про залишення позовної заяви без руху
16 червня 2025 року Справа № 480/4632/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо ненадання допомоги ОСОБА_1 про видачу грошового атестату з дійсним розміром грошового забезпечення за останні два роки, що передували звільненню згідно заяви від 22.04.2025;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та направити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Сумській області грошовий атестат із зазначенням дійсного розміру грошового забезпечення за період служби за два роки до звільнення, відповідно до даних Державного, реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно із пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду є незгода позивача із діями військової частини НОМЕР_1 щодо визначення розміру складових грошового забезпечення ОСОБА_1 у грошовому атестаті від 19.08.2024 № 115.
Разом з тим, позивач визначає спосіб відновлення порушення права шляхом зобов'язанння ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти та направити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Сумській області грошовий атестат із зазначенням дійсного розміру грошового забезпечення за період служби за два роки до звільнення, відповідно до даних Державного, реєстру застрахованих осіб.
Отже, не є зрозумілим, чому саме ІНФОРМАЦІЯ_3 має видати оновлений грошовий атестат, з огляду на проходження позивачем служби саме у складі військової частини НОМЕР_1 , та враховуючи зміст листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.05.2025 № 6/2/2306, відповідно до якого позивач ніколи не перебував на службі в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з тим, суд зазначає, що при задоволенні позовних вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії повинно передувати встановлення факту протиправності його дій чи бездіяльності.
Однак, позивачем не зазначено в чому полягає протиправність дій/бездіяльності саме ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім того, за наслідками розгляду адміністративної справи суд може визнати дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправними і зобов'язати його вчинити певні дії.
Виходячи з наведеного, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом відновлення права особи, порушеного діями чи бездіяльністю таких осіб, які вона просить визнати протиправними.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, оскільки позивач, звертаючись до суду з вимогами про визнання протиправної бездіяльності Міністерства оборони України щодо ненадання допомоги ОСОБА_1 про видачу грошового атестату з дійсним розміром грошового забезпечення за останні два роки, що передували звільненню згідно заяви від 22.04.2025, не вказує спосіб відновлення порушення права.
Отже, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності, як передумови захисту порушеного права, не перебувають у логічному зв'язку з вимогами про зобов'язання відповідача вчинити дії, що є способом відновлення права особи, порушеного діями чи бездіяльністю відповідача, які вона просить визнати протиправними. Це, в свою чергу, не дозволяє визначити предмет спору у цій справі.
Таким чином, позивачу необхідно виправити зазначені недоліки шляхом подання до суду виправленої редакції позовної заяви, із викладенням обставин, які, на думку позивача, порушують його права, свободи чи інтереси конкретним діями/ бездіяльністю саме відповідачами під час здійснення ними владних (управлінських) повноважень, а також зазначити конкретні вимоги до суду в частині способу поновлення порушеного права, а саме, яке рішення має бути ухвалено та які саме дії, на думку позивача, мають бути вчинені відповідачами.
Також, згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 та інших справах за подібних правовідносин. Застосування такого підходу судом касаційної інстанції є сталим та послідовним.
Відповідно до абзацу третього пункту 7 розділу І Порядку № 260 військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов'язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з абзацом другим і четвертим пункту 11.1 розділу 11 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджені наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 (у редакції наказа Міністерства оборони України від 22.04.2021 № 104) (далі Правила № 280), грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні у таких випадках:
вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини;
звільнення з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби).
Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий залишається в діловодстві фінансового органу військової частини (абзац п'ятий пункту 11.3 розділу 11 Правил № 280).
Згідно з абзацом першим пункту 11.3 розділу 11 Правил № 280 грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється в журналі реєстрації вихідної документації.
Відповідно до пункту 11.2 розділу 11 Правил № 280 у грошовому атестаті зазначаються, зокрема та невиключно, дані про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на день видання цього атестата.
Форма грошового атестата встановлена додатком 16 Правил № 280. Ця форма передбачає відображення в атестаті всіх складових грошового забезпечення військовослужбовця, які йому нараховані та виплачені у день виключення зі списків особового складу військової частини.
Крім цього, форма грошового атестата передбачає пункт 14 такого змісту: « 14. Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую ….. (підпис військовослужбовця)».
Відтак про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який вибуває до нового місця служби (навчання), або який звільняється з військової служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини, зокрема шляхом засвідчення особистим підписом на ньому.
Таким чином, про розмір нарахованого і виплаченого грошового забезпечення позивач дізнався у день виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а саме: 19.08.2024.
Разом з тим, позивач звернувся до суду засобами поштового зв'язку 05.06.2025 (відповідно до трекінгу АТ "Укрпошта"), тобто з пропуском триміячного строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 233 КЗпП України.
При цьому, надсилання листів до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України не змінює моменту, з якого позивач міг і повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Такі зверення свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивач не подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Відповідно до вимог частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказаний недолік позовної заяви має бути усунуто шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
Також, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем, в якості відповідача у справі зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Однак, згідно долучених до позовної заяви документів, за вказаним кодом ЄДРПОУ зареєстровано Міністерство оборони України.
Отже, позивачем у позовній заяві невірно вказано код ЄДРПОУ ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, позивачу необхідно виправити зазначений недолік шляхом подання до суду виправленої редакції позовної заяви, якій вказати вірні ревізити відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Д. Кравченко