16 червня 2025 року справа № 580/10754/24
14 година 31 хвилина м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами статті 287 КАС України у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКВІД КАРГО ТЕРМІНАЛ" до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство "Азот", про скасування індивідуального акта та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Краснікова Я.В. в інтересах ТОВ "ЛІКВІД КАРГО ТЕРМІНАЛ" згідно ордеру від 01.10.2024 Серії ВЕ №1136185 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить (в новій редакції від 06.11.2024, вх. 52149/24 від 07.11.2024):
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яворського О.М. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2024 за зведеним виконавчим провадженням №59959397;
- зняти арешт з земельних ділянок з кадастровим № 7110136400:05:009:0154 площею 0,4581 га і кадастровим №7110136400:05:009:0161 площею 1,6425 га, розташованих за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 справу № 580/10754/24 направлено до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Призначене судове засідання на 10.03.2025.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що позивач немає статусу боржника у зведеному виконавчому провадженні №59959397, а порушення права позивача полягає накладеному державним виконавцем арешту на земельні ділянки під будівлями, де власниками є ТОВ «Ліквід Карго Термінал», що свідчить про порушення права на вільне володіння, користування розпорядження своїм майном - земельними ділянками і будівлями на них, як єдиним об'єктом. Позивач вважає, що державний виконавець накладаючи арешт на майно, яке не належить боржнику (на думку позивача), порушив вимоги пункту 6 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до порушення прав ТОВ «ЛІКВІД КАРГО ТЕРМІНАЛ».
Від відповідача - відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на адміністративний позов, де представник зазначає, що відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України - права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Відомостей у державних реєстрах на підтвердження право власності на земельні ділянки кадастровий номер № 7110136400:05:009:0154 та №7110136400:05:009:0161 за ТОВ «Ліквід Карго Термінал» відсутні.
Від відповідача - відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на адміністративний позов, де просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. У відзиві зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №59959397 до складу якого входять виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства «АЗОТ». Згідно інформаційних довідок №389763415 та №389762640 від 06.08.2024, №389986298 від 07.08.2024 (на момент надіслання доручення), боржнику на праві власності належали зокрема: земельна ділянка 72, загальною площею 1,6425 га, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), кадастровий номер 71101136400:05:009:0161; земельна ділянка 72, загально площею 0,4581 га, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), кадастровий номер 71101136400:05:009:0154. З метою виконання вимог виконавчого документу, було доручено вчинення виконавчих дій з опису майна боржника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). У відзиві представник зауважує, що відповідно до інформації №416581601 та 416581490 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 05.03.2025 земельна ділянка кадастровий номер: 7110136400:05:009:0161 та 7110136400:05:0043054 належать на праві приватної власності Публічному акціонерному товаристві "Азот", інших відомостей у державних реєстрах, на підтвердження право власності на вказані земельні ділянки за ТОВ «Ліквід Карго Термінал» відсутні.
Представник третьої особи надала до суду письмові пояснення, де зазначає, що з моменту отримання 22.12.2023 ТОВ "ЛІКВІД КАРГО ТЕРМІНАЛ" свідоцтв про придбання майна з електронного аукціону, на думку представника позивач набув право власності на комплекс заводоуправління з прохідною та одночасно із цим на земельну ділянку з кадастровим номером № 7110136400:05:009:0154, на якій це майно розташовано, а також на нежитлову будівлю Центральної лабораторії хімічного комбінату та одночасно із цим на земельну ділянку з кадастровим номером № 7110136400:05:009:0161, на якій це майно розташовано.
Представник позивача надала до суду відповідь на відзив, де зазначає, що стаття 334 ЦК України передбачає, лише, момент набуття права власності за договором, а не підставу набуття, тому на думку представника позивача ця норма не суперечить принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованій на ній будівлі, як підстави набуття права власності на земельну ділянку в порядку передбаченому статтею 120 Земельного Кодексу України та статті 377 ЦК України.
Протокольною ухвалою від 10.03.2025 оголошено перерву до 18.03.2025, продовжено строк розгляду справи на 20 днів, оголошено перерву до 08.04.2025, 14.04.2025.
14.04.2024 представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просив відмовити. Третя особа, позовні вимоги просила задовольнити.
Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав проголошення судового рішення на 15.04.2025 о 15 годині 00 хвилин. З урахуванням періоду тимчасової непрацездатності головуючого судді з 16.04.2025 по 30.05.2025, призначене судове засідання для проголошення судового рішення на 16.06.2025.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 59959397, боржником за яким є ПрАТ «АЗОТ».
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав від 22.12.2023 ТОВ “Ліквід Карго Термінал» є власником нежитлових будівель з реєстраційними номерами 905500771101 та 287507771101, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вулиця Героїв Холодного Яру (Першотравнева), 72, придбаних з прилюдних торгів (аукціонів), що підтверджується свідоцтвами про придбання майна з прилюдних торгів №1586 та №1587 від 22.12.2023.
Відповідно до договорів оренди №110/ЛКТ-23 та №1101/ЛКТ-23 від 22.12.2023, укладених між ТОВ “Ліквід Карго Термінал» (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством “Азот» (орендар) орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування (оренду) нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вулиця Героїв Холодного Яру (Першотравнева), 72.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 05.03.2025 власником земельних ділянок з кадастровими номерами №7110136400:05:009:0154 та №7110136400:05:009:0161, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вулиця Першотравнева, 72 - є юридична особа - Публічне акціонерне товариство “Азот».
Згідно доручення від 07.08.2024 №59959397/10(20.1) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 08.10.2024 головним державним виконавцем відділу здійснено опис та арешт земельної ділянки 72, загальною площею 1,6425 га, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), кадастровий номер: 7110136400:05:009:0161 та земельної ділянки 72, загальною площею 0,4581 га, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), кадастровий номер: 7110136400:05:009:0154.
08 жовтня 2024 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яворським О.М. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2024 за зведеним виконавчим провадженням №59959397, відповідно до якої накладено арешт на майно, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами №7110136400:05:009:0154 та №7110136400:05:009:0161, на яких розташоване майно - об'єкти нерухомості з реєстраційними номерами 284710071101 та 283251671101, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вулиця Першотравнева, 72.
Позивач не погоджується із винесенням зазначених постанов у зв'язку із чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного. Предметом даного позову є оскарження позивачем до суду постанови державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2024 та зняття арешту з такого майна, яка вважає себе його законним власником.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Ст. 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII передбачено обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому порядку.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII 1. Арешт майна (коштів боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. 2. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржник.
Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону № 1404-VIII про проведення опису майна (крштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам, проведення опису є обов'язковим.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються, зокрема: якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надсилається сторонам виконавчого провадження.
Підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються статтею 377 ЦК України та статтею 120 ЗК України.
За частиною першою статті 377 ЦК України (в редакції, чинній на дату набуття позивачем права власності на нерухоме майно) до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
За частиною першою статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об'єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об'єкта (частки у праві спільної власності на неї) (ч.16 ст.120 Земельного кодексу України).
Частиною четвертою статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною на дату проведення електронного аукціону (торгів) - 06.12.2023) передбачено, що у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
У випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п'ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об'єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт (частина 7 ст.120 Земельного кодексу України).
За змістом цих норм законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
І такий перехід права на земельну ділянку до нового набувача жилого будинку, будівлі або споруди відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою.
При цьому договір, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, має містити таку істотну умову, як кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку із набуттям права власності на ці об'єкти (частина 8 статті 120 ЗК України).
Суд зазначає, шо результати проведення електронного аукціону (торгів) оформлені протоколами №600676 від 06.12.2023 року та №600881 від 06.12.2023, згідно яких ТОВ «ЛІКВІД КАРГО ТЕРМІНАЛ» визнано переможцем проведених торгів з придбання нерухомого майна, а саме: комплексу, що складається з заводуправління з прохідною, коридору 101, 1364, пл. (кв. м) 2999,0; заводуправління, корп.120, 1365 пл. (кв .м) 6416,5; гараж спецмашин для 2-х машин, 1366 пл. (кв. м) 83,7: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72; нежитлової будівлі, Центральна лабораторія хімічного комбінату, K-112 загальною площею (кв. м): 7975.3: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72.
Проте, як вбачається зі змісту протоколів від 06.12.2023 №600676, №600881 про проведення електронного аукціону (торгів) така істотна умова, як кадастрові номери земельних ділянок, право на які переходить у зв'язку із набуттям права власності на вказані об'єкти, а саме №7110136400:05:009:0154 площею 0,4581 га і кадастровим №7110136400:05:009:0161 площею 1,6425 га, - відсутня.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 05.03.2025 власником земельних ділянок з кадастровими номерами №7110136400:05:009:0154 та №7110136400:05:009:0161, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вулиця Першотравнева, 72 - є юридична особа - Публічне акціонерне товариство “Азот».
Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Крім того, в ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тож, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.
В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.
Зважаючи на наведене в сукупності, враховуючи заявлені позивачем підстави позову, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв'язку з відсутністю порушеного права позивача у правовідносинах, що виникли.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду складене, проголошене та підписане 16.06.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО