16 червня 2025 рокуСправа №160/5788/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
20.02.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з вимогами про:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.01.2025 № 047350007974 та рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 30.01.2025 №047350007974 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу роботи по списку № 1 ( підземні) за професією начальника підземної дільниці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постанови КМУ від 31.03.1994 №202, з розрахунку один місяць служби за три період проходження військової служби з 26.06.2018 по 23.02.2022, протягом якого приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області та Луганській областях.
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу роботи по списку № 1 ( підземні) за професією начальника підземної дільниці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постанови КМУ від 31.03.1994 №202, з розрахунку один місяць служби за три період проходження військової служби з 24.02.2022 по 10.01.2025 протягом якого я брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 10.01.2025.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.01.2025 № 047350007974 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії через недолучення документів про право підпису керівника на довідці про підтвердження наявного трудового стажу. Після надання необхідних документів, Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 30.01.2025 № 047350007974 позивачу повторно відмовлено у призначенні пенсії з причини відсутності необхідного пільгового стажу.
Позивач не погоджується з відмовами, оскільки вважає, що Пенсійний фонд неправомірно не зарахував до його пільгового стажу період проходження військової служби в особливий період (з 26.06.2018 р. по 31.12.2024 р.), протягом якого він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, а також у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, за принципом "один місяць служби за три".
Позивач посилається на ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також на наказ Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 та постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, які, на його думку, передбачають пільгове обчислення періоду проходження військової служби під час бойових дій за принципом "один місяць служби за три".
Позивач є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.03.2019) та звільнений від сплати судового збору.
Ухвалою суду від 21.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
06.03.2025 та 10.03.2025 від представників відповідача-1 та відповідача-2 надані до суду відзиви на позовну заяву, в яких просили суд відмовити в задоволенні позову, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що зазначаючи, що позивач не досягнув пенсійного віку 50 років.
Відповідач-3 не скористався своїм правом на подачу відзиву на позов, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
У зв'язку з перебуванням судді Ремез К.І. у відпустці з 21.04.2025 по 23.05.2025, з 27.05.2025 по 13.06.2025 рішення у цій адміністративній справі ухвалюється судом 16.06.2025.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 10.01.2025 та повторно 22.01.2025.
Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 24.04.2000 та довідкою про підтвердження пільгового трудового стажу від 31.12.2024 № 615, позивач працював на різних посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема у ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» (шахта «Степова»). З 24.07.2000 по 25.06.2018 виконував роботи на посадах, віднесених до списку № 1 (підземні). З 03.08.2016 по 31.12.2024 (заступник начальника підземної дільниці з повним робочим днем під землею).
З 26.06.2018 по теперішній час позивач проходить військову службу, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 від 18.06.1998.
Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_4 від 04.10.2019 № 4822, позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях з 20.12.2018 по 04.07.2019.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.01.2025 № 047350007974 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з не долученням документів про право підпису керівника на довідці про підтвердження наявного трудового стажу.
Після повторної подачі заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (розглядало за екстериторіальністю) Рішенням від 30.01.2025 № 047350007974 відмовило позивачу у призначенні пенсії відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з причини відсутності необхідного пільгового стажу. За розрахунками відповідача, стаж по Списку № 1 становить 23 роки 10 місяців 04 дні, в т.ч. провідні професії - 02 роки 10 місяців 23 дні. Військова служба в особливий період не обчислена пільгово.
Позивач стверджує, що загальний період військової служби складає 6 років 06 місяців 05 днів, і цей період має бути зарахований до пільгового стажу роботи за професією заступника начальника підземної дільниці з повним робочим днем у шахті з розрахунку "один місяць служби за три". Отже, з урахуванням пільгового обчислення військової служби, його пільговий стаж становить 29 років 10 місяців 02 дні.
Суд зазначає, що спірні правовідносини стосуються порядку обчислення пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, зарахування періоду проходження військової служби.
Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій - не менше 20 років.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, а час її проходження зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Стаття 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає пільги щодо обчислення стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Наказ Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" (пункт 2.3 розділу II) та постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" визначають порядок пільгового обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, зокрема, один місяць служби за три за час участі у бойових діях або антитерористичній операції.
Аналізуючи зазначені норми права, суд приходить до висновку, що пільгове обчислення періоду військової служби за принципом "один місяць служби за три" встановлено для обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а не для зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, суд зазначає, що відсутність конкретного порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, щодо пільгового зарахування періоду військової служби до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах не може бути підставою для порушення прав громадянина, якщо закон прямо передбачає можливість такого зарахування на пільгових умовах. Так, абзац другий пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII чітко вказує, що час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на таку пенсію.
Позивач, ОСОБА_1 , на момент призову на військову службу (26.06.2018) був зайнятий на підземних роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (заступник начальника підземної дільниці).
Отже, період проходження позивачем військової служби в особливий період, під час якого він брав безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, має бути зарахований до його пільгового стажу за Списком № 1, з урахуванням норм законодавства щодо пільгового обчислення такого стажу.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до ч.2 ст. 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; ч.3 ст. 2 Закону громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Відповідно до статтей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три.
Аналогічна норма закріплена у постанові КМУ № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», а саме час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; військова служба у воєнний час зараховується один місяць служби за три.
Враховуючи те, що у трудовій книжці та довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивача містяться всі необхідні відомості про його трудову діяльність, а також в період проходження військової служби з 04.03.2023 де брав участь в у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії - суд доходить висновку, що відповідачем з урахуванням частини 5 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", протиправно не проведено взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими нормами, за правилами, наведеними у роз'ясненні Міністерства соціального забезпечення №8 від 20.01.1992.
Згідно з цими роз'ясненнями у разі, якщо працівник, який був зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах, не має достатнього стажу підземної роботи для призначення пенсії (25 років), але має не менше 10 років такого стажу, то до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж. При цьому стаж на провідних професіях зараховується до стажу підземної роботи із збільшеною кратністю 1,25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за професіями, передбаченими Списком №1, із зменшеною кратністю 0,75 (1 рік роботи за 9 місяців).
Основною умовою для взаємозаліку пільгового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах, а не виключно 10-річного стажу роботи на провідних професіях, як вважає відповідач.
Зміст положень частин 3 та 5 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" засвідчує, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов'язкова підстава для їх застосування.
Оскільки позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах має стаж на посадах передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» від 31.03.1994, який дає право на пенсію незалежно від віку, період військової служби за мобілізацією, тому суд вважає, що цей підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
З урахуванням вищезазначених рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.01.2025 № 047350007974 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 30.01.2025 № 047350007974 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії незалежно від віку з 10.01.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу щодо призначення пенсій суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 24.04.2000 та відповідно до Постанови КМУ №202 від 31.03.1994 року.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі №П/800/490/15 як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Щодо Рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.01.2025 № 047350007974, яким було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з не долученням документів про право підпису, суд зазначає, що позивач усунув цей недолік, надавши копію доручення, після чого заява була розглянута повторно. Отже, ця відмова була формальною та усунутою, а подальший розгляд заяви відбувся. Тому, оскаржувати це рішення як самостійне порушення прав позивача, яке перешкоджає призначенню пенсії, не має сенсу.
Натомість, Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 30.01.2025 № 047350007974 про відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу є протиправним, оскільки Пенсійний фонд не врахував пільгове обчислення періоду військової служби позивача до його пільгового стажу за Списком № 1.
Вимога позивача про безпосереднє зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити пенсію є передчасною. Питання призначення пенсії має бути повторно розглянуто уповноваженим органом Пенсійного фонду України з урахуванням висновків суду.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 19, 20, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.01.2025 № 047350007974 та рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 30.01.2025 № 047350007974 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врахувавши при цьому до страхового та пільгового стажу роботи за Списком № 1 (підземні) за професією начальника підземної дільниці період проходження військової служби з 26.06.2018 по 10.01.2025, протягом якого ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях та/або у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з розрахунку один місяць служби за три.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез