16 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/1238/25
категорія 114000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації до Андрушівської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі: Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації, в я кому просить:
Визнати протиправною бездіяльність Андрушівської міської ради щодо не укладення з Управлінням культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації охоронного договору на пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 195 - "Будинок культури цукрового заводу", який знаходиться за адресою: Житомирська область. Бердичівський район, м. Андрушівка, вул. Садова, 2.
Зобов'язати Андрушівську міську раду протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації охоронний договір на пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 195 - "Будинок культури цукрового заводу", який знаходиться за адресою: Житомирська область. Бердичівський район, м. Андрушівка, вул. Садова, 2 на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини", не вчиняє дії щодо укладення охоронного договору з Управлінням на пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 195 - "Будинок культури цукрового заводу", який знаходиться за адресою: Житомирська область. Бердичівський район, м. Андрушівка, вул. Садова, 2. При цьому указує, що пред'явлення прокуратурою позову зобов'язального характеру є ефективним способом захисту, як державного інтересу, який полягає у попередженні порушень охоронного законодавства відповідачем, забезпечення укладення ним охоронного договору на пам'ятку архітектури місцевого значення, з метою встановлення режиму використання пам'ятки та відповідальності за порушення такого режиму, так і суспільного інтересу, який полягає в охороні та збереженні культурних пам'яток для нинішнього і майбутніх поколінь.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що на даний час між Андрушівським міським будинком культури та Підприємством об'єднання громадян "Науково-дослідний інститут історії архітектури та містобудування" Громадської організації "Українське товариство охорони пам'яток історії та культури" укладено договір № 182 на виготовлення облікової документації від 10.02.2025 з терміном виконання 2 (два) місяці. Після розроблення облікової документації та паспорту пам'ятки архітектури місцевого значення буде вирішене питання про укладення охоронного договору у встановленому законодавством порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Встановлено, що на території Андрушівської міської територіальної громади в м.Андрушівка по вул. Садова, 2, розташована пам'ятка архітектури місцевого значення "Будинок культури цукрового заводу".
Відповідно до розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації від 18.02.2000 № 76 "Про взяття на державний облік і охорону нововинайдених та новозбудованих пам'яток архітектури" вказаний об'єкт взятий на державний облік та охорону, як пам'ятка архітектури місцевого значення з охоронним номером 195.
На підставі рішення виконкому Андрушівської міської ради № 50 від 29.04.2011 надано дозвіл на оформлення права власності з видачею свідоцтва на будівлі спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Андрушівського району, серед яких наявна будівля Андрушівського районного будинку культури (м. Андрушівка, вул. Садова, 2).
В подальшому на нежитлову будівлю, будинок культури літ. А-2 площею 1189,5 кв.м 20.05.2011 видано свідоцтво про право власності серія САС № 833596. Власник - територіальна громада сіл, селища Андрушівського району в особі Андрушівської районної ради.
Комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 06.06.2011 проведено державну реєстрацію права комунальної власності на вказаний об'єкт нерухомого майна, про що зроблено запис за номером 2089 в книзі № 78.
Рішенням другої сесії 8 скликання Андрушівської міської ради від 24.12.2020 № 2 Андрушівський районний Будинок культури прийнято в комунальну власність .
Рішенням 4 сесії 8 скликання Андрушівської міської ради № 7 від 29.01.2021 будинок культури передано в оперативне управління Андрушівського районного будинку культури.
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 28.02.2023 державним реєстратором Червоненської селищної ради проведено державну реєстрацію права власності територіальної громади в особі Андрушівської міської ради (код ЄДРПОУ 24706710) на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2701128218020 - Будинок культури загальною площею 1189,5 кв.м, адреса: Житомирська обл.. Бердичівський р-н, м. Андрушівка, вулиця Садова, будинок 2 (номер запису про речове право: 49462553).
В це й же день державним реєстратором проведено державну реєстрацію права оперативного управління Андрушівського міського Будиноку культури ( код ЄДРПОУ: 36532806) на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, що є пам'яткою архітектури місцевого значення.
Керівник Бердичівської окружної прокуратури зазначає, що з моменту набуття права власності на цей об'єкт Андрушівською міською радою не вжито заходів щодо укладення охоронного договору на вказану пам'ятку культурної спадщини.
Згідно матеріалів справи, відсутність укладення такого договору підтверджується листами Андрушівської міської ради від 05.12.2024 за № 05-04/2932, Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації від 04.12.2024 за № 1979-1.22/04-24.
У листі Андрушівська міська рада зазначає, що з метою виготовлення облікової документації та паспорту пам'ятки архітектури місцевого значення - Будинок культури цукрового заводу (охоронний номер 195, взято на облік Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 18.02.2000 № 76) по вул. Садова, 2 м.Андрушівка директором Андрушівського міського будинку культури направлено лист від 26.11.2024 № 69 на ім'я директора Підприємства об'єднання громадян "Науково-дослідний інститут історії архітектури та містобудування" Громадської організації "Українське товариство охорони пам'яток історії та культури" щодо надання розрахунків за вказані роботи який перебуває на розгляді. При наданні відповідних даних планується укладання договору на виготовлення документації. Після розроблення облікової документації та паспорту пам'ятки архітектури місцевого значення буде вирішене питання про укладення охоронного договору у встановленому законодавством порядку.
Управлінням культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації у листі від 04.12.2024 за № 1979-1.22/04-24 зазначено, що облікова документація на пам"ятку архітектури місцевого значення не виготовлялася.
Вважаючи бездіяльність щодо не укладення охоронного договору протиправною, керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо підстав для задоволення позову, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Конституцією України, зокрема, статтею 54 передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ).
За Преамбулою цього Закону об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону №1805-ІІІ культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону №1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами (ч. 6 ст. 3 Закону №1805-ІІІ).
Відповідно до підпунктів 1, 6, 17 частини 1 статті 6 Закону №1805-ІІІ до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; укладення охоронних договорів на пам'ятки.
У той же час, частиною 1 статті 23 Закону №1805-ІІІ регламентовано, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
За правилами частин 3, 4 статті 23 Закону №1805-ІІІ порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (ч. 1 ст. 24 Закону №1805-ІІІ).
Згідно із положеннями статті 25 Закону №1805-ІІІ надання об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог.
Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам'ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов'язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини.
Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечити збереженість пам'яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.
У свою чергу Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 затверджено Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768), пунктом 2 якого регламентовано, що власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована (п. 1 Порядку №1768).
Водночас, у пункті 5 Порядку №1768 зазначено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Згідно із пунктом 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що юридичні або фізичні особи у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка до якого мають бути додані додаткові документи.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1805-ІІІ консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 28.02.2023 державним реєстратором Червоненської селищної ради проведено державну реєстрацію права власності територіальної громади в особі Андрушівської міської ради (код ЄДРПОУ 24706710) на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2701128218020 - Будинок культури загальною площею 1189,5 кв.м, адреса: Житомирська обл.. Бердичівський р-н, м. Андрушівка, вулиця Садова, будинок 2 (номер запису про речове право: 49462553).
В це й же день державним реєстратором проведено державну реєстрацію права оперативного управління Андрушівського міського Будиноку культури ( код ЄДРПОУ: 36532806) на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, що є пам'яткою архітектури місцевого значення.
Разом з тим, з моменту набуття права власності на цей об'єкт Андрушівською міською радою не вжито заходів щодо укладення охоронного договору на вказану пам'ятку культурної спадщини.
Суд не бере до уваги викладені у відзиві доводи, що на даний час вживаються заходи щодо виготовлення облікової документації та паспорту пам"ятки архітектури місцевого значення з метою укладення охоронного договору, оскільки такі не спростовують факту не укладення такого договору протягом місяця з дня набуття права власності .
Станом на день розгляду справи відповідачем не надав доказів укладення охоронного договору, що свідчить про протиправну бездіяльність.
Поряд з цим, як зауважив Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі №464/2638/17 триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Отже, на дату звернення прокурора до суду з позовом про порушення вимог закону з боку відповідача порушення не припинило існувати, що давало підстави для звернення до суду.
Разом з цим, при вирішенні спору по суті суд враховує, що у рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. З Конституції України); для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.
У постанові від 15.07.2019 у справі №420/5625/18 Верховний Суд дійшов висновку, що під судовим захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
У даному спорі приватне право (інтерес) відповідача протиставляється публічному інтересу, який виражається у збереженні та охороні історико-культурної спадщини.
Відтак, забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у даній справі полягає у необхідності дотримання відповідачем вимог законодавства про охорону культурної спадщини, визначених, зокрема, Законом України "Про охорону культурної спадщини".
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №826/12524/18.
Отже, державний інтерес у цій справі полягає у зупиненні порушень відповідачем пам'яткоохоронного законодавства шляхом укладення ним охоронного договору на об'єкт культурної спадщини місцевого значення з охоронним № 195 - "Будинок культури цукрового заводу", який знаходиться за адресою: Житомирська область. Бердичівський район, м. Андрушівка, вул. Садова, 2 з метою встановлення режиму використання пам'ятки та відповідальності відповідача за порушення такого режиму на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що пред'явлення прокурором позову зобов'язального характеру є ефективним способом захисту інтересів держави, що спрямований на реалізацію державою примусу щодо виконання вимог Основного Закону, відтак, задовольняє позовні вимоги повністю.
Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, беручи до уваги наведене у своїй сукупності суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що позивачем понесені судові витрати лише зі сплати судового збору, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 73, 77-78, 132, 134, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України
вирішив:
Позов Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області (вул. Вінницька, 23,м. Бердичів, Житомирська обл., Бердичівський р-н,13301. ЄДРПОУ 02909950) в інтересах держави в особі: Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації (вул. Мала Бердичівська, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10014, код ЄДРПОУ 44668226) до Андрушівської міської ради (пл. Шевченка, буд.1,м. Андрушівка, Житомирська обл., Бердичівський р-н,13401. ЄДРПОУ 24706710), третя особа - Андрушівський міський Будинок культури (вул. Садова, 2, м. Андрушівка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13401. ЄДРПОУ 36532806) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Андрушівської міської ради щодо не укладення з Управлінням культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації охоронного договору на пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 195 - "Будинок культури цукрового заводу", який знаходиться за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, м. Андрушівка, вул. Садова, 2.
Зобов'язати Андрушівську міську раду протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації охоронний договір на пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 195 - "Будинок культури цукрового заводу", який знаходиться за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, м. Андрушівка, вул. Садова, 2 на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
16.06.25