Справа № 216/243/20
Провадження № 1-кп/216/115/25
12 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 кримінальне провадження № 12019040230001908 від 25 жовтня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачена ОСОБА_3 ,
захисниця ОСОБА_5 ,
В провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого. 1 ст. 203-2 КК України.
Захисниця обвинуваченої в судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що 13 вересня 2020 року набрав чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» в частині викладення ст. 203-2 КК України в новій редакції. Даним законом визнано втративши чинність Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні». Просить закрити кримінальне провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки нова редакція ст. 203-2 КК України виключає можливість притягнення особи за діяння, що вчинені під час дії безумовної заборони грального бізнесу, оскільки заборона на цей вид діяльності скасована та передбачено право отримання відповідного виду ліцензіції, можливості для чого на день вчинення інкримінованих в провину дій не було.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 підтримала клопотання захисниці.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання захисниці.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується в зайнятті гральним бізнесом в період часу з серпня 2019 року по 07 листопада 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 203-2 КК України, в редакції яка діяла на час вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбачена кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом, щодо якого діяла на той час кримінально-правова заборона згідно Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. №1334-VI.
13.08.2020 набрав чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» № 768-IXвід14.07.2020 року, згідно якого втратив чинність Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» та змінено редакцію ст. 203-2 КК України.
Конституційний Суд України в рішенні від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000 (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) розтлумачив положення ст. 58 Конституції України щодо зворотної дії у часі кримінально-правової норми, яка пом'якшує або скасовує відповідальність особи, вказавши, що це стосується випадків: коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено зі складу злочину якісь альтернативні суспільно-небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження форми вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак тощо.
Відповідно до ст. 2 Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» № 768-IXвід14.07.2020 року на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор: 1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино; 2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет; 3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет; 4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів; 5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.
Визначені цією частиною види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор на території України можуть проводитися виключно за наявності у суб'єкта господарювання відповідних передбачених цим Законом ліцензій із використанням сертифікованого відповідно до цього Закону та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем організаторів азартних ігор.
Суб'єкти господарювання резиденти України мають право надавати послуги з постачання та/або надання програмного забезпечення, що безпосередньо використовується у сфері організації та проведення азартних ігор, у тому числі, але не виключно, організаторам азартних ігор та нерезидентам України, які мають іноземну ліцензію на здійснення діяльності у сфері азартних ігор, виключно на підставі ліцензії з надання послуг у сфері організації та проведення азартних ігор.
До набрання чинності 13 серпня 2020 року Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» № 768-IX від14.07.2020 року ст. 203-2 КК України «Зайняття гральним бізнесом» стосувалась повної заборони на законодавчому рівні зайняття гральним бізнесом як господарською діяльністю.
Разом з тим, з дати набрання чинності Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» редакція статті 203-2 КК України була змінена «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» стосується заборони здійснювати діяльність з організації або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону або випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організація чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет.
Основним безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК України, був і є встановлений законодавством порядок зайняття дозволеними видами господарської діяльності. У редакції ст. 203-2 КК, яка діяла до 13 серпня 2020 року, він стосувався повної законодавчої заборони на здійснення грального бізнесу як виду господарської діяльності. У зміненій редакції ст. 203-2 КК Законом № 768-IX такий порядок стосується законодавчої заборони на незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор без отримання відповідної ліцензії, випуск та проведення лотерей не оператором лотерей, організації та функціонуванні закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей в мережі Інтернет. У даному випадку має місце обмеження відповідальності особи шляхом конкретизації в бік звуження форми вчинення кримінального правопорушення.
У кожному конкретному кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК, до 13 серпня 2020 року, суду необхідно оцінювати пред'явлене особі обвинувачення органом досудового розслідування та встановлені обставини в судовому провадженні на наявність або відсутність в діях особи ознак кримінального правопорушення, передбаченогост. 203-2 КК в редакції Закону № 768-IX.
До таких висновків дійшов також Верховний суд в Постанові від 25.07.2022 у справі №554/3311/20 та в Постанові від 19.12.2023 у справі № 216/602/16-к.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 - адвокатки ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 369-372, 376 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисниці обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокатки ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12019040230001908 від 25 жовтня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 16 червня 2025 року о 13.00 годині.
Суддя ОСОБА_1