про відмову у зміні способу виконання рішення суду
10 червня 2025 року справа № 580/1681/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання - Гришанова А.І.,
за участю:
представниці позивача - Хмарук Н.І.,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 через свою представницю звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить змінити спосіб виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі № 580/1681/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з доплати до пенсії за період з 01 травня 2022 року по 31 липня 2023 року в сумі 30000,00 грн.
Заява мотивована тим, що рішенням суду у справі № 580/1681/23 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01 травня 2022 року щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01 травня 2022 року нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Отримавши рішення суду, що набрало законної сили 01 червня 2023 року позивач звернувся із заявою до відповідача щодо перерахунку, нарахування та виплати пенсії, однак листом № 8411-7958/Б-02/8-2300/23 від 18 липня 2023 року відповідач повідомив, що на виконання вимог рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі № 580/1681/23, що набрало законної сили 01 червня 2023 року позивач буде отримувати пенсію у перерахованому розмірі з серпня 2023 року, а щодо виплати доплати до пенсії в період з 01 травня 2022 року по 31 липня 2023 року в загальній сумі 30000,00 грн позивачу буде здійснено за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
04 липня 2024 року адвокатом позивача підготовлено та направлено відповідачу адвокатський запит № 84 (вх. № 22984/8 від 04 липня 2024 року) про надання інформації щодо термінів виплати відповідачем коштів на виконання вимог рішення суду № 580/1681/23 від 01 травня 2023 року, що набрало законної сили 01 червня 2023 року.
Листом № 2300-0304-8/50220 від 08 липня 2024 року відповідач надав відповідь про те, що виплата коштів в сумі 30000,00 грн не буде проводитись, оскільки відповідачем проводяться виплати за рішеннями суду, які набрали законної сили до 20 вересня 2020 року. Як повідомив відповідач, суму коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, які набрали законної сили після 20 вересня 2020 року, у 2024 році буде визначено у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік. Станом на дату надання відповіді, а саме 08 липня 2024 року бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено.
Позивач вважає, що його право, як стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Відповідачем нарахована сума в розмірі 30000,00 грн не виплачена, тобто судове рішення не є виконаним у повному обсязі.
Враховуючи те, що станом на день подання цієї заяви, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі № 580/1681/23 набрало законної сили 01 червня 2023 року і понад два місяці не виконується відповідачем, позивач вважає за необхідне звернутися до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 580/1681/23, відповідно до вимог ч. 3 статті 378 КАС України.
Ухвалою від 22.05.2025 суддя призначив заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду до розгляду в судовому засіданні на 10 червня 2025 року о 09 год. 00 хв.
Заперечення на заяву про зміну способу виконання рішення суду відповідач не подав.
У судовому засіданні представниця позивача просила заяву про зміну способу виконання рішення у справі № 580/1681/23 задовольнити.
Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду заяви, у судове засідання не прибув, однак вказане відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду.
Під час розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд з'ясував таке.
Рішенням від 01 травня 2023 у справі № 580/1681/23, яке набрало законної сили 01.06.2023, Черкаський окружний адміністративний суд позов ОСОБА_1 задовольнив частково, зокрема:
- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.05.2022 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.05.2022 нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
У зв'язку з набранням рішенням суду від 01 травня 2023 у справі № 580/1681/23 позивач звернувся до відповідача із заявою про його виконання та перерахунок пенсії, на яку листом від 18.07.2023 № 8411-7958/Б-02/8-2300/23 відповідач повідомив, що на виконання вказаного рішення позивачу проведено нарахування щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Розмір пенсії з 01.05.2022 становить 9611,56, грн, з 01.06.2022 - 15349,39 грн, з 01.03.2023 - 16849,39 грн. Щодо виплати доплати пенсії за період з 01.05.2022 до 31.07.2023 у загальній сумі 30000 грн відповідач повідомив, що така доплата буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
У липні 2024 року представниця позивача звернулась до відповідача із адвокатським запитом, в якому просила, зокрема, надати інформацію щодо термінів виплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі № 580/1681/23 за період з 01 травня 2022 року по 31 липня 2023 року в загальній сумі 30000 грн, на який листом від 08.07.2024 № 2300-0304-8/50220 відповідач повідомив, що вказане рішення внесено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість погашення заборгованості за судовим рішенням визначається за датою набрання рішенням суду законної сили. На час звернення із запитом проводяться виплати за рішеннями суду, які набрали законної сили до 20 вересня 2020 року. Суму коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, які набрали законної сили після 20 вересня 2020 року, у 2024 році буде визначено у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік. Станом на дату надання відповіді, а саме 08 липня 2024 року бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено.
Під час вирішення заяви по суті, суд зазначає таке.
За приписами ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 378 КАС України, у редакції, чинній з 19 грудня 2024 року, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.
Під час вирішення питання про зміну способу і порядку виконання рішення суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.
Відтак, суд зазначає, що спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. При цьому, факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
При цьому, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частина четверта статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин. Відтак, поняття “спосіб виконання судового рішення» має спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України “Про виконавче провадження». Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.
У рішенні від 01 травня 2023 у справі № 580/1681/23 Черкаський окружний адміністративний суд не здійснював розрахунок належної до сплати позивачу суми та не визначав її до сплати, а розмір донарахованої суми доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», який позивач просить стягнути з відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області обрахувало вже після розгляду справи по суті.
З огляду на наведене, суд зауважує, що обраний заявником спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з доплати до пенсії за період з 01 травня 2022 року по 31 липня 2023 року в сумі 30000,00 грн не узгоджується зі змістом статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та потягне за собою фактично зміну судового рішення по суті, що є неприпустимим, оскільки рішення у справі набрало законної сили, та матиме наслідком зміну обраного судом способу відновлення порушеного права позивача.
Отже, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а заявник не надав належних та допустимих доказів існування обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду, то суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 580/1681/23 належить відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 16.06.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК