16 червня 2025 р. Справа № 480/894/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просила:
1) визнати незаконними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання у сумі 608315 грн. 90 коп. з 01 грудня 2020 року по 18 жовтня 2024 - по день фактичної виплати заборгованості,
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання у сумі 608315 грн. 90 коп. з 01 грудня 2020 року по 18 жовтня 2024 року, по день фактичної виплати заборгованості.
Свої вимоги мотивувала тим, що відповідач протиправно, всупереч Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів за період з 01.12.2020 до 18.04.2024 у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2022 у справі №480/5152/20, що фактично виплачено 18.10.2024.
Ухвалою суду від 06.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою суду у відповідача витребовувалися додаткові докази у справі, які на виконання вимог ухвали представником ГУ ПФУ в Сумській області не було надано, у зв'язку з чим такі докази витребовувалися повторно ухвалою суду від 13.03.2025, та на виконання вимог якої відповідач подав витребувані докази. При цьому, відзиву на позовну заяву надано не було.
Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області як отримувач довічного грошового утримання судді у відставці, призначеної відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» (а.с.36).
ОСОБА_1 , не погодившись з тим, що ГУ ПФУ в Сумській області рішенням від 04.03.2020 № 959230822968 відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Сумського апеляційного суду від 03.03.2020 № 48, позивач звернулася до Сумського окружного адміністративного суду, рішенням якого від 11.09.2020 у справі №480/5152/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії позовні вимоги було задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 04.03.2020 №959230822968 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі довідки Сумського апеляційного суду від 03.03.2020 № 48 та зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 03.03.2020 № 48, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Вказане підтверджується обставинами, встановленими у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 у справі №480/5152/20, що набрало законної сили та обставини яких не підлягають доказуванню згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Сумській області позивачу проведено перерахунок та виплату довічного грошового утримання, як судді у відставці, та нараховано до виплати суму у розмірі 608 315,90грн., виплату якої проведено позивачу 18.10.2024, що вбачається з листа відповідача та підтверджується випискою по банківському рахунку позивача і списком на зарахування позивачу коштів (а.с.17, 27, 35). Вказане відповідачем не заперечувалося.
Позивач, вважаючи, що їй протиправно разом з виплатою на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 у справі №480/5152/20 не було виплачено компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із відповідною заявою, однак відповідач листом повідомив, що оскільки питання здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці було предметом розгляду у суді, а згідно з рішенням суду у справі № 480/5152/20 зобов'язань про нарахування компенсації не визначено, та рішення суду від 11.09.2020 у справі №480/5152/20 виконано у межах покладених зобов'язань, і підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів відсутні (а.с.15-17).
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).
Згідно статей 1, 2 цього Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно зі ст.4 цього ж Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до пункту 2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Верховний Суд вже розглядав справи за подібними правовідносинами і у постанові від 15.08.2018 у справі №653/3356/17 дійшов наступного висновку:
«Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону №2050-ІІІ та п. 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону №1058-IV, ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.»
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 19.12.2011 у справі №6-58цс11, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, та Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 у справі №336/4675/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 31.08.2021 у справі №264/6796/16, від 08.06.2022 у справі №200/5213/20-а, від 08 червня 2022 року у справі №200/5213/20-а та від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20.
Судом встановлено, що фактична виплата довічного грошового утримання позивача, нарахованого на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 у справі №480/5152/20, відбулась лише 18.10.2024 (а.с.17, 27, 35). Вказане відповідачем не заперечувалося. Тобто належні позивачу з 19.10.2020 кошти виплачені останній лише в жовтні 2024р. Отже, відповідачем було порушено строки виплати позивачу нарахованих їй за рішенням суду сум. Однак доказів сплати компенсації втрати частини доходів відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати довічного грошового утримання на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 у справі №480/5152/20 за період з 01.12.2020 (початок спірного періоду виплати довічного грошового утримання за рішенням суду у справі №480/5152/20) до 18.10.2024 (дата фактичної виплати) не відповідає критеріям правомірності, визначеної в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправною, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати довічного грошового утримання у розмірі 608315грн.90коп. за період з 01.12.2020 до 18.10.2024 - день фактичної виплати заборгованості.
При цьому, позивач просить визнати дії відповідача щодо відмови провести нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати довічного грошового утримання. Однак, суд зазначає, що не проведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати довічного грошового утримання є пасивною формою поведінки суб'єкта владних повноважень, а тому належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправною бездіяльності відповідача в цій частині.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати довічного грошового утримання у розмірі 608315грн.90коп. за період з 01.12.2020 до 18.10.2024 - день фактичної виплати заборгованості.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати довічного грошового утримання у розмірі 608315грн.90коп. за період з 01.12.2020 до 18.10.2024 - день фактичної виплати заборгованості.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 16.06.2025.
Суддя І.Г. Шевченко