Рішення від 16.06.2025 по справі 460/7113/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року м. Рівне №460/7113/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави до Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області щодо не вчинення дій з метою взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме: греблі (дамби грунтової), довжиною 740 м, висотою 3,4 м, шириною по гребеню 4 м, водоскидної споруди шахтного типу, на ставку площею водного дзеркала 9,3945 га, що знаходиться на території Головинської територіальної громади;

зобов'язати Головинську сільську раду Рівненського району Рівненської області вчинити дії, спрямовані на взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - гідротехнічних споруд, а саме: греблі (дамби грунтової), довжиною 740 м, висотою 3,4 м, шириною по гребеню 4 м, водоскидної споруди шахтного типу, розташованих на земельній ділянці з водним об'єктом - ставком загальною площею водного дзеркала 9,3945 га, який знаходиться на території Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Здолбунівською окружною прокуратурою вивчено стан додержання вимог чинного законодавства з питань збереження майна інженерної інфраструктури водних об'єктів, розташованих на території Рівненського району та встановлено, що на території Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області перебуває нерухоме майно, власник якого невідомий. При цьому, відповідач, будучи органом, уповноваженим на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, не вжив жодних заходів з метою взяття на облік такого безхазяйного майна як гідротехнічні споруди, що функціонують в складі ставків, що знаходяться на території Головинської сільської ради. Бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики щодо збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів,з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 05.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

17.07.2024, у строк для подання відзиву на позовну заяву, відповідачем подано заяву про визнання позову.

Відповідно до частини четвертої статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Водночас, відповідно до вимог частини 1 статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За змістом частини 4 статті 189 КАС України, у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

При цьому, згідно з частиною п'ятою статті 189 КАС України, суд не приймає визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Суд також не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд, вирішуючи питання про прийнятність заяви відповідача про визнання позову, зазначає, що відсутні підстави вважати, що дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, а також те, що дії законного представника відповідача у справі суперечать інтересам особи, яку він представляє. Суд також вважає за необхідне роз'яснити, що визнання позову означає, що відповідач погоджується з вимогами позивача, їхньою законністю та обґрунтованістю.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

Здолбунівською окружною прокуратурою проведено вивчення стану дотримання вимог законодавства з питань збереження майна інженерної інфраструктури водних об'єктів на території Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області та встановлено, що на земельній ділянці, кадастровий номер 5623480800:06:022:0004, площею 17,25 га, яка розташована за межами с.Берестовець, Рівненського району, Рівненської області, знаходиться водний обєкт - ставок, площею водного дзеркала 9,3945 га.

На вказаному ставку розміщені гідротехнічні споруди - гребля, довжиною 740 м, висотою 3,4 м, шириною по гребеню 4 м., водоскидна споруда шахтного типу, монолітний залізобетон, дві труби 200 мм. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний водний об'єкт з гідротехнічними спорудами, перебуває в оренді Костопільського НВП «Автопромбуд» згідно договору оренди землі, укладеного 11.01.2005 між Головинською сільською радою та Костопільським НВП «Автопромбуд».

Згідно договору, земельну ділянку загальною площею 17,25 га, у тому числі для риборозведення - 9,53 га, ведення лісового господарства - 3,73 га, ведення товарного сільського господарства - 3,99 га, передано в оренду Костопільського НВП «Автопромбуд» на 50 років. Відповідно до п.3-4 договору оренди, на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфрастурктури - відсутні. Земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, спорул та інших об'єктів. Інформація про зареєстроване право власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня. Крім того, в оренді Костопільського НВП «Автопромбуд» перебуває зазначений вище водний об'єкт - ставок, згідно договору оренди водного об'єкта № 26 від 05.09.2006, укладеного між Головинською сільською радою та Костопільським НВП «Автопромбуд». Договір укладено строком на 50 років з 05.09.2006 (тобто до 05.09.2056). Згідно п.1.2 договору оренди водного об'єкта, на ставку наявні гідротехнічні споруди - земляна гребля та водоскидна споруда в незадовільному стані.

Відповідно до інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області № 366/07-24 від 30.05.2024, до складу водного об'єкта - руслового ставка, загальною площею водного дзеркала 9,3945 га, який розташований за межами с. Берестовець, на території Головинської сільської ради, Рівненського (колишнього Костопільського) району, Рівненської області, входить водорегулююча споруда - шахтний водоскид, наявна дамба довжиною 740 м.

Згідно наданого Регіональним офісом водних ресурсів у Рівненській області паспорта водного об'єкта, який був розроблений та погоджений у жовтні 2019 року, у розділі 4 «Характеристика греблі» зазначено, що дамба грунтова, однорідна, виконана з місцевих будівельних матеріалів - глина, суглинок, шириною по гребеню 4 м, довжиною 740 м, максимальною висотою 3,4 м, дамба проїзна, ширина проїзду 4 м. Відповідно до розділу 5 паспорта «Характеристика водоскидної споруди», водоскидна споруда для скиду надлишкової води в р. Борковка - шахтний водоскид, розташований в тілі треблі. Оголовок шахти з монолітного залізобетону. Дві водопровідні галереї з збірних залізобетонних блоків 200х200. Вид регулювання скид надлишкової води через верх шахти, опорожнення ставка регулюється донним затвором водоскиду.

Згідно з інформацією Південного міжрегіонального управління водного господарства № 1-16-9/34-24 від 20.05.2024 у 2021 році, розпорядженням Головинського сільського голови № 94 від 11.10.2021 у Головинській сільській раді створено комісію по інвентаризації водних об'єктів (ставків) та їх гідротехнічних споруд.

Відповідно до наданого Головинською сільською радою (лист № 342/02-16 від 28.05.2024) копії Акту інвентаризації водних об'єктів (річок, струмків, водосховищ, ставків, озер тощо) та їх гідротехнічних споруд на території Головинської сільської ради, Рівненського району, Рівненської області від 03.12.2021, встановлено, що на земельній ділянці, кадастровий номер 5623480800:06:022:0004, знаходиться водний об'єкт - ставок, площею водного дзеркала 9,3945 га, на якому розміщені гідротехнічні споруди - дамба ґрунтова довжиною 740 м, висотою 3,4 м, шириною по гребеню 4 м, водоскидна споруда шахтного типу, монолітний залізобетон дві труби O200 мм. Технічний стан гідротехнічних споруд, згідно вищевказаного Акту, задовільний. Форма власності гідротехнічих споруд зазначено в акті безгосподарська.

В той же час, відповідно до інформації, Південного міжрайонного управління водного господарства № 1-16-9/34-24 від 20.05.2024 встановлено, що на балансі управління гідроспоруди, які наявні на водних об'єктах, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5623480800:06:022:0004, не перебувають.

Також, згідно інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях № 10-02.1-1651 від 21.05.2024, ДП «Укрриба» № 07-04/90 від 22.05.2024, Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА № 1057/0/05/1-03/24 від 22.05.2024, гідроспоруди, які наявні на водних об'єктах, що розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 5623480800:06:022:0004, та перебувають у користуванні Костопільського НВП «Автопромбуд», на підставі зазначених вище договорів оренди, в них на обліку відсутні. Окрім того, відповідно до даних Головинської сільської ради № 309/02-16 від 17.05.2024, встановлено що остання не має відомостей щодо балансоутримувача (власника) гідротехнічних споруд, що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5623480800:06:022:0004.

Таким чином, гідротехнічні споруди - гребля (дамба грунтова), довжиною 740 м, висотою 3,4 м, шириною по гребеню 4 м, водоскидна споруда шахтного типу, які розміщені на ставку загальною площею водного дзеркала 9,3945 га, що знаходяться на території Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, є безхазяйними.

Крім того, згідно п. 24 перехідних положень ЗК України, з дня набрання чинності цим пунктом (з 27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, а тому, земельна ділянка, кадастровий номер 5623480800:06:022:0004 належить до комунальної власності.

При цьому, жодних заходів для взяття на облік гідротехнічних споруд, як безхазяйного майна сільська рада не вживала. Доказів на підтвердження протилежного учасниками справи суду не надано та судом в ході розгляду справи не здобуто.

Вважаючи, що допущена бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики щодо збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, позивач в інтересах держави звернувся з адміністративним позовом до суду.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Як визначено частинами 4 та 5 статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про аквакультуругідротехнічні споруди» від 18.09.2012№ 5293-VI (далі - Закон від 18.09.2012 № 5293-VI) гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми це об'єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Підпунктом 14.1.238 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що споруди - це земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Враховуючи вищевикладене, визначення «споруда» співвідносяться з поняттям «нерухомого майна».

Таким чином, гідротехнічна споруда є нерухомим майном, так як переміщення останньої є неможливим без зміни її призначення.

Статтею 335 Цивільного кодексу України визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача про те, що гребля (дамба грунтова), довжиною 740 м, висотою 3,4 м, шириною по гребеню 4 м, водоскидна споруда шахтного типу, які розміщені на ставку загальною площею водного дзеркала 9,3945 га, має ознаки безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з частиною п'ятою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21.05.1997№ 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 10 Закону № 280/97-ВР визначено статус сільських та селищних рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 29 Закону № 280/97-ВР передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громади.

У відповідності до статті 31 Закону № 280/97-ВР до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

Статтею 60 Закону № 280/97-ВР визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 25 Закону № 280/97-ВР сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

В свою чергу, статтею 26 Закону № 280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, до яких віднесено розпорядження комунальним майном територіальних громад та інше.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом першим частини першої статті дев'ятої Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ.

Статтею 12 Закону № 1952-IV, визначено, що Державний реєстр прав, серед іншого, повинен містити відомості про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 14 статті 18 Закону № 1952-IV ).

У відповідності до пункту 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

При цьому, датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються дата та час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з пунктами 82, 84 названого Порядку, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства слідує, що до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.

Окрім того, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, що включає в себе:

звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі;

публікація органом місцевого самоврядування оголошення у друкованих засобах масової інформації про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі;

звернення органу місцевого самоврядування після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі до суду із заявою про передачу відповідного нерухомого майна у комунальну власність;

звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про державну реєстрацію права власності на підставі судового рішення.

Судом встановлено, що Головинською територіальною громадою, як органом місцевого самоврядування, на території якої розташовані зазначені вище гідротехнічні споруди, право власності на які не зареєстровані, а власник яких невідомий, упродовж тривалого часу не вжито жодних дієвих заходів, спрямованих на визнання такого об'єкта нерухомого майна безхазяйним майном.

Оцінка встановлених судом обставин справи в розрізі наведених вище норм права дає підстави для висновку про те, що питання звернення із заявою про взяття на облік безхазяйного майна (гідротехнічних споруд), опублікування у друкованих засобах масової інформації оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким у справі, що розглядається, є Головинська територіальна громада.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 по справі № 688/4324/16-а зазначив, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного/несвоєчасного виконання обов'язкових дій/ухвалення рішень або невиконання їх взагалі. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Аналогічна позиція також була викладена Верховним Судом України у постанові від 13.06.2017 по справа № П/800/490/15, в якій вказано, що значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що бездіяльність Головинської сільської ради в питанні визнання гідротехнічних споруд безхазяйним майном впродовж тривалого часу порушує норми чинного законодавства, отже є протиправною.

За правилами частин першої та другої статті 77 КС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи визнання відповідачем позову повністю, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки судом під час розгляду даної справи свідки не залучались, судова експертиза не проводилася, то підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури до Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області щодо не вчинення дій з метою взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме: греблі (дамби грунтової), довжиною 740 м, висотою 3,4 м, шириною по гребеню 4 м, водоскидної споруди шахтного типу, на ставку площею водного дзеркала 9,3945 га, що знаходиться на території Головинської територіальної громади.

Зобов'язати Головинську сільську раду Рівненського району Рівненської області вчинити дії, спрямовані на взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - гідротехнічних споруд, а саме: греблі (дамби грунтової), довжиною 740 м, висотою 3,4 м, шириною по гребеню 4 м, водоскидної споруди шахтного типу, розташованих на земельній ділянці з водним об'єктом - ставком загальною площею водного дзеркала 9,3945 га, який знаходиться на території Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 червня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави (вул. Княгині Ольги, буд. 36,м. Здолбунів,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35705, ЄДРПОУ/РНОКПП 0291007725)

Відповідач - Головинська сільська рада Рівненського району Рівненської області (вул. Вишнева, 1,с. Головин,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35041, ЄДРПОУ/РНОКПП 04526590)

Суддя Ольга ПОЛІЩУК

Попередній документ
128148346
Наступний документ
128148348
Інформація про рішення:
№ рішення: 128148347
№ справи: 460/7113/24
Дата рішення: 16.06.2025
Дата публікації: 18.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.06.2025)
Дата надходження: 03.07.2024
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій