Справа №760/26516/23 2/760/1207/24
16 червня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Букіна О.М.,
при секретарі - Черчукан В.О.,
розглянувши питання про виправлення описки в рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 15.07.2024 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,яке розглядалося у порядку спрощеного ппровадження без виклику сторін, позов було задоволено.
Під час складання вказаного вище рішення о судом з технічних причин в резолютивній частині рішення помилково зазначено, що «Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення».
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення.
Суд, відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, оскільки питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
За наведених вище обставин судом встановлено, що судом з технічних причин в резолютивній частині рішення від 15.07.2024 помилково зазначено, що «Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення».
Проте, у судовому засіданні 15 липня 2024 року судом ухвалено рішення в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, що виключає розгляд справи у заочному порядку.
Ухвали про розгляд даної справи у порядку заочного розгляду, судом не постановлялося.
Разом з цим, у вступній, описовій та мотивувальній частині рішенні суду від 15.07.2024 відсутнє будь-яке посилання про порядок розгляду справи у порядку заочного розгляду та вирішення судом відповідного питання за згодою позивача.
Таким чином, судом не ухвалювалося рішення про проведення заочного розгляду даної справи.
Оскільки розгляд справи проводився у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, що виключає можливість розгляду справи та ухвалення рішення в заочному порядку, а тому є очевидним,що в резолютивній частині рішення суду допущено описку про строк і порядок подання заяви про перегляд заочного рішення.
Таким чином, суд вважає за необхідне виправити описку в резолютивній частині рішення суду від 15.07.2025, виключивши з резолютивної частині рішення посилання наступного змісту: «Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення».
Керуючись ст. 269 ЦПК України, суд, -
Виправити описку у рішенні Солом'янського районного суду м.Києва від 15.07.2025 виключивши з резолютивної частині рішення посилання наступного змісту: «Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О.М.Букіна