Справа № 951/346/25
Провадження №2/951/194/2025
про повернення позовної заяви
17 червня 2025 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 125427,71 грн.
На виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) 16.06.2025 на адресу суду надійшла інформація з реєстру Козівської селищної територіальної громади про зареєстроване місце проживання відповідача, надана на запит судді.
Вивчивши зміст позовної заяви та додані до неї документи, суддею встановлено, що позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
За правилами частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини сьомої статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Статтею 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Такі випадки передбачені частиною другою статті 60 ЦПК України, відповідно до якої під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025року складає 3028,00 грн, а тому малозначними є справи, в яких ціна позову не перевищує 90840,00 грн.
З огляду на ціну заявленого позову (125427,71 грн), у силу вимог статей 19, 274 ЦПК України вказана цивільна справа не є малозначною та підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з вимогами чинного законодавства представництво інтересів юридичної особи в справі, яка розглядається в порядку загального позовного провадження, може здійснюватися або адвокатом, або іншою особою в порядку самопредставництва.
Встановлено, що подана до суду позовна заява підписана представником АТ «Акцент-Банк» Шкапенком О.В., на підтвердження його повноважень до позовної заяви додано копію довіреності від №22908652-К-Н-О від 23.01.2024, в якій зазначено, що АТ «Акцент-банк» в особі голови правління - Кандаурова Ю. В. уповноважує керівника напрямку технологій стягнення проблемної заборгованості АТ «Акцент-банк» - Шкапенка О.В. на вчинення вказаних у довіреності дій, у тому числі на представництво позивача у судах.
Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лише довіреність не може підтверджувати повноваження працівника представляти інтереси юридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 вказано, що з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності, також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
В ухвалі від 07.02.2020 у справі № 17/495-08 Верховний Суд вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).
Тобто для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи). Сама лише довіреність на представництво особою інтересів юридичної особи не може бути підтвердженням повноважень особи в порядку самопредставництва.
Однак матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо наявності у представника АТ «Акцент-банк» - Шкапенка О.В. права представляти інтереси позивача у порядку самопредставництва чи наявності у нього свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
На підтвердження повноважень Шкапенка О.В. до позовної заяви надана копія довіреності від 23.01.2024, у якій зазначено, що він є керівником напрямку технологій стягнення проблемної заборгованості АТ «Акцент-Банк».
Поряд з цим до позовної заяви не додано доказів, які дозволяють встановити обсяг повноважень Шкапенка О.В. (наприклад, наказу про призначення на посаду, положення, трудового договору (контракту) тощо).
До позову долучено копії окремих аркушів Статуту Акціонерного товариства «Акцент-Банк». Так, на аркуші номер 36 в п. 9.4.8 Статуту Акціонерного товариства «Акцент-Банк» зазначено, що "для здійснення самопредставництва Банку як юридичної особи кожен член Правління або інший працівник Банку, на підставі довіреності, виданої Головою Правління або виконуючим обов'язки Голови Правління, може…", але далі до справи долучено аркуш під номером 46 і продовження змісту п. 9.4.8, у якому було б відображено повноваження осіб в порядку самопредставництва, відсутнє.
Також не містить даних про Шкапенка О.В. як особу, яка може вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, наданий до позову Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, позивачем не долучено до позовної заяви належних доказів на підтвердження повноважень Шкапенка О.В. діяти в порядку самопредставництва від імені Акціонерного товариства «Акцент-Банк», чи наявності у нього свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене, оскільки позовну заяву подано та підписано особою, яка не надала суду доказів наявності повноважень на її підписання від імені та в інтересах позивача, наявні підстави для повернення позовної заяви відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Крім того, слід роз'яснити позивачу, що згідно з частиною сьомою статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтями 19, 58, 60, 62, 175, 177, 185, 260, 261, 353 - 355 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до позовної заяви документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Лавренюк