243/5074/25
1-кс/243/414/2025
16 червня 2025 року Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 11 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області клопотання слідчого СВ відділу поліції №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050510001728 від 12.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, про арешт майна, -
13.06.2025 року до Слов'янського міськрайонного суду звернувся слідчий СВ відділу поліції №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 , з клопотанням узгодженим з прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12014050510001728 від 12.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України з клопотанням про накладення арешту.
Клопотання обґрунтовано тим, що невстановлені особи 26.06.2014 року знаходячись по вул. Свободи м. Слов'янська незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ 2115 державний номер НОМЕР_1 , чим спричинили ОСОБА_5 матеріальну шкоду. (ЖЄО №7901 від 12.07.2014)
12.06.2025 працівниками поліції Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області було зупинено транспортний засіб марки «ВАЗ 2115» державний номерний знак « НОМЕР_2 », VIN: НОМЕР_3 , під час перевірки було встановлено, що вище вказаний транспортний засіб знаходиться у розшуку.
12.06.2025 у період часу з 14 годин 22 хвилин по 14 годин 30 хвилин слідчим СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_6 , під час проведення огляду місця події було виявлено та вилучено автомобіль марки «ВАЗ 2115» державний номерний знак « НОМЕР_2 », VIN: НОМЕР_3 ,свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 та ключ запалювання від транспортного засобу, які поміщено до сейф-пакету №WAR2090730 на якому мається пояснювальний напис та підписи всіх учасників слідчої дії, які постановою слідчого від 12.06.2025 визнано речовим доказом у кримінальному проваджені, оскільки вони можуть бути використані як докази факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування, тому вказане майно потребує проведенню відповідних експертиз.
Крім того, для встановлення обставин, передбачених статтею 91 КПК України, необхідно проведення експертного дослідження вищевказаних об'єктів із збереженням об'єктів в тому стані, в якому вони були вилучені. При цьому, звертаючись з клопотанням про накладення арешту саме у вигляді позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, сторона обвинувачення керується тим, що об'єктами дослідження будуть безпосередньо транспортні засоби, тому їх використання, з урахуванням бойових дій, що тривають на території Донецької області підвищує вірогідність знищення їх як речових доказів оскільки для осіб у розпорядженні яких вони є вони не є пріоритетними.
Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, що були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.
Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 КПК України.
Виходячи з норм ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, серед іншого встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Нормами ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Сукупність зібраних на даний час доказів дають підстави для подальшого продовження досудового розслідування свідчать про те, що було вчинено кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що виправдовує застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
З урахуванням викладеного, з метою проведення експертиз, збереження вилучених речей, які є речовими доказами у кримінальному провадженні та забезпечення виконання завдань кримінального провадження в цілому, необхідно накласти арешт на вказане майно, оскільки в разі повернення його є достатні підстави вважати, що воно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене чи відчужене, що може значно перешкодити кримінальному провадженню.
Крім того, з урахуванням інтенсивності бойових дій, що тривають на території Донецької області існує висока вірогідність знищення (псування, втрати) автомобілю марки «ВАЗ 2115» д.н.з. НОМЕР_2 у разі перебування його у розпорядженні особи для якої потреби досудового розслідування не є пріоритетним, а втрата чи фізичне знищення зазначеного речового доказу в свою чергу взагалі позбавить сторону обвинувачення можливості провести експертизи у кримінальному провадженні.
Таким чином, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а саме перелічених вище речових доказів, для виконання завдання арешту майна, встановленого ч. 1 ст. 170 КПК України, наявні підстави для накладення арешту у вигляді позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним автомобілем.
В судове засідання прокурор не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутність, наполягав на задоволенні клопотання.
ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву в якій не заперечував проти накладання арешту на автомобіль.
Дослідивши надані матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Під час судового розгляду на обґрунтування даного клопотання слідчим надані наступні документи:
* Витяг, відповідно до якого з ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення за №12014050510001728 від 12.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України;
* протокол огляду місця події від 12.06.2025 у період часу з 14 годин 22 хвилин по 14 годин 30 хвилин слідчим СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_6 , під час проведення огляду місця події було виявлено та вилучено автомобіль марки «ВАЗ 2115» д.н.з. « НОМЕР_2 », VIN: НОМЕР_3 ,свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 та ключ запалювання від транспортного засобу, які поміщено до сейф-пакету №WAR2090730 на якому мається пояснювальний напис та підписи всіх учасників слідчої дії.
* постанова слідчого від 12.06.2025 про визнання речовими доказами у кримінальному проваджені.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення повноти, всебічності та неупередженості слідства, на виконання вимог ст. 2 КПК України, з метою збереження речових доказів, виникла необхідність накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ 2115» д.н.з. НОМЕР_2 , у вигляді права на відчуження, розпорядження та користування зазначеними транспортним засобом.
Відповідно до вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною другою ст. 170 КПК України, встановлюється мета забезпечення, з якою допускається арешт майна, в тому числі для збереження речових доказів.
В розумінні ЦК України, майном є предмети матеріального світу, які перебувають у власності фізичної чи юридичної особи, держави або територіальної громади.
Слідчий суддя зазначає, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна мають право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України. Тобто арешт майна є тимчасовим заходом та не позбавляє права власності на вказане майно.
Проте, з урахуванням пояснень прокурора щодо необхідності подальшого проведення експертиз у кримінальному провадженні, на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання у повному обсязі та накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ 2115» державний номерний знак НОМЕР_2 , у вигляді права на відчуження, розпорядження та користування зазначеними транспортним засобом.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050510001728 від 12.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні за №12014050510001728 від 12.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України на автомобіль марки «ВАЗ 2115» державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 та ключ запалювання від транспортного засобу, у вигляді права на відчуження, розпорядження та користування зазначеними транспортним засобом.
Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня винесення.
Слідчий суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1