Справа № 600/3706/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
16 червня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариство "Чернівецький олійно-жировий комбінат" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури до Приватного акціонерного товариства "Чернівецький олійно-жировий комбінат" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Керівник Чернівецької окружної прокуратури (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства "Чернівецький олійно-жировий комбінат" (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Приватного акціонерного товариства "Чернівецький олійно-жировий комбінат" стосовно невжиття заходів для забезпечення готовності до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту №96032, як засобу колективного захисту, яке розташоване за адресою: м. Чернівці, 58007, вул. Ярослава Мудрого, 17, у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018;
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Чернівецький олійно-жировий комбінат" вжити заходів для забезпечення готовності до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту №96032, яке розташоване за адресою: м. Чернівці, 58007, вул. Ярослава Мудрого, 17, у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.
На обґрунтування позову, керівник Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області зазначив, що захисна споруда №96032, яка розташована за адресою: м. Чернівці, 58007, вул. Ярослава Мудрого, 17, і перебуває на балансі відповідача, має незадовільний стан, що є порушенням установлених державою гарантій забезпечення захисту мирного населення. За доводами прокурора, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб'єктів господарювання, у власності або на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів. Водночас невжиття заходів з метою приведення протирадіаційного укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану.
Як зазначив прокурор, Кодекс цивільного захисту України або будь-які інші закони України не передбачають повноважень ДСНС України та його територіальних органів на звернення до суду із позовними вимогами про зобов'язання балансоутримувача привести захисну споруду цивільного захисту у належний технічний стан і готовність до укриття населення. З урахуванням викладеного, прокурор уважав, що в цій справі є підстави для самостійного представництва інтересів держави, відповідно до статті 131-1 Конституції України та статей 23 Закону України «Про прокуратуру» та 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), шляхом пред'явлення відповідного позову.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 20-25 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Приватного акціонерного товариства "Чернівецький олійно-жировий комбінат" стосовно невжиття заходів для забезпечення готовності до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту №96032, як засобу колективного захисту, яке розташоване за адресою: м. Чернівці, 58007, вул. Ярослава Мудрого, 17, у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.
Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Чернівецький олійно-жировий комбінат" вжити заходів для забезпечення готовності до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту №96032, яке розташоване за адресою: м. Чернівці, 58007, вул. Ярослава Мудрого, 17, у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати оскаржене рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову.
На обгрунтування апеляційної скарги зазначили, що здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями пункт 12 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - «Порядок №138»).
Отже, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, які, у визначений законом спосіб, реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин, а не прокурор, оскільки функції захисту інтересів держави, про які йде мова у позовній заяві прокурора, належать, в першу чергу, до компетенції ДСНС, а тому повноваження на звернення до суду відповідно до статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 КАС України прокурор може реалізувати лише в разі, якщо він доведе, що вказаний суб'єкт такого захисту не здійснює або здійснює його неналежним чином.
Крім того, станом на сьогоднішній день захисна споруда цивільного захисту за №96032 повністю виконує свою функцію, щодо захисту населення та працівників від надзвичайних ситуацій під час воєнного стану, тому ПрАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що відповідачем не здійснено вжиття заходів з приведення сховища №96032 до готовності, і що вказане свідчить про бездіяльність відповідача, оскільки згідно акту оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту, станом на 07.09.2024 р. сховище № 96032 оцінюється як обмежено готове, що свідчить, що Відповідач доклав максимум зусиль для використання за призначенням споруди цивільного захисту №96032, а отже, як суб'єктної так і об'єктивної складової для представництва інтересів держави в суді - у Позивача не було.
Чернівецькою окружною прокуратурою на апеляційну скаргу подано відзив, в якому, зазначено про необгрунтованість заперечень права прокурора звертатись з даним позовом до суду в якості самостійного позивача в інтересах держави, оскільки міркування відповідача, що дані повноваження наявні в територіального органу ДСНС, зокрема Головного управління ДСНС у Чернівецькій області є хибними.
З даного приводу заявником зазначено, що законодавець, у відповідних профільних нормативно-правових актах, жодним, не наділив ДСНС правом на звернення до суду в цій категорії правовідносин, а саме із позовною заявою про зобов'язання балансоутримувачів вжити заходів для забезпечення готовності до використання за призначенням захисних споруд у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом МВС №579 від 09.07.2018.
Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави самостійно, оскільки суб'єкт, наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави у випадку неналежного утримання балансоутримувачем, в особі ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» захисної споруди - відсутній, що становить виключний випадок, коли прокурор, реалізуючи надані чинним законодавством повноваження, мав не тільки право, але й обов'язок звернутися до суду з метою зобов'язання відповідача привести у стан готовності захисну споруду.
Оскільки справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, то відповідно до ст.311 КА України справа судом апеляційної інстанції переглядається в порядку письмового провадження, за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази судом першої інстанції встановлено наступне.
Чернівецькою окружною прокуратурою в ході вивчення стану додержання законів при використанні захисних споруд цивільного захисту населення на території Чернівецької міської територіальної громади, виявлено факти порушень відповідачем законодавства у вказаній сфері, що призвело до надання 08.03.2024 статусу захисній споруді цивільного захисту сховища, обліковий №96032, як неготове.
Згідно з актами перевірки складеними за результатами проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства техногенної та пожежної безпеки від 19.03.2019 за №7, від 23.01.2020 №3, від 06.10.2020 №57 на балансі відповідача перебуває захисна споруда (сховище) за №97586, щодо якої встановлено порушення вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі - ЗСЦЗ), затверджених наказом МВС від 09.07.2018 року за №579 (далі - Вимоги).
Відповідно до приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19.03.2019 року №6, від 23.01.2020 №2, від 06.10.2020 за №16, поряд з виявленими порушеннями у сфері пожежної безпеки, відповідача зобов'язано у кінцевий строк забезпечити готовність до укриття захисної споруди, шляхом усунення виявлених порушень, що відображенні в актах перевірки та в приписах.
Згідно акту від 06.10.2020 №57 складеного за результатами проведення Управлінням ДСНС у Чернівецькій області позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлено, що у захисній споруді виявлено наступні порушення:
- не завершено ремонтні роботи щодо приведення захисної споруди в належний стан;
- не відновлено належний стан усіх комунікацій, інженерних мереж, інженерного та спеціального обладнання захисної споруди;
- не приведено у належний стан захисно-герметичні ворота, двері не зачиняються, ущільнююча гума втратила еластичність, ворота просіли;
- не здійснено ремонт огороджувальних конструкцій сховища (стіни, стеля, гідроізоляція, підлога;
- не відновлено справний стан системи вентиляції сховища та інше.
Згідно припису від 06.10.2020 №16 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки із основним терміном його виконання до 01.01.2021 та продовженим терміном до 30.12.2021 року на балансоутримувача (відповідача) з року в рік покладався обов'язок завершити ремонтні роботи та привести захисну споруду в належний стан (пропонується до виконання починаючи з 2008 року). Відновити належний стан усіх комунікацій, інженерних мереж, інженерного та спеціального обладнання захисної споруди, а також здійснити інші передбачені приписом роботи пропонується до виконання з 2018 року.
Окрім вищезазначених планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) за участі уповноважених осіб ДСНС, упродовж 2023-2024 років на підприємстві проведено перевірки, та складено:
- акт оперативного огляду об'єкта щодо можливості його використання для укриття населення від 02.06.2023 про обмежену придатність сховища для укриття населення;
- акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 25.10.2023 відповідно до якого сховище №96032 оцінюється як не готове до використання за призначенням;
- акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 08.03.2024 відповідно до якого сховище №96032 оцінюється як не готове до використання за призначенням;
- акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 07.09.2024 відповідно до якого сховище №96032 оцінюється як обмежене готове до використання за призначенням.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не приведення захисної споруди (сховища) протирадіаційного укриття за №96032, що перебуває на його балансі в належний технічний стан та готовність до укриття населення, прокурор звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід'ємне право на життя, обов'язок держави - захищати життя людини.
Відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-XII (далі - Закон №1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
За змістом ст.3 Закону №1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об'єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.
У силу п.14 ч. 1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (надалі КЦЗ України) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.
Цивільним захистом, згідно зі ст.4 КЦЗ України, є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Згідно з п.2 ч.1 ст.21 КЦЗ України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.
Як визначено частинами 4, 5 ст.32 КЦЗ України, для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою від 10 березня 2017 року №138 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" Кабінет Міністрів України затвердив Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку (далі - Порядок №138).
Пунктом 3 Порядку №138 визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
Пунктом 9 Порядку №138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
Згідно із п.10 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.
Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб'єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.
Частиною 1 ст.20 КЦЗ України визначено, що до завдань та обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту, з-поміж інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації.
Згідно з п.11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.
Відповідно до п.1 Розділу ІІ "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Відповідно до пунктів 5, 6 глави 1 розділу VII Вимог формування з обслуговування захисних споруд забезпечуються засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв'язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди згідно з додатком 19 до цих Вимог.
Захисна споруда комплектується необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до цих Вимог.
За змістом п.2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.
Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.
За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.
За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.
Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що відповідач, як балансоутримувач захисної споруди цивільного захисту - сховища № 96032, має обов'язки з утримання цієї споруди у стані, що дозволяє привести її у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Станом на 07.09.2024 протирадіаційне укриття №96032 за результатами проведеної оцінки (Акт від 07.09.2024) оцінене як таке, що обмежено готове до використання за призначенням. Зазначене не спростовано відповідачем у ході розгляду справи.
Суд погоджується з фактами часткового усунення недоліків визначених у акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 08.03.2024 оскільки відповідачем вживаються заходи щодо усунення вказаних недоліків, що підтверджується, зокрема придбанням товарно-матеріальних цінностей, обладнання, а саме будівельних та ремонтних матеріалів, електродвигунів для капітального ремонту захисної споруди та проведення капітального ремонту з відновлення систем життєзабезпечення (Акт оцінки стану готовності від 07.09.2024). Проте , суд наголошує, що відповідач не виконує свої обов'язки по утриманню захисної споруди у готовому до використання стані декілька років поспіль, що підтверджується приписами про усунення порушень та актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, якими підтверджено факт обмеженої готовності захисної споруди сховища для використання на час звернення з позовом.
Згідно з п.12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.
Як визначено у пункті 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Таким чином, на момент подачі до суду позовної заяви (серпень 2024 року), всі попередні акти перевірки за минулі роки, складені за участі ГУ ДСНС стверджували, що захисна споруда є не готовою до використання за призначенням, а оскільки ні Кодексом цивільного захисту України або будь-які інші законами України не передбачено повноважень ДСНС України та його територіальних органів на звернення до суду із позовними вимогами про зобов'язання балансоутримувача привести захисну споруду цивільного захисту у належний технічний стан і готовність до укриття населення, то у прокурора і виникла обґрунтована необхідність у захисті інтересів держави.
Слід зазначити, що Верховний Суд вже аналізував у низці своїх постанов питання наявності або відсутності у відповідного органу ДСНС повноважень та права на звернення до суду з позовами у правовідносинах, які стосуються саме зобов'язання балансоутримувачів привести у стан готовності захисні споруди, як це передбачено вимогами діючого законодавства.
Крайніми із таких Постанов Верховного Суду є наступні справи: від 23.01.2025 №520/16197/23, від 24.01.2025 №400/9970/23, від 30.01.2025 №560/17801/23, від 12.02.2025 №240/18400/23, від 13.02.2025 №560/16769/23, від 26.02.2025 №320/3378/78, від 27.02.2025 №160/22822/23, від 20.03.2025 №580/5424/24, від 01.04.2025 №240/110/24 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку, що законодавцем передбачено право ДСНС, як суб'єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування, передбачених п.48 нової статті 17-1, якою доповнено Кодекс цивільного в даних правовідносинах, виходячи із наданих законодавством повноважень представляти інтереси держави там, де компетентний органі відсутній.
Тому, оскільки на відповідача законодавством також покладений обов'язок щодо здійснення контролю за станом утримання захисних споруд цивільного захисту та готовності їх до використання за призначенням, а сховище № 96032 залишається обмежено готовим до використання за призначенням, тобто відповідачем неналежним чином здійснюється контроль за станом утримання захисної споруди цивільного захисту, то не приведення сховища №96032 до стану повної готовності суперечить інтересам держави у сфері захисту життя населення в умовах збройної агресії російської федерації проти України. Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом.
Таким чином, в ході розгляду справи апелянтом доводи прокурора не спростовані, а оскільки відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про приведення сховища №96032 у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579, то, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення.
Щодо посилань на Акт оцінки стану готовності захисної споруди від 24.04.2025, згідно якого, остання, набула статусу «готової», складеного самостійно, без залучення уповноважених органів, вже після прийняття судового рішення по суті справи, - то такий Акт не впливає на рішення суду апеляційної інстанції.
При цьому, колегія суддів зазначає, обставини, щодо поточного стану захисної споруди цивільного захисту можуть бути предметом перевірки уповноважених органів вже на стадії виконання судового рішення.
Більше того, у своїй інформації від 14.04.2025 № 69 01-1720/69 07 ГУ ДСНС України у Чернівецькій області (копія якої додана) повідомлено окружну прокуратуру про те, що у липні поточного року заплановано проведення комплексного обстеження сховища №96032 комісією, яка буде створена наказом Головного управління на підставі Плану комплексних обстежень об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту на 2025 рік, у відповідності до вимог ч.15 ст.32 Кодексу цивільного захисту України, абзаців 14, 15 пункту 12 Порядку №138.
У зв'язку з викладеним, міркування апелянта щодо відсутності повноважень в прокурора на звернення самостійно в інтересах держави з даним позовом, а також щодо відсутності бездіяльності щодо не приведення у стан готовності захисної споруди не спростовують доводів окружної прокуратури, підтверджених доказами, а тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.129 Конституції України та ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Станом на час розгляду справи по суті доказів приведення сховища №96032 у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579, відповідачем до суду не надано.
Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Підстави перерозподілу судових витрат - відсутні.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариство "Чернівецький олійно-жировий комбінат" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.