03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/11774/2025
16 червня 2025 року м. Київ
справа № 761/8593/25
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року, постановлену у складі судді Сіромашенко Н.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Аккорд» про розірвання договору банківського вкладу,
встановив:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою, 13 травня 2025 року ОСОБА_1 сформувала та надіслала засобами електронного зв'язку через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду, зареєстровано судом 14 травня 2025 року.
16 травня 2025 року витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва матеріали даної цивільної справи № 761/8593/25, які надійшли до суду апеляційної інстанції 26 травня 2025 року.
В апеляційній скарзі представник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на те, що копію оскаржуваної ухвали судом було надіслано 10 травня 2025 року через систему «Електронний суд» та 12 травня 2025 року на її електронну адресу, зазначену в заяві.
Вирішуючи питання щодо дотримання скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що оскаржувану ухвалу постановлено судом 24 квітня 2025 року.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року судом надіслано до реєстру 09 травня 2025 року, забезпечено надання загального доступу 13 травня 2025 року.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала» від 24.04.2025 по справі № 761/8593/25 було надіслано 12.05.2025 року о 10 год. 08 хв. одержувачу ОСОБА_1 на її електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Документ доставлено до електронної скриньки 12 травня 2025 року о 10 год. 16 хв.
Відповідно до відомостей системи «Електронний суд», електронний примірник оскаржуваної ухвали доставлено до електронного суду 09 травня 2025 року о 17 год. 23 хв.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року, оскільки обставини, на які посилається скаржник, підтверджуються довідкою про доставку електронного листа, а отже строк пропущено з поважних причин.
Однак, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху з наступник підстав:
1. Апеляційна скарга подана з порушенням вимог ст. 356 ЦПК України, оскільки до апеляційної скарги не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України).
В апеляційній скарзі скаржник просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище та те, що розмір її пенсії складає 3323 грн.
Проте, апеляційний суд вважає, що зазначена скаржником обставина щодо неможливості сплатити судовий збір не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони.
Згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В п. 29 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, зазначено, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК (в редакції 2004 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в редакції 2004 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
На підтвердження матеріального стану скаржник надала:
- копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 26.02.2025 року, з яких вбачається, що за період IV кварталу 2024 року по ІV квартал 2024 року отримала дохід від АТ «Універсал Банк» в сумі 680,32 грн. у вигляді додаткового блага;
- копію довідки про доходи №3774917520842724 від 19.02.205, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Деснянський район) в м. Києві і отримує пенсію за віком, сума пенсії за період з 01.09.2024 по 28.02.2025 складає 17880 грн;
- копію довідки №908 від 26.02.2025 року про неотримання допомоги, виданої Управлінням соціальної та ветеранської політики Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією, про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Управлінні соціальної та ветеранської політики Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, не отримує виплат та соціальної допомоги.
Верховний Суд в постанові від 31 липня 2019 року у справі № 821/1896/5-а вказав, що визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №990/13/23 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.
Верховний Суд вказав, що для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору.
Таким чином, зазначені скаржником та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки надані до клопотання докази не в повній мірі характеризують майновий стан ОСОБА_1 , зокрема не надано відомостей про склад сім'ї, наявність рухомого чи нерухомого майна, рахунків у банківських установах, стан таких рахунків, тощо. Також подані докази не виключають можливості отримання скаржником доходів з інших джерел, до того, ж розмір судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою не є значним та не перевищує 5% розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік.
Отже, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою судовий збір справляється за ставкою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги повинен становити 605,60 грн. х 0,8 = 484,48 грн.
Отже, скаржник повинна сплатити судовий збір в розмірі 484,48 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а.
Оригінал квитанції необхідно подати до суду апеляційної інстанції.
2. Крім того, апеляційна скарга подана з порушенням вимог п.5 ч.2 чт. 356 ЦПК України, оскільки в апеляційній скарзі скаржником не зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення суду (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
3. Апеляційна скарга подана з порушенням вимог п.2 ч.4 ст. 356 ЦПК України, оскільки до апеляційної скарги не додано доказів надсилання копії скарги відповідачу з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення
Пунктом 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга сформована в системі «Електронний суд», проте доказів її надсилання до електронного кабінету (за наявності) Кредитній спілці «Аккорд» або надсилання листом з описом вкладення копії цієї скарги цьому учаснику справи не надано.
Таким чином, скаржнику необхідно надати докази надсилання скарги та доданих до неї матеріалів до електронного кабінету (за наявності) Кредитній спілці «Аккорд» або надсилання листом з описом вкладення цьому учаснику справи копії апеляційної скарги з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ст. 356 ЦПК України, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.