Справа № 240/14147/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
16 червня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
3. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
4. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що рішення митниці про коригування митної вартості товарів та картка відмови є необґрунтованими, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.
5. Пояснює, що 05.04.2024 відповідно до зовнішньоекономічного контракту №RBL-48 від 07.01.2024 з компанією RAMNES BIL AS з метою проведення митного оформлення придбаного товару (транспортного засобу) Житомирській митниці було надано вантажно-митну декларацію № 24UA101020012833U7, в якій була заявлена ціна відповідно до договору та всі необхідні документи. Після вивчення поданих документів, уповноваженою особою відповідача безпідставно було відмовлено в митному оформленні товару та винесені картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів і оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, яким було визначено іншу загальну вартість товару - 14 592 євро замість 7600 євро згідно з договором, що призвело до збільшення сум сплачених митних платежів.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що RAMNES BIL AS (продавець) та ТОВ "Альфатрейдінг Україна" (покупець) уклали контракт №RBL-48 від 07.01.2024 на поставку товару (а.с. 14-18).
7. Відповідно до пункту 1.1 контракту продавець зобов'язується поставити, а покупець - прийняти і оплатити нові автомобілі та автомобілі, що були у вжитку, нові і вживані трактори, навантажувачі, автобуси, комбайни, мотоцикли, промислове устаткування, автомобільні деталі, запчастини, пристосування і приналежності, в тому числі кузова для моторних транспортних засобів (далі іменований «товар») на умовах DAP - Zhytomyr, DAP-Rivne, DAP-Biala Krynytsia, DAP-Lutsk. Згідно інвойсу на кожну поставку. Валюта оплати євро. Згідно пункту 1.2. контракту, обсяг поставок за цим договором визначається згідно інвойсу на кожну поставку.
8. 05.04.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир-центральний» з метою імпорту товару «вантажний автомобіль, що був у використанні, марка - MAXUS, модель - EV80, календарний рік виготовлення - 2019», код згідно з УКТ ЗЕД 8704600000. Відповідно до митної декларації №24UA101020012833U7 декларантом ОСОБА_1 визначено ціну товару за першим методом, за ціною договору у розмірі 7600,00 євро (гр.гр.42, 43).
9. Разом з митною декларацією декларантом подавалися такі документи: рахунок-фактура (інвойс) №47/01 від 05.02.2024; декларація про походження товару №47/01 від 05.02.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 05.12.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) №RBL-48 від 07.01.2024; специфікація від 05.02.2024 №732 до контракту.
10. При прийнятті митної декларації митним органом було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Встановлено, що документи, подані для митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Декларанту запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
11. На вимогу митного органу декларантом додатково надано переклад інвойсу № 47/01 від 05.02.2024 на українську мову.
12. 05.04.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000107/1 та видав картку відмови в митному оформленні товарів №UА101020/2024/006599. У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів вказано, що методи 2а і 2б не могли бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: МД №23UA408040007189U4 від 02.10.2023 - 1.Вантажний автомобіль з пошкодженнями (задні ліві двері, панель лівої та правої боковини, деформація лакофарбового покриття, передній бампер, дах т/з, ліві бокові двері), що використовувався, для перевезення вантажів: марка- MAXUS, модель- EV80 модельний рік випуску- 2019, календарний рік випуску- 2019, дата першої реєстрації- 16.10.2019р, ідентифікаційний номер VIN- НОМЕР_2 , номер двигуна- NV, тип двигуна- електричний, потужність- 60 кВт, тип кузова- фургон, загальна кількість місць включаючи місце водія- 3шт, повна вага- 3500 кг, вантажопідємність-905 кг, вага автомобіля- 2595кг. Колісна формула- 4х2, країна виробництва- CN. Відсутні доступні місця та технологічні отвори для встановлення сидінь і пристроїв безпеки у вантажному відсіку. Відсутнє внутрішнє оздоблення з ознаками комфорту у вантажному відсіку. Цільнометалевий фургон. 14592,21 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
13. У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №24UA101020012928U5 від 05.04.2024 шляхом надання забезпечення сплати митних платежів у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України. Сума наданого забезпечення сплати митних платежів - 29 610,96 грн.
14. Позивач вважає рішення відповідача від №UА101000/2024/000107/1 від 05.04.2024 та картку відмови в митному оформленні товарів №UА101020/2024/006599 незаконними та необґрунтованими, у зв'язку з чим подав даний позов до суду.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
15. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 3-5 цієї постанови.
16. Відповідач подав до суду відзив в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги і зазначає, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів. Пояснює, що за результатами дослідження зроблено висновок, що в наданих декларантом документах: контракт та специфікація, відсутні відомості про уповноважену особу продавця, яка має право на підпис зазначених документів. Відповідно до даних інвойсу № 47/01 від 05.02.2024 датою оплати (виконання) є 30.10.2023. Додатково надана платіжна інструкція № 20 від 06.02.2024 свідчить про оплату за товар 07.02.2024, тобто з порушенням строків, який продавець визначив для оплати; на момент здійснення оплати інвойс № 47/01 від 05.02.2024 втратив чинність, а разом з ним і пропозиція продавця по ціні товару.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
17. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Так, згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
19. За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
20. Згідно ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
21. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
22. Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
23. Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
24. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
25. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
26. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
27. Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
28. Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
29. Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
30. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
31. Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
32. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
33. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
34. Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
35. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
36. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
37. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
38. Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
39. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
40. При цьому, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
41. Таким чином, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
42. При цьому, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
43. Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до зовнішньоекономічного контракту № RBL-48 від 07.01.2024 такий контракт від імені покупця, ТОВ "Альфатрейдінг Україна", укладався його директором ОСОБА_1 , але вказаний контракт не містить інформації щодо представника продавця, компанії RAMNES BIL AS, та містить підпис від імені продавця товару Jan Erlend Hanssen але без розшифровки посади останнього (а.с. 14-18).
44. Аналогічно, в долученій до позову та дослідженій судом специфікації № 732 від 05.02.2024 до вказаного контракту, що долучалася до вантажно-митної декларації №24UA101020012833U7, відсутня інформація щодо представника продавця Jan Erlend Hanssen компанії RAMNES BIL AS, який підписав від імені продавця товару (а.с.19).
45. Доказів, що даний автомобіль належить RAMNES BIL AS на праві власності або доказів, що даний контрагент має право здійснювати продаж даного автомобіля суду не надано.
46. Навпаки, в копії свідоцтва про реєстрацію №220000036765 від 05.12.2019 транспортного засобу вантажний автомобіля, марка - MAXUS, модель - EV80, в розділі 4 Інформація про власника зазначено, що автомобіль зареєстрований за LLASEPLAN NORGE AS, Oslo (а.с.26-28), що підтверджує доводи митного органу про сумніви щодо наявності повноважень у особи, що підписала контракт № RBL-48 від 07.01.2024 та специфікацію № 732 від 05.02.2024 і відповідно правильність визначення митної вартості декларантом у цій справі.
47. Доводи апеляційної скарги, що відсутність інформації щодо представника компанії продавця в Контракті та специфікації до нього не є розбіжностями, колегія суддів вважає помилковими, оскільки такі невідповідності створюють розбіжності та сумніви в митного органу щодо відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
48. Тобто, під час вивчення поданих декларантом документів уповноваженою особою митного органу було встановлено невідповідності та розбіжності в поданих документах, а заявлена митна вартість не базувалася на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
49. Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості зазначеного товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Житомирська митниця діяла в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства та у спосіб визначений чинним законодавством.
50. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
51. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
52. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
53. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
54. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
55. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
56. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.