Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
16 червня 2025 року Справа №200/4214/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зеленов А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в районні ведення бойових дій за період з 27.09.2023 по 09.12.2023;
зобов'язати військову частину ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в районні ведення бойових дій за період з 27.09.2023 по 09.12.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до змісту позовної заяви не виконано викладені вимоги та не зазначено: щодо позивача поштовий індекс, адресу електронної пошти, відомі номери засобів зв'язку та щодо відповідача адресу електронної пошти, відомі номери засобів зв'язку.
Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення, а також на своєчасність повідомлення сторін про рух справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в ст. 160 КАС України.
Як вбачається з копії наказу від 29.11.2023 №780-ОС позивача виключено зі списків особового складу загону з 30.11.2023.
В той же час, позивач просить суд зобов'язати військову частину ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в районні ведення бойових дій за період з 27.09.2023 по 09.12.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах.
Таким чином, судом з'ясовано, що зміст позовних вимог не відповідає фактично викладеним обставинам справи, а тому позивачу слід уточнити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими він їх обґрунтовує.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено згаданим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 94 КАС України).
Так, позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, стверджує, що він перебував у відрядженні до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) з 27.09.2023 по 09.12.2023.
Водночас суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вищезазначених тверджень.
Також, в позовній заяві представником позивача викладено заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій зазначено, що Костянтинівська міська територіальна громада, де проживає позивач, що підтверджується його паспортом, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, з 21.06.2023 віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Також зазначено, що позивач через свого представника звернувся з адвокатським запитом від 03.03.2025 до відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах в періоди з 27.09.2023 по 09.12.2023 та інформації про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони ОСОБА_1 у період з 27.09.2023 по 09.12.2023. Листом від 07.03.2025 відповідач повідомив, що підвищена додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн., передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану не здійснювалась у зв'язку з тим, що Чернігівська область з 01.01.2023 не є районом бойових дій.
Дослідивши доводи заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Втім, з наведених положень ст. 122 КАС України вбачається, що такі не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення). Більше того, такі приписи вказана норма не містила й на час прийняття оскаржуваних судових рішень.
Разом із тим, такі правовідносини регулюються положеннями ст. 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті, адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення ст. 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 КАС України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22.
При цьому, суд наголошує, що поняття «грошове забезпечення» та «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на спірні правовідносини про стягнення заробітної плати/грошового забезпечення розповсюджуються положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України, та до правовідносин з питання стягнення заробітної плати/ грошового забезпечення відсутні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 122 КАС України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В подальшому, Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, зокрема, назву та частини першу і другу статті 233 викладено в такій редакції:
«Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 та інших справах за подібних правовідносин. Застосування такого підходу судом касаційної інстанції є сталим та послідовним.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Оскільки додаткова винагорода повинна виплачуватись в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату, тому про порушення свого права позивач мав би дізнатися починаючи з жовтня 2023 року та надалі - щомісячно, по факту отримання грошового забезпечення за кожен місяць несення служби.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивача виключено зі списків особового складу НОМЕР_4 прикордонного загону ДПС України 29.11.2023, а тому при звільненні та отриманні грошового забезпечення при звільненні позивач повинен бути обізнаний про порушення своїх прав. Разом з тим, позивач через представника подав цей позов до суду лише 09.06.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, визначеного ст. 233 КЗпП, оскільки після припинення карантину (з 01.07.2023) до часу звернення до суду з цим позовом минуло три місяці.
Отримання представником позивача листа від 07.03.2025 не змінює моменту, з якого позивач міг і повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Щодо посилання позивача на введення воєнного стану, суд наголошує, що власне факт впровадження воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, натомість мають значення обставини, пов'язані із дією воєнного стану, які унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини позивачем не наведено.
Враховуючи наведені доводи, суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 в адміністративній справі № 990/115/22 зроблено висновок, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Водночас, такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Знаходження на території яка входить до Переліку територій на яких (велися) ведуться активні бойові дії, ракетні обстріли тощо, безумовно є обставинами, які об'єктивно не залежали від позивача і дійсно могли бути перешкодою для звернення до суду з відповідним позовом. Однак позивачем не надано суду доказів тривалої дії таких подій (протягом декількох днів або ж тижнів), щоб це завадило подати позов у встановлений законом строк.
Так, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Таким чином, позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем та його представником не наведено причин і не надано відповідних доказів, які б підтверджували реальну відсутність у позивача можливості звернення до суду із цим позовом у встановлений процесуальним законодавством строк, а дійсна поважність зазначених позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не доведена, тому суд не вбачає підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказаний недолік позовної заяви має бути усунуто шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Приймаючи до уваги вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання: належним чином оформленого адміністративного позову з зазначенням щодо позивача поштового індексу, адреси електронної пошти, відомих номерів засобів зв'язку та щодо відповідача адреси електронної пошти, відомих номерів засобів зв'язку; із приведеним змістом позовних вимог у відповідність фактично викладеним обставинам справи (щодо спірного періоду); доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (щодо перебування позивача у відрядженні до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) з 27.09.2023 по 09.12.2023); заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161 КАС України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання: належним чином оформленого адміністративного позову з зазначенням щодо позивача поштового індексу, адреси електронної пошти, відомих номерів засобів зв'язку та щодо відповідача адреси електронної пошти, відомих номерів засобів зв'язку; із приведеним змістом позовних вимог у відповідність фактично викладеним обставинам справи (щодо спірного періоду); доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (щодо перебування позивача у відрядженні до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) з 27.09.2023 по 09.12.2023); заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов