Справа №:755/10071/25
Провадження №: 2-а/755/315/25
"13" червня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕНА №4859480 від 31.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративного порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, -
03.06.2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕНА №4859480 від 31.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративного порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
04.06.2025 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позов передано на розгляд судді Коваленко І.В.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено наступні недоліки.
За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.
Згідно пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вимог даної норми статті, позивачем не вказано у позові: реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серію паспорта; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України зазначеного ним відповідача, електронну адресу відповідача, що унеможливлює повідомлення про розгляд даної справи, враховуючи строки, визначені статтею 286 КАС України.
Частиною п'ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Додані до заяви документи, а саме копія оскаржуваної постанови, всупереч вимогам ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, належним чином не засвідчена.
Враховуючи, що подані до позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу.
За правилами п.5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Натомість, позивачем не зазначено про докази, що підтверджують викладені позивачем обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, за правилами ч. 1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Натомість, в порушення вимог ч. 1 ст.161 КАС України, позивачем не додано до позовної заяви її копію, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. Так само, як і не додано ані копії паспорту позивача, ані копії довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення вимог вказаної вище норми закону до позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У постанові від 18.03.2020 ВПВС у справі № 543/775/17 відступила від правової позиції ВС від 13.12.2016 р. (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення, розмір якої становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605, 60 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за немайнову вимогу про скасування постанови у розмірі 605,60 грн.
Виходячи з наведеного вище, слід дійти висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕНА №4859480 від 31.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративного порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не відповідає вимогам, встановленим статті 160 КАС України.
За змістом частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленої статтею 160, цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним, позивачу ОСОБА_1 слід вказати у позові всіх належних учасників справи, завірити належним чином додані документи до позовної заяви та зазначити електронні засоби зв'язку всіх учасників справи та сплатити судовий збір.
У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов ОСОБА_1 згідно із вимогами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України буде повернутий позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 94, 132, 160, 169, 171, 242, 243, 248 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕНА №4859480 від 31.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративного порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя