16 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2203/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, які полягають у відмові в перерахунку пенсії відповідно до ст. 40 та ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 03.04.2024 р. перерахунок пенсії, відповідно до ст.40 та ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.40 та ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак відповідач у листі повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії, не прийнявши відповідного рішення. Крім того, позивач зазначає, що його страховий стаж для розрахунку пенсії складає 45 років 4 місяці 1 день, з урахуванням стажу за списком №1, в той час як розмірі пенсії розраховано без вказаного стажу, без урахування книжки колгоспника та довідки від 03.04.2023 р. №1/151. У зв'язку із вказаним позивач просив позов задовольнити.
Відповідач заперечували проти задоволення позову та у відзиві вказав, що пенсія обчислена та виплачується у відповідності до норм чинного законодавства України, підстави для проведення перерахунку пенсії наразі відсутні.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 22.05.2024 року адміністративний позов залишено без руху. 06.06.2024 року позивачем виправлено недоліки адміністративного позову, у зв'язку із цим, судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивач з 26.04.2023 отримує пенсію за віком, обчислену за нормами Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо призначення пенсії в сумі 3924,48 гривень. До вказаної заяви було додано: копію паспорта та РНОКПП; копію пенсійного посвідчення; копію трудової книжки НОМЕР_1 ; трудової книжки НОМЕР_2 ; трудової книжки колгоспника № НОМЕР_3 ; копії довідок про трудовий стаж від 01.09.2020 р. №490, від 18.01.2023 р. №15, №16, №17, від 08.03.2023 р. №694/24.07-23, від 03.04.2024 р. №1/150, від 03.04.2023 р. №1/149, від 03.04.2023 р. №1/151; копію пенсійного розрахунку; заява про перерахунок пенсії (бланк). (а.с. 21-76).
17.04.2024 р. відповідачем надіслано позивачу лист №1789-1573/К-17/8-2400/24, зі змісту якого повідомлено позивача, що пенсія обчислена та виплачується у відповідності до норм чинного законодавства України, підстави для проведення перерахунку пенсії наразі відсутні. Також повідомлено, що розрахунок пенсії проводиться з урахуванням страхового стажу 36 років 10 місяців 5 днів, а не 45 років 4 місяці 1 день з урахуванням стажу за списком №1, за відсутності документального підтвердження періоду роботи за списком №1. (а.с. 77-81).
Матеріали справи містять розрахунок страхового стажу позивача, врахований для розрахунку пенсії, який становить 36 років 10 місяців 5 днів. (а.с. 82-89).
Мотивувальна частина
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі - Закон №1058) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Частиною 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно з пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (надалі по тексту Порядок № 22-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Згідно положень п.4.3 вказаного Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Отже, законом встановлено порядок розгляду заяви про призначення (перерахунку) пенсії у відповідності до якого відповідний орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти рішення про призначення (перерахунку) або відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо призначення пенсії в сумі 3924,48 гривень. До вказаної заяви було додано: копію паспорта та РНОКПП; копію пенсійного посвідчення; копію трудової книжки НОМЕР_1 ; трудової книжки НОМЕР_2 ; трудової книжки колгоспника № НОМЕР_3 ; копії довідок про трудовий стаж від 01.09.2020 р. №490, від 18.01.2023 р. №15, №16, №17, від 08.03.2023 р. №694/24.07-23, від 03.04.2024 р. №1/150, від 03.04.2023 р. №1/149, від 03.04.2023 р. №1/151; копію пенсійного розрахунку; заява про перерахунок пенсії (бланк).
17.04.2024 р. відповідачем надіслано позивачу лист №1789-1573/К-17/8-2400/24, зі змісту якого повідомлено позивача, що пенсія обчислена та виплачується у відповідності до норм чинного законодавства України, підстави для проведення перерахунку пенсії наразі відсутні. Також повідомлено, що розрахунок пенсії проводиться з урахуванням страхового стажу 36 років 10 місяців 5 днів, а не 45 років 4 місяці 1 день з урахуванням стажу за списком №1, за відсутності документального підтвердження періоду роботи за списком №1.
Між тим, як з'ясовано судом, у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень фактично рішення про відмову у перерахунку пенсії не приймав, хоча, позивач звернувся з відповідною заявою. Крім того, зміст листа відповідача носить інформативний характер без зазначення конкретних періодів трудової діяльності позивача, які не були враховані під час розрахунку його страхового стажу. Відповідачем у листі не здійснено аналіз поданих позивачем документів для перерахунку пенсії, не обґрунтовано відмови врахування стажу за списком №1 та не прийнято відповідне рішення за результатами розгляду даної заяви, як це передбачається Порядком № 22-1.
Суд вважає, що в межах даного адміністративного спору позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа, який не може сприйматися судом як належна відмова у призначені, нарахування та виплаті, основної державної пенсії позивачу на підставі прямої дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо доводів позивача про не зарахування відповідачем до його страхового стажу періодів: 07.09.1992 р. - 06.11.1993 р. на посаді машиніста БУШ; 14.07.1994 р. - 02.06.2003 р. на посаді слюсаря - ремонтника; 02.06.2003 р. - 10.11.2004 р. на посаді слюсаря; період роботи у колгоспі у 1977 р. та 1981 р., суд звертає увагу, що у листі №1789-1573/К-17/8-2400/24 від 17.04.2024 р., як і у відзиві на позов, відсутні доводи пенсійного органу з вказаного приводу. При цьому, згідно наданого пенсійним органом розрахунку страхового стажу позивача містяться відомості щодо періодів трудової діяльності позивача, зокрема, які охоплюються й періодами вказані позивачем 07.09.1992 р. - 06.11.1993 р.; 14.07.1994 р. - 02.06.2003 р.; 02.06.2003 р. - 10.11.2004 р. Поряд із цим, відповідач жодним чином не обґрунтував у складеному листі щодо здійсненого розрахунку та відмови врахування відповідних документів на підтвердження страхового стажу позивача, що унеможливлює встановити судом правомірність визначення такого страхового стажу в цілому. Отже, в межах складеного листа 1789-1573/К-17/8-2400/24 від 17.04.2024 р. неможливо встановити періоди трудової діяльності, які не зараховані позивачу, як і підставив їх не зарахування.
Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні (перерахунку) пенсії.
На цій підставі суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.
Судом досліджено зміст поданої позивачем заяви та встановлено, що остання є заявою про призначення (перерахунку) пенсії, тобто її зміст є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника, а тому надання відповідачем на вказану заяву листа із загальною інформацією щодо обчислення та виплати пенсії, без прийняття відповідного рішення, вказує на протиправну бездіяльність.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивачем у позовних вимогах оскаржено дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, які полягають у відмові в перерахунку пенсії. При цьому, позивач у позові вказував на неналежний розгляд його заяви та неприйняття відповідного рішення суб'єктом владних повноважень.
Суд наголошує, що згідно вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для призначення пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні пенсії). Водночас у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання і суперечить вищенаведеним нормам.
Доводи позивача щодо зарахування до страхового стажу періодів: 07.09.1992 р. - 06.11.1993 р.; 14.07.1994 р. - 02.06.2003 р.; 02.06.2003 р. - 10.11.2004 р.; роботи у колгоспі у 1977 р. та 1981 р., суд вважає передчасними, оскільки відповідач на час розгляду справи не приймав рішення, під час якого здійснював/не здійснював би обчислення страхового стажу позивача, з урахуванням наданих документів.
За таких обставин, враховуючи, що питання наявності чи відсутності у позивача права на перерахунок пенсії за результатом звернення позивача не вирішено, суд вказує про наявність підстав для виходжу за межі позовних вимог та їх задоволення шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення з розгляду заяви позивача про призначення (перерахунок) пенсії та зобов'язання його повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22 листопада 2023 року у справі №300/3457/20, від 23.09.2024 року № 620/2027/23.
З вказаних підстав суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати
Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку із задоволенням позову, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо неприйняття рішення з розгляду заяви позивача про призначення (перерахунок) пенсії відповідно до ст. 40 та ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення (перерахунок) пенсії відповідно до ст. 40 та ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1211,20 згідно квитанції від 03.05.2024 р.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення складання.
Найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_4 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя Т.М. Брезіна