печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27067/25-к
11 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №62024000000001108 від 07.12.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням заступника начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024000000001108 від 07.12.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001108 від 07.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425, ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що полковник ОСОБА_5 , обіймаючи у період з 02.03.2024 по 07.12.2024 посаду командира військової частини НОМЕР_1 , тобто будучи військовою службовою особою, знаходячись у розташуванні військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , отримував інформацію у вигляді усних повідомлень, письмових рапортів та донесень від військовослужбовців командного складу військової частини НОМЕР_1 про факти вчинення підлеглими військовослужбовцями кримінальних правопорушень, пов'язаних із самовільним залишенням військової частини та місця несення служби, а також неповерненням військовослужбовців із відпусток, відряджень та лікувальних закладів, тобто інформацію про події, котрі можуть свідчити про вчинення останніми діянь, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 407, 408 КК України.
Командир бригади ОСОБА_5 , отримавши такі доповіді від підлеглих осіб командного складу військової частини, підписував накази (по стройовій частині) про визнання таких військовослужбовців такими, що самовільно залишили місце служби, а також накази про зняття таких військовослужбовців з грошового, речового та котлового забезпечення, накази про призначення службових розслідувань, по завершенню яких матеріали до правоохоронних органів не скеровував. Однак, про факти вчинення окремими підлеглими військовослужбовцями тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень діючи всупереч вимог статті 19 Конституції України, абзацу другого статті 11, статті 16 та статей 59 та 66 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548- XIV, а також абзацу п'ятого пункту 4 розділу ІІ Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту (надалі - Інструкція з надання доповідей), затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 № 604, до органів досудового розслідування, зокрема, Державного бюро розслідувань, повідомлення про підлеглих, які вчинили кримінальні правопорушення, у передбачені вимогами законодавства строки не направляв, а також відповідні спеціалізовані прокуратури у сфері оборони не інформував взагалі.
Зокрема, ОСОБА_5 достовірно знаючи про факти та обставини вчинення кримінальних правопорушень, які мали місце у підрозділах військової частини НОМЕР_1 , які перебувають у його підпорядкуванні, будучи військовою службовою особою, особисто не направив у визначені строки до органу досудового розслідування 630 повідомлень про підлеглих, які вчинили кримінальні правопорушення, а саме тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Як наслідок, запроваджений у державі механізм розшуку осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, у виді системи слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який, згідно статті 281 Кримінального процесуального Кодексу України оголошується слідчим, прокурором, не був застосований.
Це, у свою чергу унеможливило пошук та повернення зазначених військовослужбовців у військову частину або до батальйонів резерву, або ж не забезпечило відбування ними покарання за самовільне залишення місця служби або за неповернення із відпусток, відряджень та лікувальних закладів у випадку небажання останніх у подальшому продовжувати військову службу. Такі негативні факти залишення без належного реагування зі сторони командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 на численні попередні факти вчинення підлеглими військовослужбовцями кримінальних правопорушень викликало у інших військовослужбовців відчуття безкарності, що також стимулювало та заохочувало їх до ухилення в різні способи від обов'язків несення військової служби, у тому числі шляхом самовільного залишення місця служби.
Окрім того, вищеописана умисна бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 у вищевказаний період часу також в значній мірі деструктивно вплинула на порядок несення або проходження військової служби окремими військовослужбовцями частини, які періодично самовільно залишали місце служби, потім добровільно поверталися, після чого повторно залишали місце служби, відчуваючи повну безкарність за такі протиправні діяння.
Систематичне приховування командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_5 значної кількості тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених підлеглими військовослужбовцями, спричинило негативний вплив на належну діяльність органів військового управління очолюваної бригади.
Також командир військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_5 не вжив в повній мірі інші превентивні заходи щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали внаслідок вчинення неправомірних дій підлеглими, а також щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню самовільного залишення військової частини підлеглими військовослужбовцями.
Зокрема, до списків осіб, які сплановані для проходження підготовки на території Республіки Франція безпідставно включив невмотивованих до несення військової служби військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких містилися застереження та заборони у окремому дорученні тимчасово виконуючого обов'язки начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 08.09.2024 № 8191/С/ДСК, розпорядженнях командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 23.07.2024 № 116/7/17317дск, від 06.08.2024 № 116/1/118227дск, наказі командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 09.09.2024 № 530 «Про створення комісії по відбору особового складу військової частини НОМЕР_1 , що планується до проходження підготовки на території Республіки Франція», розпорядженні оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 11.09.2024 № 501/15/1249дск, у тому числі 22 військовослужбовців, які були призвані за мобілізацією прикордонних областей України, але місце їхньої реєстрації знаходиться в інших областях, а також 15 військовослужбовців, які притягувалися у 2024 році безпосередньо напередодні їх мобілізації на військову службу до адміністративної відповідальності за статтею 204-1 КУпАП за спробу незаконного перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон.
Також, командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 не організував систематичного проведення посадовими особами НОМЕР_3 омбр роботи з особовим складом бригади щодо роз'яснення відповідальності за скоєння правопорушень, пов'язаних із ухиленням від встановленого порядку проходження військової служби.
Як результат, в сукупності із ненаправленням повідомлень про злочини до відповідних правоохоронних органів, це призвело до стійкої тенденції з часу формування НОМЕР_3 омбр до росту кількості випадків самовільного залишення військової частини військовослужбовцями, кількість яких станом на кінець 2024 року становила 2120 осіб.
У результаті це ускладнило виконання Збройними Силами України функцій оборони або виконання окремих бойових завдань через недостатню чисельність особового складу, а також підірвало престиж і авторитет як військової частини НОМЕР_1 , так і Збройних Сил України в цілому, знизило бойову готовність та боєздатність очолюваного ОСОБА_5 підрозділу, та призвело до появи нових воєнних загроз національній безпеці України у вигляді занепаду морально-психологічній стійкості та готовності особового складу військової частини НОМЕР_1 до виконання завдань за призначенням у ході відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України.
Вищевказані негативні наслідки бездіяльності ОСОБА_5 як військової службової особи безумовно спричинили вищеописану істотну шкоду суспільним інтересам держави.
Тобто цим самим полковник ОСОБА_5 , перебуваючи у вищевказаний період на посаді командира військової частини НОМЕР_1 , також умисно не виконав дій, які він за своїми службовими обов'язками повинен був виконати, що вчинено ним в умовах воєнного стану та заподіяло істотну шкоду.
20.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України, а саме в умисному ненаправлені військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також іншому умисному невиконанні військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2025 у справі № 757/2389/25-к до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19.03.2025 включно в межах строку досудового розслідування. Одночасно для забезпечення виконання обов'язків, визначених кримінальним процесуальним кодексом України, зазначеною ухвалою ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 90 840 000 гривень.
Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 06.02.2025 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2025 у справі №757/2389/25-к та відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно, для забезпечення виконання обов'язків, визначених кримінальним процесуальним кодексом України, зазначеною ухвалою ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 50 000 000 гривень.
11.03.2025 заступником Генерального прокурора ОСОБА_8 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 20.04.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2025 у справі № 757/12163/25-к підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.04.2025 включно, у межах строку досудового розслідування. Одночасно, для забезпечення виконання обов'язків, визначених кримінальним процесуальним кодексом України, зазначеною ухвалою ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 43 000 000 гривень.
Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 09.04.2025 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2025 у справі № 757/12163/25-к та відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно, для забезпечення виконання обов'язків, визначених кримінальним процесуальним кодексом України, зазначеною ухвалою ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 35 000 000 гривень.
15.04.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 20.07.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2025 у справі № 757/17659/25-к підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.06.2025 включно. Одночасно, для забезпечення виконання обов'язків, визначених кримінальним процесуальним кодексом України, зазначеною ухвалою ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 000 000 гривень.
Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 22.05.2025 рішення слідчого судді Печерського районного суду м. Києва розглянуто та залишено без змін.
Обставини, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, є зібрані у ході досудового розслідування докази, зокрема:
- документи щодо призначення та проходження військової служби ОСОБА_5 , його посадових обов'язків;
- витяги з наказів, що засвідчують дати перебування ОСОБА_5 у відрядженнях;
- показання свідків, допитаних у кримінальному провадженні;
- відповідь з Державної прикордонної служби України від 27.12.2024;
- листи, отримані від правоохоронних органів (НПУ, ДБР, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони);
- протокол огляду таблиці обліку випадків самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 , наданої в ході допиту свідка ОСОБА_10 ;
- відповідь військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності інформувань до органів досудового розслідування про окремих військовослужбовців;
- рапорти про відсутність військовослужбовців за місцем проходження військової служби, які візувались ОСОБА_5 та доповіді командуванню;
- доповідь ГУ ВСП про проведену роботу у НОМЕР_3 окремій механізованій бригаді;
- інші матеріали досудового розслідування у своїй сукупності.
У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, просили відмовити у задоволенні клопотання, а у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави відповідно до матеріального стану ОСОБА_5 , оскільки розмір застави визначений попередньою ухвалою є завідомо непомірним. На підтвердження своєї позиції надали відповідні копії документів, у тому числі документи що вказують на матеріальне становище ОСОБА_5 та членів його сім'ї.
Також, сторона захисту вважає недоведеними ризики, які заявлені стороною обвинувачення, вказали на те що підозра є необґрунтованою, оскільки обставини викладені в ній є неповними та хибними. Посилання сторони обвинувачення у повідомленні про підозру на те, що ОСОБА_5 до списків осіб, які сплановані для проходження підготовки на території Республіки Франція безпідставно включив невмотивованих до несення військової служби військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких містилися застереження та заборони у окремому дорученні тимчасово виконуючого обов'язки начальника Генерального штабу Збройних Сил України, не відповідає дійсності, оскільки це входило в обов'язки інших уповноважених осіб.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001108 від 07.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425, ч. 5 ст. 426-1 КК України.
20.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України, а саме в умисному ненаправлені військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також іншому умисному невиконанні військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2025 у справі № 757/2389/25-к до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19.03.2025 включно в межах строку досудового розслідування. Одночасно для забезпечення виконання обов'язків, визначених кримінальним процесуальним кодексом України, зазначеною ухвалою ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 90 840 000 гривень.
Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 06.02.2025 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2025 у справі №757/2389/25-к та відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно, для забезпечення виконання обов'язків, визначених кримінальним процесуальним кодексом України, зазначеною ухвалою ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 50 000 000 гривень.
11.03.2025 заступником Генерального прокурора ОСОБА_8 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 20.04.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2025 у справі № 757/12163/25-к підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.04.2025 включно, у межах строку досудового розслідування. Одночасно, для забезпечення виконання обов'язків, визначених кримінальним процесуальним кодексом України, зазначеною ухвалою ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 43 000 000 гривень.
Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 09.04.2025 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2025 у справі № 757/12163/25-к та відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно, для забезпечення виконання обов'язків, визначених кримінальним процесуальним кодексом України, зазначеною ухвалою ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 35 000 000 гривень.
15.04.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 20.07.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2025 у справі № 757/17659/25-к підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.06.2025 включно. Одночасно, для забезпечення виконання обов'язків, визначених кримінальним процесуальним кодексом України, зазначеною ухвалою ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 000 000 гривень.
Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 22.05.2025 рішення слідчого судді Печерського районного суду м. Києва розглянуто та залишено без змін.
З матеріалів клопотання вбачається, що у даному кримінальному провадженні виконано значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів у ньому, однак, досудове розслідування даного кримінального провадження неможливо закінчити до закінчення строку дії попередньої ухвали внаслідок особливої складності кримінального провадження, оскільки для здійснення повного та неупередженого розслідування, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, необхідним є виконання наступних слідчих та процесуальних дій:
- отримання документів та відомостей від вищестоящих органів військового управління, запитуваних на вимогу експертів для подальшого проведення експертизи;
- отримання висновку судової військової експертизи;
- встановлення осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення та проведення допиту з такими особами;
- отримання документів на військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , повідомлення про вчиненння кримінального правопорушення щодо яких не направлялись та інших документів;
- розсекречення матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання відомостей, які мають значення для досудового розслідування, з урахуванням результатів додатково проведених слідчих та інших процесуальних дій.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах.
Слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні триває досудове розслідування та існує потреба в проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв'язку із чим 15.04.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 20.07.2025.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_5 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею враховується дані про особу підозрюваного, те, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, має статус учасника бойових дій, раніше не судимий, одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має на утриманні непрацездатних батьків один із яких має інвалідність першої групи через повну втрату зору, нагороджений низкою грамот, подяк та нагород.
Посилання сторони захисту на те, що військова частина НОМЕР_2 висловила свою готовність прийняти військовослужбовця ОСОБА_5 на військову службу у свої лави, що забезпечить його контроль з боку командування, слідчий суддя також бере до уваги, проте не вважає такими, що спростовують висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У зв'язку з вказаним, слідчий суддя також не вбачає за можливе задовольнити заяви ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 про взяття підозрюваного на поруки.
При застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить висновку про задоволення клопотання.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Зокрема, питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Між тим, задовольняючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 27 252 000 (двадцять сім мільйонів двісті п'ятдесят дві тисячі) грн з покладенням обов'язків передбачених частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 20.07.2025, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001108 від 07.12.2024.
Заяви ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 про взяття підозрюваного на поруки - залишити без задоволення.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у розмірі 9 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 27 252 000 (двадцять сім мільйонів двісті п'ятдесят дві тисячі) грн, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;
5) залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1