16 червня 2025 року Справа № 160/10919/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
15 квітня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Митошоп Світлани Вікторівни до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з вимогами:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 7 березня 2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути подану заяву про призначення пенсії за віком і зарахувати до загального страхового стажу періоду трудової діяльності в П'ятихатському міжколгоспному об'єднанні по виробництву м'яса птиці, в подальшому Птахорадгосп «Ювілейний» з 02.09.1981 р. по 01.07.1997 р., а також періоду трудової діяльності з 05.08.1997 р. по 29.04.2015 р., з 01.08.2015 р. по 21.07.2016 р., з 22.07.2016 р. по 05.06.2017 р. в акціонерному товаристві «МОСТРАНСАВТО» Виднівське ПАТП, що знаходилося в Російській Федерації, призначити мені пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV з дня звернення до пенсійного органу з заявою про призначення та нарахування пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 28.02.2025 вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком, згідно із ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 046550008791 від 7 березня 2025 року у призначенні пенсії за віком відмовлено та не зараховано до страхового стажу період роботи в П'ятихатському міжколгоспному об'єднанні по виробництву м'яса птиці, в подальшому Птахорадгосп «Ювілейний» з 02.09.1981 р. по 01.07.1997 р., а також період трудової діяльності з 05.08.1997 р. по 29.04.2015 р., з 01.08.2015 р. по 21.07.2016 р., з 22.07.2016 р. по 05.06.2017 р. в акціонерному товаристві «МОСТРАНСАВТО» Виднівське ПАТП, що знаходилося в Російській Федерації. Вказане рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідний стаж роботи позивача підтверджено даними трудової книжки. Також зазначає, що позивач не може відповідати за відповідність та правильність заповнення трудових книжок.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 01.05.2025 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначено, що за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком Головним управлінням винесено рішення від 07.03.2025 № 046550008791. відповідно до змісту якого підставами відмови слугувало наступне. Страховий стаж особи становить 11 років 4 місяці 19 днів. За результатами розгляду документів долучених до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки ( НОМЕР_1 ): з 05.08.1997 по 29.04.2015, з 01.08.2015 по 21.07.2016, з 22.07.2016 по 05.05.2017, робота на території російської федерації; з 02.09.1981 по 01.07.1997, оскільки назва організації при прийнятті не відповідає назві організації при звільненні. Довідку від 27.02.2025 № 213 не можливо взяти до уваги, оскільки зазначено по батькові заявниці (Петр.) що не відповідає паспортним даним заявниці. Разом з тим до уваги не можливо взяти архівну довідку № 209 від 27.02.2025, оскільки назва організації в наказах про прийняття (№140 від 02.09.1981) не відповідає назві організації при переведенні (№ 26-К від 16.02.1987). Довідку про перейменування до матеріалів ЕПС не долучено. Щодо зобов'язання зарахувати до страхового стажу періодів роботи на території російської федерації відповідач зазначив, що Україна та Росія вийшли з угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Тобто, угода про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року не діє на території України та Росії.
29.05.2025 від третьої особи надійшли пояснення на позов в яких зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами. Органи Пенсійного фонду наділені виключними повноваженнями щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 28.02.20245 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 046550008791 від 7 березня 2025 року у призначенні пенсії за віком відмовлено та зазначено, що вік заявника 60 років. Страховий стаж особи становить 11 років 4 місяці 19 днів. За результатами розгляду документів долучених до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки ( НОМЕР_1 ): - з 05.08.1997 по 29.04.2015, з 01.08.2015 по 21.07.2016, з 22.07.2016 по 05.05.2017, робота на території російської федерації; - з 02.09.1981 по 01.07.1997, оскільки назва організації при прийнятті не відповідає назві організації при звільненні. Довідку від 27.02.2025 № 213 не можливо взяти до уваги, оскільки зазначено по батькові заявниці (Петр.) що не відповідає паспортним даним заявниці. Разом з тим до уваги не можливо взяти архівну довідку № 209 від 27.02.2025, оскільки назва організації в наказах про прийняття (№ 140 від 02.09.1981) не відповідає назві організації при переведенні (№ 26-К від 16.02.1987). Довідку про перейменування до матеріалів ЕПС не долучено.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулась за захистом порушених прав до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
У відповідності до статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно даних трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 05.09.1980 року:
- запис №5 з 02.09.1981, (мовою оригіналу) - принята рабочей на бройлерную фабрику, основание - Пр. 140 от 2.09.1981 г.;
- запису № 6 з 26.02.1987 (мовою оригіналу) - переведена птичницей-оператором, основание -Пр. 26-Кот 16.02.1987г.;
- запису № 7 з 01.07.1997 (мовою оригіналу) - уволена по ст. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию, основание - Пр. 81-к от 01.08.97 г.
Суд зазначає, що в трудових книжках наявні підписи осіб, підтверджуючих записи, та печатки підприємств.
Вищезазначене також підтверджується архівними довідками № 209, № 210, № 211, № 212, № 213 від 27.02.2025 р. виданими комунальною архівною установою «П'ятихатський трудовий архів» П'ятихатської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області за період з 1981 р. по 1997 р. включно про заробітну плату МКО з виробництва м'яса птиці, з 07.12.1982 року птахорадгоспу «Ювілейний», з 01.08.1997 року - агропромисловий цех № 90 птахофабрика «Ювілейна», прийому та звільнення з роботи, що підтверджують факт роботи позивача у спірний період в одному і тому ж підприємстві, яке з П'ятихатського міжколгоспного об'єднання по виробництву м'яса птиці 07.12.1982 р. було реорганізовано в Птахорадгосп «Ювілейний», 26.02.1987 р. де позивача було переведено птахівницею-оператором вже реорганізованого підприємства, з якого 01.07.1997 р. остання була і звільнена з роботи за власним бажанням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Ведення трудових книжок у вказаний період здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (надалі - Інструкція № 162).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін", п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".
Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників і службовців".
Згідно пункту 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вказує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17.
Також Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд вказує, що Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону № 1058-IV).
Отже, територіальний орган Пенсійного фонду може скористатись своїм правом перевірки даних трудової книжки позивача.
Стосовно того, що відповідно записів трудової книжки не зараховано період роботи з з 05.08.1997 по 29.04.2015, з 01.08.2015 по 21.07.2016, з 22.07.2016 по 05.05.2017, тому що це була робота на території Російської Федерації - суд зазначає наступне.
Згідно даних трудової книжки Митник ( ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 05.09.1980 року в період з 05.08.1997 р. по 29.04.2015 р« з 01.08.2015 р. по 21.07.2016 р., з 22.07.2016 р. по 05.06.2017 р. остання працювала в акціонерному товаристві «МОСТРАНСАВТО» Виднівське ПАТП, що знаходилося в Російській Федерації, а саме:
- запис № 8, (мовою оригіналу) - «Видновское ПАТП Автотранспортнеє предприятие - 05.08.1997 - принята кондуктором по срочному контракту, основание - Пр. 101 от 05.08.97 г.»;
- запис № 9, (мовою оригіналу) - «29.04.2015 - Уволена в связи с изменением срока действия трудового договора - основание - Приказ 339-к от 28.04.2015»;
- запис № 10, (мовою оригіналу) - «Видновское ПАТП - 01.08.2015 - Принята по срочному трудовому договору кондуктором, основание - Приказ № 703-к от 31.07.2015 г.»;
- запис № 11, (мовою оригіналу) - «21.07.2016 - Трудовой договор расторгнут в связи с истечением срока действия - основание - Приказ от 21.07.2016 № 968-к»;
- запис № 12, (мовою оригіналу) - «Видновское ПАТП - 22.07.2016 - принята кондуктором по срочному трудовому договору, основание - Приказ от 21.07.2016 № 969-к»;
- запис № 13, (мовою оригіналу) - «05.06.2017- Трудовой договор расторгнут по инициативе работника - основание - Приказ от 05.06.2017 № 716-к».
Вказані записи про роботу в трудовій книжці є послідовними, чіткими, без перекреслень чи виправлень, містять підпис відповідальних осіб та печатки підприємства.
Підприємство, в якому працювала позивач знаходилося в Російській Федерації за адресою:
- юридична адреса - вул. Пролетарська, б. 18, м. Хімки, Московська область, 141400,
- фактична адреса -7-ма лінія, б. 23, м. Видне, Ленінського району, Московська область, 142700.
Вищезазначене підтверджується довідкою від 06.11.2019 р., виданою акціонерним товариством «МОСТРАНСАВТО» Виднівського ПАТП, довідка видана для пред'явлення за місцем вимоги і складена на підставі особових рахунків 199 2017 р., згідно якої позивч працювала в акціонерному товаристві «МОСТРАНСАВТО» і в період з серпня 1997 р. по червень 2017 р. отримувала відповідно заробітну плату.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Як передбачено частиною другою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та Російська Федерація (далі - Угода).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).
Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Відповідно до статті 7 Угоди при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.
Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.
Статтею 8 Угоди встановлено, що органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, співпрацюють між собою у порядку, який визначається угодою між їхнім центральними органами.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно із пунктом 1.9 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачений чіткий перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, в якому такий документ як атестат про припинення пенсії відсутній.
Водночас, пунктом 4.12 Порядку № 22-1 передбачено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).
З урахуванням вище наведеного слідує, що саме на орган, що призначає пенсію, покладено обов'язок у разі переїзду пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці покладено обов'язок надсилання запиту про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера.
Також листом Міністерства соціальної політики України № 6463/0/2-22/54 від 30.06.2022 року, адресованим Пенсійному фонду України, погоджено позицію, викладену в листі Пенсійного фонду України від 20.06.2022 року № 2800-030102-5/24004 щодо прийняття рішень про призначення пенсії згідно із законодавством України особам, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду Російської Федерації, за умови надання належним чином сформованих пенсійних справ, отриманих в органах Пенсійного фонду Російської Федерації, в тому числі з документами про припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду Російської Федерації.
Суд звертає увагу на те, що наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі №П/800/490/15 як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Крім того, Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 не містить підстав і положень, що керують зарахування стажу і призначення пенсії. На сьогодні відсутній будь який законодавчий акт, який передбачає відмову в зарахування стажу набутого на території Російської Федерації в період дії угоди від 13.03.1992 року.
На підставі викладеного суд також відхиляє доводи відповідача щодо не зараховання періодів роботи з 05.08.1997 по 29.04.2015, з 01.08.2015 по 21.07.2016, з 22.07.2016 по 05.05.2017, тому що це була робота на території Російської Федерації.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 046550008791 від 7 березня 2025 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до стажу роботи періоди роботи, записи про які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 05.09.1980 року, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності в П'ятихатському міжколгоспному об'єднанні по виробництву м'яса птиці, в подальшому Птахорадгосп «Ювілейний» з 02.09.1981 р. по 01.07.1997 р., а також періоду трудової діяльності з 05.08.1997 р. по 29.04.2015 р., з 01.08.2015 р. по 21.07.2016 р., з 22.07.2016 р. по 05.06.2017 р. в акціонерному товаристві «МОСТРАНСАВТО» Виднівське ПАТП, що знаходилося в Російській Федерації.
При цьому належним захистом порушеного права позивача буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 11.04.2025 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н,25009; ІК в ЄДРПОУ 20632802), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 046550008791 від 7 березня 2025 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності в П'ятихатському міжколгоспному об'єднанні по виробництву м'яса птиці, в подальшому Птахорадгосп «Ювілейний» з 02.09.1981 р. по 01.07.1997 р., а також періоду трудової діяльності з 05.08.1997 р. по 29.04.2015 р., з 01.08.2015 р. по 21.07.2016 р., з 22.07.2016 р. по 05.06.2017 р. в акціонерному товаристві «МОСТРАНСАВТО» Виднівське ПАТП, що знаходилося в Російській Федерації, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05.09.1980 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н,25009; ІК в ЄДРПОУ 20632802) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16 червня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков