16 червня 2025 року Справа 160/17097/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" в особі представника Харитонова Єгора Борисовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
11.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 10.06.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява Державного промислового підприємства"Кривбаспромводопостачання" в особі представника Харитонова Єгора Борисовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0150490415 від 20.03.2025 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ДПП «КПВП» засноване на державній власності, належить до сфери управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації та створено з метою отримання відповідного прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності із забезпечення перекидання води у маловодні регіони каналами та водогонами. Підприємство входить до переліку підприємств та організацій, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами і водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року №524. У Криворізькому регіоні підприємство позивача єдине, що має матеріально-технічну базу та персонал, які задіяні в експлуатації обладнання та устаткування, що забезпечує збір та перекидання води з одного джерела до іншого у маловодні регіони. Однак, 06.06.2023 року російські окупаційні війська підірвали греблю Каховської ГЕС, внаслідок чого підприємство позивача зупинило свій основний вид діяльності з перекидання технічної напірної води, яке виконує згідно п. 2.1 Статуту та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року № 524 «Про затвердження переліку підприємств та організацій, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами і водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів». Внаслідок означених дій агресора, органом досудового розслідування відкрито кримінальне провадження № 22023230000000307 від 06.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1, 2 ст. 438, ст. 441 КК України та визнано підприємство позивача потерпілою юридичною особою. Підприємство постійно змушене шукати альтернативні джерела фінансових надходжень з метою покриття незахищених статей витрат, в першу чергу погашення заборгованості із заробітної плати. Про ці обставини непереборної сили, які виникли та мають по своїй природі причинно-наслідковий зв'язок, оскільки до руйнування Каховської ГЕС, підприємство було прибуткове, стабільно здійснювало свою господарську діяльність, було наголошено контролюючому органу шляхом направлення скарги на податкове повідомлення-рішення №0198060415 від 15.04.2025 року. Щодо зміни фінансового стану підприємства до руйнування Каховської ГЕС внаслідок обстрілів військ російської федерації з розрізом прибутковості та в подальшому збитковості, виникнення податкової заборгованості за періоди нормального функціонування господарської діяльності підприємства та після 06.06.2023 року, надаємо на підтвердження вищезазначеної інформації бухгалтерську довідку за певні періоди. Таким чином, дійсно на теперішній час підприємство переживає тяжкі часи, що у свою чергу не звільняє від податкових зобов'язань, у тому числі реєстрації податкових накладних, однак при цьому посадова особа контролюючого органу взагалі не зважила на ці безумовно важливі обставини непереборної сили, які виникли, не дослідила проблематику та обставини господарської діяльності підприємства, при цьому обмежилася одним лише мотивуванням в оскаржуваному рішенні, дослівно «встановлено можливість виконання ДПП “Кривбаспромводопостачання свого податкового обов'язку». Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання. Як вбачається із фабули оскаржуваного рішення від 20.03.2025 року, контролюючим органом притягнуто скаржника до відповідальності за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних за лютий, липень, серпень, вересень 2024 року. При цьому оскаржуване рішення від 20.03.2025 року, визначає відповідальність та розмір штрафних санкцій у розмірі 593 412,26 грн., яким піддано сторону скаржника. Як вбачається з матеріалів, які долучені до даного позову, а саме за податковими повідомленнями-рішеннями №0022470415 від 14.01.2025 року, №0150490415 від 20.03.2024 року та № 0198060415 від 15.04.2025 року контролюючим органом вже було притягнуто скаржника до відповідальності у вигляді штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних за період, який також охоплюється і в оскаржуваному рішенні від 20.03.2025 року. Тобто, як встановлено та беззаперечно підтверджується матеріалами скарги, контролюючий орган оскаржуваним рішенням від 20.03.2025 року тричі притягнув скаржника до відповідальності за одне й теж саме порушення податкових зобов'язань, які охоплюють періоди та визначають суму штрафних санкцій за які підприємство вже було притягнуто до відповідальності. Дані суттєві обставини, суперечать положенням ст. 61 Конституції України, у зв'язку із чим вбачається достатні правові підстави для скасування протиправного оскаржуваного рішення №0150490415 від 20.03.2025 року. Представник позивача вважає за доцільне наголосити, що після скасування даного оскаржуваного рішення від 20.03.2025 року, контролюючий орган, у межах своїх повноважень, має право скласти нове податкове повідомлення-рішення, із зменшеним розміром штрафних санкцій та без врахування тих періодів, які охоплюються попередньо винесеними податковими повідомленнями-рішеннями №0022470415 від 14.01.2025 року, №0150490415 від 20.03.2024 року та №0198060415 від 15.04.2025 року. Контролюючим органом було прийнято податкову вимогу №319-50 від 04.06.2020 року про сплату податкового боргу у розмірі - 5 680 047,11 грн. Однак, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №319-50 від 04.06.2020 року. Так, 14.01.2021 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9281/20 задоволено позовні вимоги, а саме визнано протиправною та скасовано податкову вимогу контролюючого органу №319-50 від 04.06.2020 року. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року апеляційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року без змін. Постановою Верховного Суду від 09.08.2022 року у справі №160/9281/20 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року у справі №160/9281/20 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги у розмірі 5 316 613,45 грн. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року у справі №160/9281/20 залишено без змін. Під час судового розгляду справи №160/9281/20 Верховним Судом встановлено, що податковий орган неправомірно нарахував ДПП «Кривбаспромводопостачання» пеню у розмірі 363 433,66 грн., що свідчить про протиправність податкової вимоги в цій частині. Таким чином, кінцевим результатом розгляду справи №160/9281/20 про скасування податкової вимоги №319-50 від 04.06.2020 року, стало зменшення суми податкового боргу, визначеного у ній із 5 680 047,11 грн. до 5 316 613,45 грн. З метою приведення у відповідність податкового боргу позивач вже звернувся із позовом до адміністративного суду. Наразі справа знаходиться на розгляді у Третьому апеляційному адміністративному суді (справа №160/14215/24). Таким чином, на момент прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення сума податкового боргу визначена у ньому не відповідала дійсності, оскільки її розмір мав бути зменшений контролюючим органом на суму визначену у постанові Верховного Суду від 09.08.2022 року у справі №160/9281/20. При оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення. Оскаржуване рішення про застосування до ДПП “КПВП» фінансових санкцій прийнято контролюючим органом 20.03.2025 року на підставі акта перевірки, яка проводилася 10.02.2025 року, тобто з пропуском строку встановленого пунктом 86.8 статті 86 ПК України на прийняття такого рішення. Рішення про застосування фінансових санкцій контролюючий орган мав прийняти протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення акта перевірки. Однак таке рішення прийняте більш як через місяць, тобто 20.03.2025 року. Як убачається із оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0150490415 від 20.03.2025 року, то як оскаржуване рішення так і розрахунок штрафних санкцій долучений до нього, не містять чітких, конкретних та визначених граничних строків реєстрації податкових накладних, що не є опискою та має істотне значення щодо дотримання вимог Закону. Отже, ці вимоги, посадовою особою контролюючого органу також не були дотримані. До того ж, на підприємстві утворилася складна фінансова ситуація щодо сплати обов'язкових фінансових платежів, що витікає з інтегрованої картки платнику податків. Не зважаючи на складний фінансовий стан підприємства, реєстрація податкових накладних все таки здійснюються, хоча іноді із запізненням. Таким чином, враховуючи об'єктивні та непереборні обставини, які виникли внаслідок агресивних військових дій російської федерації, у підприємства досить тривалий час продовжує накопичуватися заборгованість за податковими зобов'язаннями, але попри фінансовий та кадровий дефіцит, ДПП «КПВП» продовжує здійснювати свою господарську діяльність, незважаючи на складність умов функціонування, постійні обстріли об'єктів нашого підприємства, у тому числі насосних станцій, які забезпечують водою населення м. Кривого Рогу, Криворізького, Нікопольського, П'ятихатського, Апостолівського, Софіївського районів. Відтак, представник позивача вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення №0150490415 від 20.03.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформоване із грубим порушенням норм Податкового кодексу України.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 12.06.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з такого.
В силу ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Судовий збір згідно з ч.1 ст.3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 9 Закону №3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст.3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В частині 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.
Ключовим у цій справі є питання характеру заявлених позовних вимог (майнові чи немайнові), як наслідок, визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви та порядок його розрахунку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Предметом позову є оскарження податкове повідомлення-рішення №0150490415 від 20.03.2025 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що є вимогою майнового характеру.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовну заяву представником позивача подано через систему "Електронний суд".
Таким чином, судовий збір, який підлягає сплаті при поданні даного адміністративного позову складає 7120,94 грн. (593 412,26 грн. х 1,5% х 0,8 = 7120,94 грн.).
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 160, ч.1 ст. 169, ст. ст. 248, 256 КАС України, суд, -
Позовну заяву Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" в особі представника Харитонова Єгора Борисовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 7120,94 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник