16 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/5350/25
категорія 112030700
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 14 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.03.2024 № 5/в;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю батька - військовослужбовця ОСОБА_2 у розмірі 320166,67 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач відмовив позивачу в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги на підстав пп. "а" ч.1 ст.16-4 Закону № 2011-ХІІ, який передбачає, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
На думку позивача, не може слугувати підставою для відмови у прийнятті рішення щодо призначення та виплати членам сім'ї одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця, лише встановлений під час смерті факт сп'яніння військовослужбовця. Така допомога не призначається у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). А тому рішення Комісії вважає таким, що порушує її право на отримання одноразової грошової допомоги.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 262 КАС України.
Через відділ документального забезпечення суду 22.03.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування якого зазначив, що згідно висновку експерта Бюро судово-медичної експертизи управління охорони здоров'я Житомирської обласної ради Бердичівського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи від 21.10.2019 №714 основним судово-медичним діагнозом ОСОБА_2 є гострий панкреатит, а супутнім - алкогольна інтоксикація.
З метою встановлення всіх обставин, ухвалою суду від 01.04.2025 витребувано у Міністерства оборони України інформацію про направлення позивачу витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат від 15.03.2024 №5/в, у разі направлення, належним чином засвідчених доказів, що це підтверджують. Наступне судове засідання призначено на 22.04.2025.
Судове засідання 22.04.2025 відкладено на 06.05.2025 у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у Житомирській області.
Судове засідання 06.05.2025 відкладено на 21.05.2025 у зв'язку з витребуванням у відповідача додаткових доказів.
В судовому засіданні 21.05.2025 протокольною ухвалою відбувся перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Зі змісту довідки по факту смерті військовослужбовця від 02.09.2019 №5758 та свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 03.09.2019 встановлено, що військовослужбовець за контрактом ОСОБА_2 перебуваючи у щорічній основній відпустці ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Попередній діагноз поставлений слідчо-оперативною групою м. Бердичева Житомирської області: серцево-судинна недостатність.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 призначено розслідування від 02.09.2019 №1440 за наслідками якого складено акт від 10.09.2019 та прийнято наказ від 05.09.2019 №1471 "Про обставини смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 прапорщика ОСОБА_2 ".
Зі змісту документів, що прийняті в ході проведення розслідування встановлено, що випадок не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, а смерть настала від захворювання, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи: гострий панкреатит.
Вказано, що ОСОБА_2 не перебував в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи інших отруйних речовин.
Довідкою Бюро судово-медичної Експертизи Управління Охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації Бердичівського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи від 21.11.2019 №81 повідомлено, що згідно акту судово-токсикологічної експертизи №2049 від 17.10.2019 у ОСОБА_2 виявлений етиловий спирт у концентрації 0,87 у крові та 1,65% у сечі.
В подальшому актом службового розслідування від 06.01.2021 встановлено необхідність внесення змін в абз. 3 Наказу командира військової частини НОМЕР_2 №1471 Про обставини смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 прапорщика ОСОБА_2 від 05.09.2019 та викласти в наступній редакції: прапорщик ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
З метою уточнення вказаних відомостей, військовою частиною винесено наказ Про уточнення обставин смерті прапорщика ОСОБА_2 №35.
Згідно витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №4 від 03.01.2020 захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , Так, пов'язане з проходженням військової служби.
За результатами розгляду поданих документів, комісія протоколом від 21.04.2023 №6/д дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з наявністю суттєвих розбіжностей у документах щодо висновків наявності (відсутності) в крові померлого етилового спирту.
Пунктом 14 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.03.2024 №5/в відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки згідно із статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння.
Комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги матері, дочці та сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби, прапорщика ОСОБА_2 . Згідно висновку експерта Бюро судово-медичної експертизи управління охорони здоров'я Житомирської обласної ради Бердичівського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи від 21.10.2019 №714 основним судово-медичним діагнозом є гострий панкреатит, а супутнім - алкогольна інтоксикація. В крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,87‰. Крім того, в листі Бюро судово-медичної експертизи управління охорони здоров'я Житомирської обласної ради Бердичівського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи від 15.07.2020 зазначено: "не виключається можливим, що вживання алкоголю могло привести до розвитку гострого панкреатиту і викликати настання смерті. Тому, у даному випадку, не виключається причинний зв'язок вживання алкоголю і настання смерті".
В подальшому у зв'язку з винесенням Житомирським окружним адміністративним судом рішення у справі №240/9897/23, на його виконання скасовано пункт 4 протоколу від 10.03.2023 та призначено одноразову грошову допомогу матері померлого прапорщика ОСОБА_2 .
Вважаючи своє право на отримання одноразової грошової допомоги порушеним, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до у ст. 1 Закону №2011-XII, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Згідно абз. 2 пп. "а ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону (ч.1ст. 16-3 Закону № 2011-XII).
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975).
Предметом даного спору є безпосередньо протиправність рішення Міністерства оборони України в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті належній їй частині одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її батька - військовослужбовця.
При цьому обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 звертає окрему увагу на той факт, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №240/9897/23 визнано право ОСОБА_3 (матері померлого) на отримання одноразової грошової допомоги. Підстави виникнення права на одноразову грошову допомогу є ідентичними, а право визначено тими самими нормами Закону.
Суд зауважує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/9897/23, що залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2022 №240/9254/20 визнано протиправним та скасовано пункт 4 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.03.2023 № 4/с, зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_2 у розмірі 320166,67 грн.
В подальшому на виконання рішення суду Міністерство оборони України п.1 протоколу №10/с від 02.04.2024 призначено одноразову грошову допомогу матері померлого військовослужбовця ОСОБА_2 .
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першої статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Відтак, рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено факт наявності права у близьких родичів ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової виплати у зв'язку з його смертю.
А тому, за відсутності нових обставин, що не були відомі сторонам спору на момент встановлення такого права, у Міністерства оборони відсутні об'єктивні причини відмовляти ОСОБА_1 у реалізації права на отримання коштів.
Водночас, Міністерство оборони України відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 вказує, що комісія прийняла таке рішення на підставі висновку експерта Бюро судово-медичної експертизи управління охорони здоров'я Житомирської обласної ради Бердичівського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи від 21.10.2019 №714 основним судово-медичним діагнозом є гострий панкреатит, а супутнім - алкогольна інтоксикація. В крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,87‰. Крім того, в листі Бюро судово-медичної експертизи управління охорони здоров'я Житомирської обласної ради Бердичівського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи від 15.07.2020 зазначено: "не виключається можливим, що вживання алкоголю могло привести до розвитку гострого панкреатиту і викликати настання смерті. Тому, у даному випадку, не виключається причинний зв'язок вживання алкоголю і настання смерті".
Аналізуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд вважає за необхідне звернути увагу, що висновок експерта Бюро судово-медичної експертизи управління охорони здоров'я Житомирської обласної ради Бердичівського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи №714 прийнятий 21.10.2019 та враховувася судом під час розгляду справи №240/9254/20 щодо встановлення права на отримання допомоги іншим близьким родичем ОСОБА_2 у 2023 році, а тому не може бути новою обставиною, не врахованою під час розгляду такої справи.
Судом в обґрунтування такого рішення вказано, що відповідачем не доказано, як то передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України, що смерть ОСОБА_2 є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння і, відповідно, відмова позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 320166,67 грн є неправомірною.
Також суд, у справі №240/9254/20 зауважив, що не може слугувати підставою для відмови у прийнятті рішення щодо призначення та виплати членам сім'ї одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця, лише встановлений під час смерті факт сп'яніння військовослужбовця. Така допомога не призначається у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
Нових доказів, на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку смерті ОСОБА_2 зі вживанням алкоголю до матеріалів справи №240/5350/25 не надано.
Відтак, рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 у формі протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняте за відсутності обґрунтованих підстав.
З огляду на наведене, пункт 14 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.03.2024 № 5/в визнається судом протиправним та таким, що прийнятий без урахування встановлених фактів.
Щодо вимоги зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю батька - військовослужбовця ОСОБА_2 у розмірі 320166,67 грн слід зазначити наступне.
Наведені вище норми законодавства визначають, що розмір виплати у разі смерті військовослужбовця має становити 500 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (року настання смерті).
При цьому вказана сума ділиться на рівні частини між усіма особами, які мають право на її призначення та отримання.
Станом на 1 січня року смерті ОСОБА_2 розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб складав 1921,00грн.
Крім позивача право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 мали ще дві особи, а тому позивач має право на призначення та виплату третини одноразової грошової допомоги, а саме 320166,67 грн (500х1921,00грн:3).
Суд зауважує, застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Указаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту" Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З огляду на наведене, беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ефективним і належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 є зобов'язання відповідача призначити та виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю батька - військовослужбовця ОСОБА_2 в розмірі 320166,67 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України в рахунок відшкодування судових витрат 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00034022) про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 14 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.03.2024 № 5/в.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю батька - військовослужбовця ОСОБА_2 у розмірі 320166,67 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 ,20 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Ю. Романченко
16.06.25