Номер провадження 1-кп/754/954/25
Справа№754/9393/25
Вирок
Іменем України
16 червня 2025 року
м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні кримінальне провадження №12025105030000394 від 30.05.2025 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_3 30.05.2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням час та в невстановленому місці знайшла один зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - РVР, загальною масою 0,235 г, тим самим незаконно придбала психотропну речовину без мети збуту, яку поклала до пачки з під цигарок, яка була при ній в правій кишені штанів, тим самим почала незаконно зберігати вказану психотропну речовину без мети збуту.
30.05.2025 року приблизно о 19 год. 25 хв. за адресою: м. Київ, вул. Олександри Екстер, 18/28 ОСОБА_3 була зупинена працівниками поліції та в подальшому під час затримання добровільно надала для вилучення один зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - РVР, загальною масою 0,235, яку ОСОБА_3 незаконно придбала та зберігала без мети збуту.
Так, PVP, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І» є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» встановлено, що до 0,15 г PVP є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г - великим розміром, 15,0 і більше - особливо великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно заяви від 12 червня 2025 року обвинувачена ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_4 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, не оспорювала встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності за правилами спрощеного провадження. Суд шляхом дослідження відповідної заяви встановив, що сторони, які обізнані зі своїми правами, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Враховуючи викладене, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України.
При цьому, відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд вважає доведеним те, що обвинувачена ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, скоїла кримінальний проступок та кваліфікує її дії за ч.1 ст. 309 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченої і обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 66 КК України визнає щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , суд бере до уваги те, що санкція ч.1 ст. 309 КК України передбачає альтернативні види покарання, а більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Одночасно суд ураховує, що досягнення мети запобігання вчиненню кримінальних правопорушень самим засудженим відбувається шляхом такого впливу покарання на винного, який позбавляє його можливості вчиняти нові кримінальні правопорушення. Такого результату може бути досягнуто самим фактом його засудження і тим більше - виконанням покарання, коли засуджена особа поставлена в такі умови, які значною мірою перешкоджають або повністю позбавляють її можливості вчинити нове правопорушення.
Отже, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд доходить висновку про неможливість призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді штрафу або виправних робіт, оскільки обвинувачена офіційно не працює, а суд не володіє відомостями про наявність у неї майна. Водночас, суд також не знаходить підстав для призначення обвинуваченій більш суворого виду покарання - обмеження волі, пов'язаного із триманням особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.
Крім того, судом враховується думка обвинуваченої ОСОБА_3 , яка зазначена в заяві про визнання винуватості, а саме остання просить призначити їй покарання у вигляді пробаційного нагляду.
З огляду на викладене, ураховуючи індивідуальні особливості вчиненого обвинуваченою діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, а також відомості, які характеризують обвинувачену, зокрема те, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційного заробітку не має, суд уважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік з покладенням обов'язків, визначених п.1-3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 3565 гривень 60 копійок.
Заходи забезпечення в кримінальному провадженні не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
Визнати винною ОСОБА_3 у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 309 КК України і призначити їй покарання у виді 1 /одного/ року пробаційного нагляду.
На підставі п.1-3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: один зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР, загальною масою 0,235 г, який знаходиться в камері схову речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №000226 - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3565 гривень 60 копійок витрат на залучення експертів.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 30 днів з часу отримання учасниками судового провадження копії вироку суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення направити обвинуваченому, прокурору.
Суддя: ОСОБА_1