Справа № 552/7458/23 Номер провадження 22-ц/814/1027/25Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т.В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
05 червня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Теслі Миколи Григоровича на рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2024 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказувало, що 21 лютого 2022 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток «Monobank».
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно з відділення.
Пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів відповідач підписав анкету заяву та запевнення клієнта до договору про надання батьківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20000,00 грн, у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом яким є платіжна картка.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 19 вересня 2023 року, становить 277896,28 грн, з яких: 277896,28 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21 лютого 2022 року у розмірі 277896,28 грн та судовий збір.
Короткий зміст судового рішення
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2024 року позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21 лютого 2022 року у розмірі 277896,28 грн та судовий збір в розмірі 2684,00 грн, а всього - 280580,28 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що з вини відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2024 року не погодився представник відповідача та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, прохала суд рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» відмовити.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено про помилковість висновку суду, оскільки суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги обставини встановлені в іншій справі та не надав правової оцінки доказам наданим сторонами у справі, що переглядається.
Вказує, що кошти, які утворили кредитну заборгованість не були отримані та використані відповідачем шляхом їх переказу на рахунки інших осіб.
Стверджує, що умови кредитного договору не передбачали надання банком для списання більше коштів, ніж перебувало на рахунку клієнта.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
В судовому засідання представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив скасувати судове рішення.
Інші учасники процесу були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляд у справі в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21 лютого 2022 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг і погодився з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank».
Відповідно до пункту 1 анкети-заяви підписанням цієї анкети-заяви клієнт просить банк відкрити йому поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму зазначену в мобільному додатку.
З дати укладення відповідачем правочину, з 21 лютого 2022 року, ОСОБА_1 користувався послугами банку, зокрема використовуючи платіжну картку.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2023 року, у справі №552/6622/22, яке залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про стягнення безпідставно набутих коштів відмовлено.
Вище вказаним рішенням встановлено, що 19 серпня 2022 року позивач зі свого рахунку ініціював 6 грошових переказів на платіжні картки АТ«А-Банк», а саме: на суму 24999,99 грн, 8000,00 грн, 28000,00 грн, 24999,99 грн, 28000,00 грн, 24999,99 грн.
Крім того, 20 серпня 2022 року позивач зі свого рахунку ініціював 4 грошових перекази на платіжні картки АТ«А-Банк», а саме: на суму 29500,00 гривень (три платежі) та один на суму 5500,00 гривень. Дані перекази були зараховані на картки у АТ «А-Банк», банк списав суми ініційованих операцій з рахунку платіжної картки ОСОБА_1 .
Отже, судом встановлено, що перерахування вищевказаних грошових коштів за 10-ма переказами на загальну суму 232999,97 грн були ініційовані клієнтом, а банком було проведено та перераховано кошти отримувачам, яких особисто зазначив позивач. Доказів того, що отримувачі, яких вказав позивач, кошти не отримали суду не надано.
Позиція апеляційного суду
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статті 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частини четверта та п'ята статті 82 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги обставини встановлені в іншій справі, оскільки рішенням суду у справі № 552/6622/22 встановлено, що 19 серпня 2022 року позивач зі свого рахунку ініціював 6 грошових переказів на платіжні картки АТ «А-Банк», а саме: на суму 24999,99 грн, 8000,00 грн, 28000,00 грн, 24999,99 грн, 28000,00 грн, 24999,99 грн.
Також 20 серпня 2022 року позивач зі свого рахунку ініціював 4 грошових перекази на платіжні картки АТ«А-Банк», а саме на суму 29500 грн (три платежі) та один на суму 5500 грн.
Дані перекази успішно були зараховані на картки у АТ «А-Банк», отже банк списав суми ініційованих операцій з рахунку платіжної картки відповідача.
Отже, судом встановлено, що перерахування вищевказаних грошових коштів за 10-ма переказами на загальну суму 232999,97 грн були ініційовані клієнтом, а банком було проведено та перераховано кошти отримувачам, яких особисто зазначив позивач. Доказів того, що отримувачі, яких вказав позивач, кошти не отримали суду не надано, з даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.
Рішення суду у справі № 552/6622/22 набрало законної сили.
Вище вказаним рішенням підтверджено отримання кредитних коштів відповідачем та користування ними, відповідно, доводи апеляційної скарги в цій частині суд апеляційної інстанції вважає неспроможними.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що питання отримання грошових переказів, які проведені ОСОБА_1 , не дає підстави для задоволення апеляційної скарги, оскільки скаржником не надано доказів їх не проведення, а в рішенні суду у справі № 552/6622/22 встановлено, що грошові перекази 19 серпня 2022 року та 20 серпня 2022 року були ініційовані відповідачем та проведені на карткові рахунки отримувачів, які осанні вказав особисто.
Посилання скаржника, що умови кредитного договору не передбачали надання банком для списання більше коштів, ніж перебувало на рахунку клієнта не заслуговують на увагу, оскільки умовами договору пункт 5.3 якого передбачає, що «Банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання», відповідач, погодившись з дамини умовами договору, підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг і погодився з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank».
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач під час розгляду справи № 552/6622/22 підтвердив, що саме він ініціював проведення платежів на суму, яка утворю кредитну заборгованість, відповідно, звернення банку з позовом до ОСОБА_1 є обґрунтованим.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що свої зобов'язання ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21 лютого 2022 року своєчасно не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 19 вересня 2023 року становить 277896,28 грн, з яких: 277896,28 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.
Зважаючи на вище вказане, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Теслі М.Г. слід залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2024 року - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 137, 141, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Теслі Миколи Григоровича - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 червня 2025 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко