16 червня 2025 року Справа №160/7277/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Голобутовського Р.З. у справі №160/7277/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування звернення, -
10.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.01.2025 №Е1191566 щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року (суддя Голобутовський Р.З.) у відкритті провадження у даній справі відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року в справі № 160/7277/25 - задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року в справі № 160/7277/25 скасовано. Направлено справу №160/7277/25 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
04.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Третього апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/7277/25.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, адміністративну справу №160/7277/25 передано головуючому судді Голобутовському Р.З., для продовження розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви. Провадження у справі №160/7277/25 відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Також, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/7277/25 залишено без задоволення.
13.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді, у якій просить суд відвести від справи суддю Голобутовського Романа Зіновійовича та передати справу на повторний авторозподіл.
В обгрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що у зв'язку зі скасуванням за результатами апеляційного перегляду ухвали суду від 10.06.2025 року про відмову у забезпеченні позову, суддя має помилкове бачення законодавства до виниклих правовідносин. Також заявник вважає, що ухвалою суду від 10.06.2025 року про відмову у забезпеченні позову суд фактично вирішив справу по суті. У зв'язку із цим, на думку позивача, суддя не здатен забезпечити об'єктивний, неупереджений та ефективний розгляд справи надалі, тому просить суд задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. від 13.06.2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №160/7277/25 визнано необґрунтованою та постановлено передати матеріали адміністративної справи №160/7277/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
13.06.2025 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Серьогіну О.В. для вирішення заяви про відвід судді та справу передано головуючому судді.
Порядок вирішення заявленого відводу встановлений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Згідно із частиною одинадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Голобутовського Р.З. у справі №160/7277/25, суд зазначає наступне.
Частинами першою - другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі "Білуха проти України", заява №33949/02 ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд зазначає, що обставини, вказані позивачем у заяві про відвід судді, грунтуються на припущеннях та свідчать лише про незгоду заявника з процесуальним рішенням суду, зокрема ухвалою про відмову у забезпеченні позову, що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.
Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
З урахуванням зазначеного, суд вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Голобутовського Р.З. у справі №160/7277/25 необгрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.12 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно із ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Голобутовського Р.З. у справі №160/7277/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування звернення - відмовити.
Копію ухвали направити всім учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Серьогіна