16 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4888/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною невиплату Військовою частиною НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Манжелія Глобинського району Полтавської області, рнокпп НОМЕР_2 ) додаткової винагороди у належному розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого (за період з 17.03.2024 р. по 13.02.2025 р.), із розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні,
- зобов'язати Військову частину № НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Манжелія Глобинського району Полтавської області, рнокпп НОМЕР_2 ) додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого (за період з 17.03.2024 р. по 13.02.2025 р.), із розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, та з урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.
В обґрунтування позовних вимог зазначені доводи, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , 17.03.2024 отримав поранення, у спірний період військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила грошове забезпечення у розмірі без додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 (за час перебування на стаціонарному лікуванні), у зв?язку із виконанням позивачем конституційного обов'язку щодо захисту Батьківщини отримав поранення в умовах воєнного стану.
Стислий зміст заперечень відповідачів.
Відповідач надав відзив на позов, заперечив щодо позовних вимог, зазначив, що додаткова винагорода позивачу у розмірі 100 000 грн., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 (за час перебування на стаціонарному лікуванні), виплачена у повному обсязі. Просив у позові відмовити. Надав докази в обґрунтування своїх доводів.
Заяви, клопотання учасників справи.
Сторонами у справі не заявлені клопотання чи заяви.
Процесуальні дії у справі.
Полтавським окружним адміністративним судом від 14.04.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувані судом докази від відповідача.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Позивач проходив у спірний період нарахування грошового забезпечення військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка та матеріалами справи.
Відповідно до даних військового квитка, на підставі наказу №54 від 29.08.2024 звільнений у запас за станом здоров'я.
Відповідно до змісту первинної медичної карти (форма 100) виданої СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_1 о 08:00 год. 17.03.2024 солдат ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму, стан важкий, евакуйований.
Згідно із змістом довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 1823 від 20.03.2024 виданої військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 17.03.2024 одержав поранення за обставин безпосередньої участі в бойових діях під час захисту Батьківщини при виконанні бойового завдання неподалік н.п. Старомайорське Волноваського району Донецької області внаслідок скиду невідомого вибухового пристрою з ворожого дрону.
Поранення позивача підтверджується довідкою про обставини травми (поранення) № 1823 від 20.03.2024 у формі, відповідно до додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджений Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», за змістом якої встановлені обставини, що позивач 17.03.2024 отримав поранення у зв'язку із з виконанням конституційного обов'язку щодо оборони України. Дана довідка видана на підставі медичного документа за формою 100 (картка пораненого) від 17.03.2024. Також даною довідкою підтверджується, що позивач під час поранення проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та виконував бойове розпорядження командира.
У довідці військово-лікарської комісії №110/1 від 18.06.2024 КНП «Заліщицька центральна міська лікарня» Заліщицької міської ради зазначено, що ОСОБА_1 отримав травму, поранення, ТАК, пов'язану із захистом Батьківщини.
У довідці військово-лікарської комісії №757 від 13.08.2024 військової частини НОМЕР_4 зазначені відомості, що ОСОБА_1 отримав поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини, отримав захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
У змісті обох довідок військово-лікарської комісії зазначені відомості, що згідно із наказом МОЗ України № 370 від 04.07.2007 травма позивача після мінно-вибухової травим (поранення) класифікується як тяжка.
Відповідно до змісту свідоцтва про хворобу № 756 від 15.08.2024, ОСОБА_1 отримав поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини, отримав захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Також у цьому свідоцтві про хворобу зазначені відомості, що позивач є непридатним до військової служби з переоглядом через дев'ять місяців.
Згідно із матеріалами справи (перевідними (виписними) епікризами із медичної карти стаціонарного хворого та виписок із медичної карти стаціонарного хворого) ОСОБА_1 у період з 18.03.2024 по 22.03.2024, з 22.03.2024 по 05.04.2024, з 05.04.2024 по 06.05.2024, з 06.05.2024 по 30.05.2024, з 30.05.2024 по 06.06.2024, з 06.06.2024 по 18.06.2024, з 22.07.2024 по 13.08.2024, з 28.08.2024 по 05.09.2024, з 05.09.2024 по 15.11.2024, з 15.11.2024 по 26.11.2024, з 26.11.2024 по 10.12.2024, з 10.12.2024 по 12.12.2024, з 16.12.2024 по 19.12.2024, з 19.12.2024 по 03.01.2025, з 04.01.2024 по 14.01.2025, з 14.01.2025 по 27.01.2025, з 27.01.2025 по 30.01.2025, з 01.02.2025 по 13.02.2025 перебував у різних лікувальних закладах з приводу отриманого поранення для надання медичної допомоги (стаціонарного лікування).
Відповідно до рапорту від 18.06.2024 ОСОБА_1 з 19.06.2024 р. терміном 30 календарних днів перебував у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).
Відповідачем у відзиві на позов зазначені відомості, на підтвердження яких долучені докази, що за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я:
з 17.03.2024 по 14.08.2024 позивачу виплачена додаткову винагороду збільшена до 100 00 гривень на загальну суму 476 612,90 грн. (чотириста сімдесят шість тисяч шістсот дванадцять гривень 90 копійок), що підтверджується витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.09.2024 №1186 та від 12.10.2024 №1392 про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_5 , а також платіжними інструкціями №1153326 від 28.09.2024 та №1153326 від 22.10.2024;
з 15.08.2024 по 27.08.2024 позивач у період не перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, оскільки останній 15.08.2024 прибув і приступив до виконання службових обов'язків у розташуванні підрозділу військової частини НОМЕР_1 . 17.08.2024 вибув у частину щорічної основної відпустки терміном на 15 діб та під час перебування в якій знову госпіталізований до медичного закладу. Вищезазначене підтверджується витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.08.2024 №236;
з 28.08.2024 по 28.12.2024 відповідачем зазначені відомості, що за даний період додаткова винагорода збільшена до 100 000 гривень буде виплачена позивачу упродовж травня 2025 року, оскільки командиром військової частини НОМЕР_1 винесений наказ від 18.04.2025 №814 про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , включаючи і самого позивача, а фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 замовлені кошти щодо виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень, на підтвердження чого відповідачем наданий витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.04.2025 №814.
Станом на дату ухвалення рішення суду докази про виплату додаткової винагороди позивачу сторонами не надані;
з 29.12.2024 по 13.02.2025 відповідачем відмовлено у виплаті позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень.
Судом на підставі матеріалів справи та відзиву відповідача встановлена обставин, що відповідач виплатив позивачу за період стаціонарного лікування з 17.03.2024 по 14.08.2024 додаткову винагороду збільшену до 100 000 гривень.
Судом на підставі відзиву відповідача та доданих доказів встановлена обставина, що відповідач визнає позов частині позовних вимог за спірний період з 28.08.2024 по 28.12.2024.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Згідно із статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач не скористався своїм диспозитивним правом на подання відзиву чи іншої заяви по суті спору із запереченнями щодо обставин, викладених у позовній заяві.
У той же час, із наданих доказів, які наявні в матеріалах справи судом встановлені обставини, що позивачу не здійснювалась виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн., відповідно до Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (за час перебування на стаціонарному лікуванні) за періоди з 29.12.2024 по 03.01.2025, з 04.01.2024 по 14.01.2025, з 14.01.2025 по 27.01.2025, з 27.01.2025 по 30.01.2025, з 01.02.2025 по 13.02.2025.
Судом встановлені обставини, що позивач отримував медичну допомогу у стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення пов'язаного із захистом Батьківщини.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно із ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За приписами статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого премія. винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктом 4 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 “Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Пунктом 6 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Відповідно до пункту 1 цієї Постанови №168 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установити, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 1-2 Постанови №168 визначено, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджений Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (пункт 1.9 глави 1 розділу II, далі - Положення №402).
Положенням № 402 визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями та поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 20.5 Положення №402, постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення.
Розділом 21 визначений порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України. Так, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.
в) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.
г) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.
ґ) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
е) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.
є) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
ж) «Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов'язане з проходженням військової служби» - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.
з) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.
и) «Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі національного контингенту досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.
і) «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі національного контингенту досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
ї) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі національного персоналу» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов'язків військової служби у складі національного персоналу.
й) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.
Відповідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 №370, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 7 серпня 2007 р. за №902/14169, «Про затвердження Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості» (далі - Класифікатор), визначення ступеня тяжкості травм, отриманих на виробництві, проводиться з метою віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, які відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, за рішенням органів державного нагляду за охороною праці підлягають спеціальному розслідуванню. Кваліфікуючими ознаками тяжкості травм, отриманих в результаті нещасного випадку на виробництві (далі - травми), є характер отриманих ушкоджень, ускладнення та наслідки, пов'язані з цими ушкодженнями.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Суд констатує, що відповідач у відзиві визнав позовні вимоги частково: за період стаціонарного лікування позивача по 28.12.2024, а також надав докази виплати позивачу за період стаціонарного лікування з 17.03.2024 по 14.08.2024 суми додаткової винагороди збільшеної до 100 00 гривень у розмірі 476 612,90 грн.
Станом на дату ухвалення рішення суду докази про виплату додаткової винагороди позивачу сторонами не надані за період, який визнається відповідачем з 28.08.2024 по 05.09.2024, з 05.09.2024 по 15.11.2024, з 15.11.2024 по 26.11.2024, з 26.11.2024 по 10.12.2024, з 10.12.2024 по 12.12.2024, з 16.12.2024 по 19.12.2024, з 19.12.2024 по 28.12.2025.
З огляду на викладене, суд надає висновок по суті спору.
Згідно із матеріалів справи, позивач під час проходження військової служби отримав поранення, що підтверджене довідкою згдіно до форми додатку 5 відповідно до Положення №402.
Відповідно до матеріалів справи позивач у зв'язку із пораненням проходив стаціонарне лікування: з 28.08.2024 по 05.09.2024, з 05.09.2024 по 15.11.2024, з 15.11.2024 по 26.11.2024, з 26.11.2024 по 10.12.2024, з 10.12.2024 по 12.12.2024, з 16.12.2024 по 19.12.2024, з 19.12.2024 по 28.12.2025 - періоди, які визнаються відповідачем, з 29.12.2024 по 03.01.2025, з 04.01.2024 по 14.01.2025, з 14.01.2025 по 27.01.2025, з 27.01.2025 по 30.01.2025, з 01.02.2025 по 13.02.2025 - періоди, які не визнаються відповідачем.
Відповідно до первинної медичної картки форми 100 (документ персонального медичного обліку поранених), позивачу надавалась медична допомога та переміщення до місця стаціонарного медичного лікування позивача після поранення.
Аналіз норми пункту 1 Постанови № 168 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дозволяє зробити суду висновок, що для нарахування та виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень встановлені наступні умови:
а) пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
б) факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
в) факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналізуючи зазначені норми законодавства через призму фактичних обставин справи, суд встановив, що за періоди з 28.08.2024 по 05.09.2024, з 05.09.2024 по 15.11.2024, з 15.11.2024 по 26.11.2024, з 26.11.2024 по 10.12.2024, з 10.12.2024 по 12.12.2024, з 16.12.2024 по 19.12.2024, з 19.12.2024 по 28.12.2025, з 29.12.2024 по 03.01.2025, з 04.01.2024 по 14.01.2025, з 14.01.2025 по 27.01.2025, з 27.01.2025 по 30.01.2025, з 01.02.2025 по 13.02.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку отриманим пораненням, відповідно до довідки про обставини травми (поранення).
Зазначене свідчить про те, що за період стаціонарного лікування відповідач повинен нарахувати позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн., оскільки наявні умови, визначені у пункті 1 Постанови № 168 (перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини), як за періоди, часткового визнання відповідачем позовних вимог по 28.12.2024, так і щодо періодів невизнання позовних вимог з 29.12.2024 по 13.02.2025.
Суд висновує, що норми Постанови №168 визначають підстави для отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. протягом строку перебування на стаціонарному лікування лише у зв'язку із отримання поранення (контузії, травми чи каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, що підтверджене матеріалами справи та належними доказами.
Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".
Судом встановлені обставини на підставі наданих доказів, що позивачу не виплачена сума додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час стаціонарного лікування за спірний період: з 28.08.2024 по 05.09.2024, з 05.09.2024 по 15.11.2024, з 15.11.2024 по 26.11.2024, з 26.11.2024 по 10.12.2024, з 10.12.2024 по 12.12.2024, з 16.12.2024 по 19.12.2024, з 19.12.2024 по 28.12.2025, з 29.12.2024 по 03.01.2025, з 04.01.2024 по 14.01.2025, з 14.01.2025 по 27.01.2025, з 27.01.2025 по 30.01.2025, з 01.02.2025 по 13.02.2025.
Таким чином, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині, оскільки доводи позивача підтвердились, а відповідач не надав суду доказів, що підтверджують виплату додаткової винагороди за періоди: з 28.08.2024 по 05.09.2024, з 05.09.2024 по 15.11.2024, з 15.11.2024 по 26.11.2024, з 26.11.2024 по 10.12.2024, з 10.12.2024 по 12.12.2024, з 16.12.2024 по 19.12.2024, з 19.12.2024 по 28.12.2025, в частині визнання позовних вимог.
Суд висновує, що наявні підстави для задоволення частини позовних вимог за періоди стаціонарного лікування позивача: з 29.12.2024 по 03.01.2025, з 04.01.2024 по 14.01.2025, з 14.01.2025 по 27.01.2025, з 27.01.2025 по 30.01.2025, з 01.02.2025 по 13.02.2025.
Щодо позовних вимог відносно періодів стаціонарного лікування позивача з 18.03.2024 по 22.03.2024, з 22.03.2024 по 05.04.2024, з 05.04.2024 по 06.05.2024, з 06.05.2024 по 30.05.2024, з 30.05.2024 по 06.06.2024, з 06.06.2024 по 18.06.2024, з 22.07.2024 по 13.08.2024, то дані позовні вимоги під час судового розгляду не підтвердились, оскільки відповідач надав докази (накази та платіжні інструкції), відповідно до яких позивачу виплачена сума додаткової винагороди у розмірі 476 612,90 грн.
З огляду на викладене, у цій частині позовних вимог суд відмовляє, як необґрунтованих.
При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за спірний період з 28.08.2024 по 05.09.2024, з 05.09.2024 по 15.11.2024, з 15.11.2024 по 26.11.2024, з 26.11.2024 по 10.12.2024, з 10.12.2024 по 12.12.2024, з 16.12.2024 по 19.12.2024, з 19.12.2024 по 28.12.2025 по 03.01.2025, з 04.01.2024 по 14.01.2025, з 14.01.2025 по 27.01.2025, з 27.01.2025 по 30.01.2025, з 01.02.2025 по 13.02.2025 та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду, визначену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за спірний період з 28.08.2024 по 05.09.2024, з 05.09.2024 по 15.11.2024, з 15.11.2024 по 26.11.2024, з 26.11.2024 по 10.12.2024, з 10.12.2024 по 12.12.2024, з 16.12.2024 по 19.12.2024, з 19.12.2024 по 28.12.2025 по 03.01.2025, з 04.01.2024 по 14.01.2025, з 14.01.2025 по 27.01.2025, з 27.01.2025 по 30.01.2025, з 01.02.2025 по 13.02.2025.
Інші доводи сторін не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.
Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 28.08.2024 по 05.09.2024, з 05.09.2024 по 15.11.2024, з 15.11.2024 по 26.11.2024, з 26.11.2024 по 10.12.2024, з 10.12.2024 по 12.12.2024, з 16.12.2024 по 19.12.2024, з 19.12.2024 по 28.12.2025 по 03.01.2025, з 04.01.2024 по 14.01.2025, з 14.01.2025 по 27.01.2025, з 27.01.2025 по 30.01.2025, з 01.02.2025 по 13.02.2025.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, визначену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 28.08.2024 по 05.09.2024, з 05.09.2024 по 15.11.2024, з 15.11.2024 по 26.11.2024, з 26.11.2024 по 10.12.2024, з 10.12.2024 по 12.12.2024, з 16.12.2024 по 19.12.2024, з 19.12.2024 по 28.12.2025 по 03.01.2025, з 04.01.2024 по 14.01.2025, з 14.01.2025 по 27.01.2025, з 27.01.2025 по 30.01.2025, з 01.02.2025 по 13.02.2025.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза