16 червня 2025 року Справа № 580/5328/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглядаючи в спрощеному письмовому провадженні справу за позовом адвоката Євтушенка М.П. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРАМ БУД» до Головного управління ДПС у Черкаській області, ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії,
У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Євтушенка М.П. від імені Товариство з обмеженою відповідальністю “ХРАМ БУД» (19616, Черкаська обл., Черкаський р-н., с. Яснозір'я, вул.Гагаріна, буд.21; код ЄДРПОУ 45318689) (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - відповідач 1), ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) (далі - відповідач 2), в якому з урахуванням заяви вх. від 02.06.2025 просить:
визнати протиправними та скасувати рішення комісії відповідача 1 з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) від 24.01.2025 №12409299/45318689 та від 12.12.2024 №12186885/45318689 про відмову в реєстрації ПН;
зобов'язати відповідача 2 (відповідача 1) зареєструвати в ЄРПН ПН №12 від 06.08.2024 та №9 від 25.10.2024, подані ним, датою їх фактичного подання на реєстрацію;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 на його користь витрат зі сплати судового збору.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідачі безпідставно відмовили у реєстрації ПН щодо господарських операцій, які мали реальний характер. Стверджує, що надіслав на вимогу відповідачів всі первинні документи. Проте вони безпідставно не враховані під час прийняття оскаржуваних рішень.
Ухвалою суду від 19.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження.
26.05.2025 представник відповідача-2 подав суду відзив, в якому зауважив, що рішення за результатом адміністративного оскарження в суді не оскаржується, та просить розглянути справу у відкритому судовому засіданні за участю її представника.
05.06.2025 представниця відповідачів подала суду відзив, в якому серед іншого просила розглянути справу в загальному позовному провадженні. Стверджує, що справа може розглядатися в письмовому провадженні, якщо інше не просили сторони. Вважає, що наявні ознаки складної справи.
03.06.2025 суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій просить задовольнити позов та висловив бажання його представників та бухгалтера взяти участь у судовому засіданні.
Оцінивши доводи вказаних клопотань, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Згідно з ч.5 ст.12 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі - КАС України) умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Суд згідно з ч.6 вказаної статті може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Тобто, письмова форма судового розгляду справи не свідчить про позбавлення особи права на судовий захист.
Предметом вказаного вище спору не є складним. Сторони подали заяви та докази, зміст яких не викликає сумнівів або труднощів у перевірці.
Згідно з п.3 Указу №64/2022 у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Внаслідок викладеного на час вирішення цієї справи в Україні діють особливі умови щодо переміщення та перебування осіб, що вимагають забезпечення створення умов для їх фізичного захисту та безпеки. Суд врахував місцезнаходження сторін на території, що зі значною інтенсивністю протягом всього запровадженого воєнного стану перебуває під загрозою повітряної тривоги. Періодичність оголошених повітряних тривог у Черкаській області дають підстави для висновку щодо ризикованості переміщення осіб до місцезнаходження суду та іноді унеможливлення проведення відкритих судових засідань протягом їх дії.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Тому діяльність органів державної влади не повинна створювати загрозу життю та здоров'ю людей.
Форми адміністративного судочинства унормовані в ст.12 КАС України та не передбачають наявності повноважень їх обрання сторонами. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються, відповідно до ч.5, цим Кодексом.
Згідно з ч.3 вказаної статті загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Жодної обставини чи факту, які зазначені вище, у цій справі не встановлено.
Суд врахував та акцентує увагу сторін, що усні пояснення особи не є засобом доказування. Зокрема, згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Окрім письмових доказів, сторони не скористалися іншими засобами доказування.
Відповідачі не зазначили об'єктивних доводів з приводу обставин, з'ясування яких може становити труднощі та потребують проведення судового засідання. Зважаючи на використані засоби доказування, спір можливо вирішити на підставі письмових доказів у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст.159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив; заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Оскільки у цій справі судове засідання не призначалося, спірні правовідносини не є складними, відсутні підстави для задоволення Клопотання.
Керуючись ст. ст.2-20, 44-49, 72-80,159, 259-263, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні клопотань сторін про розгляд адміністративної справи правилами загального позовного провадження у відкритих судових засіданнях.
2. Розглянути справу правилами письмового провадження.
3. Копії ухвали направити учасникам спору.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Анжеліка БАБИЧ