16 червня 2025 року Справа № 160/16718/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали адміністративної справи №160/16718/25 за адміністративним позовом Голови правління Громадської організації «Об'єднана правозахисна група «Багнет Нації» Владислава Віталійовича Акулова (49055, м. Дніпро, вул. Фабрично-заводська, буд. 20, кв. 79; ЄДРПОУ 1508568) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; ЄДРПОУ 44118658) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Голова правління Громадської організації «Об'єднана правозахисна група «Багнет Нації» ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- відновити порушені права і свободи на отримання публічної інформації шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ ВП:44118658 протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, а саме:
на виконання положень Конституції України (254к/96-ВР), Закону України №2657-ХІІ від 02 жовтня 1992 року "Про інформацію", Закону України №2939 від 13 січня 2011 року "Про доступ до публічної інформації», Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів (996_001-09) надати в паперовому і електронному вигляді повні розлогі відповіді та якісні копії запитуваних документів на запит від Громадської організації «Об'єднана правозахисна група «Багнет Нації», раніше спрямований до відокремленого підрозділу з назвою Головне управління ДПС у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ ВП: 44118658, на який не було надано відповідей по суті, у встановлений законом строк:
1. запит від 5 травня 2025 року вих.№ЗПІ-031/022/25 питання зазначені в пунктах 1-3 в частині не наданні копій додатків відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 758 від 22.06.2012 року (зі змінами) “Про затвердження порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України» до яких відноситься:
- Додаток №2 до Порядку: Форма електронного переліку бюджетних рахунків для зарахування надходжень, з найменуванням органу місцевого самоврядування.
- Додаток №3 до Порядку: Службова записка щодо відкриття бюджетних рахунків для зарахування надходжень до державного бюджету.
- Додаток №4 до Порядку: Зразки підписів посадових осіб, яким надано право підпису на платіжних та інших розпорядчих документах.
- Додаток №5 до Порядку: Заява про відкриття рахунків.
- Додаток №б до Порядку: Картка зі зразками підписів та відбитка печатки.
- Додаток №7 до Порядку: Довідка про погодження відкриття рахунку.
- Додаток №8 до Порядку: Перелік рахунків.
- Додаток №9 до Порядку: Повідомлення про відкриття рахунків.
- Додаток Na10 до Порядку: Інформація про кваліфіковані електронні підписи та кваліфіковану електронну печатку.
- Додаток №11 до Порядку: Службова записка про відкриття рахунків.
- Додаток №12 до Порядку: Заява про закриття рахунку.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 року, зазначена вище справа, була розподілена судді Лозицькій І.О.
09.06.2025 року суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О. подала заяву про самовідвід.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 заяву про самовідвід судді Лозицької І.О. у справі № 160/16718/25 за позовною заявою Голови правління Громадської організації «Об'єднана правозахисна група «Багнет Нації» ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, справу передано на розгляд іншому судді, який буде визначатись в порядку встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 №153д «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 адміністративну справу №160/16718/25 передано на розгляд судді Царіковій О.В.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, в порушення вимог п.2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.
За таких обставин, позивачеві необхідно усунути виявлені недоліки позовної заяви та надати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача, оскільки це обов'язкові реквізити позовної заяви.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з ч. 2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
За змістом приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00грн.
Однак, позивачем до суду не надано доказів сплати судового збору.
За таких обставин, позивачу слід сплатити судовий збір та надати документ про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 3028,00 грн. в установленому порядку.
Згідно із ч.2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частинами 1 та 3 ст. 43 КАС України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі вимог стосовно оформлення позовних заяв та інших документів, що подаються до суду. Водночас норми процесуального закону зобов'язують представника особи підтвердити суду наявність права вчиняти від імені такої особи певні процесуальні дії, зокрема, подавати позов.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Обов'язок суду перевірити належність повноважень представника на вчинення конкретної процесуальної дії зумовлений головним чином тим, що такий представник виступає самостійно від імені довірителя і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки.
Частинами 1 та 2 ст. 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
У свою чергу ч. 4 ст. 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Частиною 6 ст. 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
Частинами 1 та 2 ст. 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Як вбачається з позовних матеріалів, позовну заяву від імені Громадської організації «Об'єднана правозахисна група «Багнет Нації» подано та підписано Акуловим Владиславом Віталійовичем як головою правління громадської організації, а не як представником громадської організації.
Однак, з долучених до матеріалів позовної заяви документів не вбачається можливим встановлення, що підписант позовної заяви є головою правління громадської організації Громадської організації «Об'єднана правозахисна група «Багнет Нації», а також повноважень голови правління цієї громадської організації.
З наданих суду документів не вбачається можливим і встановлення особи, яка є головою (керівником) Громадської організації «Об'єднана правозахисна група «Багнет Нації», уповноваженою на прийняття рішень від імені цієї громадської організації.
Так, у відповідності до вимог ч.2, 3 ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» (далі - Закон) громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Згідно з ч. 5 ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.
Частинами 1, 2 ст. 9 Закону передбачено, що утворення громадського об'єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом. Протокол установчих зборів громадського об'єднання має містити відомості, зокрема: рішення про утворення громадського об'єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності (пункт 3); рішення про затвердження статуту громадського об'єднання (пункт 5); рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об'єднання відповідно до затвердженого статуту (пункт 6); рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об'єднання без додаткового уповноваження (далі - особа, уповноважена представляти громадське об'єднання), - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об'єднання (пункт 7).
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону, статут громадського об'єднання має містити відомості, зокрема, про: 1) найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи).
Особливості правового статусу громадських організацій, що звертаються до суду в інтересах своїх членів, аналізувалися Верховним Судом у справах №815/219/17, №640/21611/19.
У постанові від 14 березня 2018 року у справі №815/219/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об'єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв'язку з її метою та правами людей (її членів), що об'єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об'єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав.
У постанові від 31 березня 2021 року у справі №640/21611/19 Верховний Суд зазначав про те, що вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з'ясувати: статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; мету громадської організації та її безпосередній зв'язок з предметом позову; інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту; чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації; добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.
Також у цій постанові Суд звернув увагу, що позови в інтересах неконкретизованих осіб (в інтересах суспільства, народу) можуть розглядатися як виняток у випадках, прямо передбачених законодавством.
В ухвалах Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі №9901/446/21 (адміністративне провадження № П/9901/446/21) та від 27 жовтня 2023 року у справі №990/274/23 (адміністративне провадження №П/9901/274/23) також застосовані викладені висновки Верховного Суду під час вирішення питання звернення громадської організації за захистом порушених прав.
Проте, суд звертає увагу, що до позовної заяви не додано передбаченого вимогами статті 11 Закону України «Про громадські об'єднання» Статуту, в якому зафіксовані порядок створення, діяльності та припинення діяльності громадського об'єднання, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання.
За таких обставин, довіреність від 01.01.2023 вих. №ДВР/004/23 за підписом уповноваженого представника ГО ОПГ «Багнет Нації» Сергія Філіпенка не може належним чином підтвердити повноваження особи, що підписала позовну заяву.
Додані до позовної заяви Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації «Багнет Нації» (серія ДП №2303-1041Р), лист Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 30.03.2021 №05.4-64/1264 про реєстрацію газети «Багнет Нації» (свідоцтво серії ДП №2303-1041Р) та рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 09.05.2024 №1623 (протокол №15) суд не приймає як такі, що підтверджують повноваження особи, що підписала позовну заяву, оскільки стосуються засобу масової інформації, а не Громадської організації «Об'єднана правозахисна група «Багнет Нації».
За таких обставин, позивачу необхідно надати належні докази на підтвердження повноважень Акулова Владислава Віталійовича представляти в суді права та інтереси Громадської організації «Об'єднана правозахисна група «Багнет Нації».
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Голови правління Громадської організації «Об'єднана правозахисна група «Багнет Нації» ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
-відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача;
-оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок), сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
-належних доказів на підтвердження повноважень Акулова Владислава Віталійовича представляти в суді права та інтереси Громадської організації «Об'єднана правозахисна група «Багнет Нації».
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова