Порядок).
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами ч. 1 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до абз. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних,визначених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2022року № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу. Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно з ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз'ясненням їй прав та обов'язків, а також врученням їй копії протоколу.
Відповідно до п. 7 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої відповідно до наказу Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3, складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення не пізніше наступного дня після складання протоколу реєструються в журналі обліку протоколів про адміністративні правопорушення. Нумерація протоколів проводиться в межах кожного календарного року окремо.
Разом з тим, в порушення зазначених вимог ст. 256 КУпАП протокол не містить нумерації та крім того, в ньому відсутній підпис особи, яка його склала.
З наданого позивачем ОСОБА_1 військового квітка серії НОМЕР_2 виданого 11 березня 2025 року, вбачається, що він з 12 лютого 2024 року взятий на облік третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 (зв. бік а.с. 17), тобто відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не взято до уваги перебування вже позивача на військовому обліку.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, а також того, що позивач свій процесуальний обов'язок доказування виконав - довів належними та допустимим доказами той факт, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушенням принципів добросовісності, розсудливості, пропорційності та права особи на участь у прийнятті рішення, а відповідач наведеного не спростував, доказів на підтвердження законності прийнятого рішення не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.
Положеннями ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вкладене, з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 484 грн. 48 коп..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 244-246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 301 від 13 березня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 301 від 13 березня 2025 року до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 - 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 коп. в рахунок повернення судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11 червня 2025 року.
Головуючий: