Номер провадження 2/754/2540/25
Справа №381/5774/24
Іменем України
12 червня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитом,
Позивач ТОВ «Алекскредит» звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 30.06.2023 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачкою було укладено договір про надання кредиту №6576144. Відповідно до п.1.1. договору визначення понять і термінів, які містяться у цьому Договорі (п.2.13 Правил), тлумачаться відповідно до цього договору та правил надання кредиту ТОВ «Алекскредит», що розміщені на Сайті Кредитодавця www.alexcredit.com.ua. Вказаний договір було оформлено у порядку, передбаченому розділом 4 правил. Відповідно до п.5.1.та п.5.2. Правил Сторони домовилися, що договір укладається в електронній формі шляхом використання Електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. На підставі укладеного Договору відповідно до п.п. 1.3.1.7., 3.1. Договору Кредитодавець 30.06.2023 року перерахував на картковий рахунок Позичальника кредитні кошти (кредит) у розмірі 6 000,00 грн., а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним до 24.01.2024 року (включно). 19.10.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду про зміну умов Договору про надання кредиту №6576144 від 30.06.2023 року. У порушення умов договору та Додаткової угоди відповідачка не виконала свої зобов'язання за Договором перед позивачем, внаслідок чого у відповідачки станом на 29.11.2024 року виникла заборгованість у загальному розмірі 40 788, 00 грн., яка складається з: 6 000, 00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 34 788, 00 заборгованість по процентам за користування кредитом, а відтак позивач змушений звертатись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2024 вище вказану заяву передано на розгляд за територіальною підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.
16.01.2025 справа надійшла до Деснянського районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 розгляд даної судової справи визначено здійснювати судді Зотько Т.А.
Ухвалою судді Деснянського районного суд м. Києва від 23.01.2025 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
Від представника відповідачки - адвоката Єлісєєва Д.О. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог у частині стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитом, посилаючись на те, що така сума є необґрунтованою та не підтверджується доказами та розрахунками. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч. 1,2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків створює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобі розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомітний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. А відтак, оскільки заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 34 788,00 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у розмірі 6 000,00 грн., суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості). Також заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов'язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.
У свою чергу від сторони позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначають, що 30.06.2023 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачкою було укладено договір про надання кредиту №6576144. На підставі укладеного Договору відповідно до п. п. 1.3., 1.7., 3.1. Договору Кредитодавець 30.06.2023 року перерахував на картковий рахунок Позичальника кредитні кошти (кредит) у розмірі 6 000,00 грн., а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним до 24.01.2024 року (включно). Зазначаємо, що 30.06.2023 року Відповідач на веб-сайті Товариства оформив заявку про надання кредиту, обравши суму та Базовий період кредиту та вказавши наступну інформацію: ПІБ, дату народження, реквізити паспорту (орган, що видав документ, дату видачі), РНОКПП, адресу реєстрації, місце проживання, адресу електронної пошти, номер телефону, місце роботи, займану посаду, дохід в місяць, витрати в місяць. Серед інших персональних даних, Позичальник під час оформлення заявки на сайті Кредитодавця вказав ім'я особи, на яку відкрито Банківський рахунок та повний номер платіжної картки Позичальника, на яку здійснюється безготівкове перерахування суми кредиту за договором (без даних CVV/CVV2/CVC2 коду платіжної картки, строку її дії). Після здійснення перевірки та прийняття Кредитором рішення про надання кредиту за вищевказаною заявкою, Відповідачу було направлено паспорт споживчого кредиту, посилання на Пропозицію укласти договір (оферту) щодо надання кредиту, що містить всі істотні умови договору, та одноразовий ідентифікатор. Заявник, увійшовши в електронну поштову скриньку, перейшов за посиланням на Оферту, після чого авторизувався в особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця. В подальшому Відповідач ініціював та пройшов належну перевірку за допомогою Системи BankID, в результаті чого Позивачем було отримані персональні дані та отримана інформація, зазначена Відповідачем при оформленні заявки, в повному обсязі відповідає тій інформації, яка була отримана за допомогою Системи BankID. Після належної перевірки клієнта Кредитодавцем, Позичальник ознайомився з Правилами надання кредиту ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», що знаходяться у вільному доступі на офіційному веб-сайті Кредитора, з паспортом споживчого кредиту та Офертою (в якій містяться істотні умови Договору), погодившись з якими підписав паспорт споживчого кредиту, акцептував Оферту та підписав Договір про надання кредиту шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Примірник Договору в електронному вигляді був направлений Кредитодавцем на адресу електронної пошти Позичальника. Уклавши Договір шляхом акцептування Оферти, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений з умовами цієї Оферти, Договору та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись своїх обов'язків та виконувати їх. Позичальник підтвердив свою повну обізнаність та згоду з усіма істотними умовами Договору та направив Кредитодавцю акцепт та згоду з умовами Оферти в момент введення Електронного підпису одноразовим ідентифікатором під застереженням «Я, _(П.І.Б. Позичальника)_, згодний з умовами Оферти № __ ТОВ «Алекскредит» (код ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: ------- від« » ____ 20_ р.» в Особистому кабінеті, доступ до якого здійснюється за допомогою Логіна та Пароля від Особистого кабінету. З огляду на вище викладене, на підтвердження підписання та згоди з усіма істотними умовами Договору, Позивачем до позовної заяви про стягнення заборгованості, було додано копію паспорта споживчого кредиту (додаток № 6 до позову) та копію пропозиції укласти договір (оферту) № 6576144 від 30.06.2023р. (додаток № 3 до позову). Підпис позичальника за допомогою одноразового ідентифікатору - PS6576144. 14.08.2023 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду про зміну умов Договору про надання кредиту № 6576144 від 30.06.2023 р., відповідно до якої було змінено умови Договору, зокрема: «1. Сторони дійшли згоди подовжити Базовий період за Договором про надання кредиту № 6576144 від 30.06.2023 р. (далі - Договір) до 17.08.2023 р. (включно). 2. На дату укладення цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані Проценти за користування кредитом з 30.06.2023 р. до 28.07.2023 року у розмірі 840,00 грн. та плату (штраф) за зміну умов Договору у розмірі 100,00 грн.. 3.1. Встановити подовжений Базовий період з 29.07.2023 року до 17.08.2023 року (включно); нараховувати протягом подовженого Базового періоду Проценти за користування кредитом за Базовою процентною ставкою у розмірі 1,99 % за один день користування Кредитом. 3.2. На підставі п. 3.1. цієї Додаткової угоди, змінити Спеціальний період з 18.08.2023 року до 13.02.2024 року (включно), у якому нараховуються Проценти за користування кредитом за Спеціальною процентною ставкою у розмірі 3 % за один день користування Кредитом. 3.3. Змінити Кінцеву дату виконання Договору - 13.02.2024 року (включно), після спливу якої здійснюється нарахування пені за один день прострочення виконання Зобов'язання - 0% та компенсації у розумінні ст. 625 ЦК України у розмірі 100 % річних від Основної суми кредиту, але не більше 50 % від вартості кредиту відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». 4. Сторони дійшли згоди внести наступні зміни та доповнення до Графіку платежів у Додатку № 1 до Договору: за Загальними умовами кредитування: - доповнити для Базового періоду: Дату початку періоду 29.07.2023 року, Дату платежу (Дату закінчення періоду) 17.08.2023 року, Загальну суму платежу 8 387,00 грн., Збільшення Процентів за користування кредитом 2 388,00 грн., Збільшення абсолютного значення подорожчання кредиту 2 388,00 грн., змінити для Базового періоду: Основну суму кредиту 5 999,00 грн., проценти за користування кредитом (замість Акційної процентної ставки) нараховувати за Базовою процентною ставкою у розмірі 1,99 %. - змінити для Спеціального періоду: Дату початку періоду 18.08.2023 року, Дату платежу (Дату закінчення періоду) 13.02.2024 року; для рядка «Всього»: доповнити: Дату платежу (Дату закінчення періоду) 13.02.2024 року (співпадає з Кінцевою датою виконання Договору, див. п. 3.3. цієї Додаткової угоди), Збільшення загальної суми платежу 2 388,00 грн., Збільшення Процентів за користування кредитом 2 388,00 грн., Збільшення абсолютного значення подорожчання кредиту 2 388,00 грн., змінити: проценти за користування кредитом (замість Акційної процентної ставки) нараховувати за Базовою процентною ставкою у розмірі 1,99 %.».. Додатково зазначаємо, що платіж від 14.08.2023 у сумі 940,00 грн. був зарахований на укладання з відповідачем Додаткової угоди про подовження строку Базового періоду, Строку дії Договору та зміну Кінцевої дати виконання Договор. Здійснивши платіж у сумі 940,00 грн., Відповідач сплатив заборгованість по процентам за користування кредитом за Базовою (акційною) процентною ставкою 0,50% за один день користування кредитом в період з 30.06.2023 року до 28.07.2023 року та штраф за зміну умов Договору. Таким чином, розрахунок заборгованості проведений з дотриманням узгоджених сторонами істотних умов договору та чинного законодавства, зокрема, заборгованість по процентам за користування кредитом у загальній сумі - 34 788,00 грн. розрахована до 13.02.2024 року, що відповідає п. 3.3 Додаткової угоди про зміну умов Договору.
Щодо ненадання належних доказів, які б свідчили про перерахування Відповідачу кредитних коштів зазначили наступне. Перерахування кредитних коштів здійснюється Товариством через фінансові компанії, які надають послуги з переказу та зарахування коштів, в тому числі без відкриття рахунків (далі - платіжні системи) на підставі укладених із ними договорів. Товариством було укладено договори з платіжними системами (наприклад ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» або ТОВ «ФК «Елаєнс» та іншими) для отримання послуг, зокрема щодо переказу кредитних коштів на платіжні картки позичальників Товариства. На підставі укладених договорів Товариство перераховує платіжній системі грошові кошти, які в подальшому, за ініціюванням Товариства, будуть перераховані платіжною системою через Банк-еквайр на платіжні картки позичальників, які останні зазначили під час оформлення заявки про надання кредиту у розділі «Інформація про картку». Тобто, після заповнення заявником даних платіжної картки (дані зберігаються у Товариства лише у скритій формі (маска карти)) Банк-еквайр платіжної системи тимчасово блокує суму підтвердження, а держатель платіжної картки - заявник через систему Банку-емітента отримує інформацію про розмір заблокованої суми та вносить у відповідне поле в заявці про надання кредиту визначену суму як код підтвердження). Інформація про платіжну картку зберігається тільки у платіжній системі, а Товариству передається токен (код шифру), який при передачі платіжній системі дозволяє їй ідентифікувати номер платіжної картки позичальника та здійснити відповідну банківську операцію. Кожній верифікації платіжної картки присвоюється свій токен, який передається платіжною системою Товариству і зберігається останнім. Отже, номер платіжної картки позичальника зберігається лише у платіжній системі, а Товариству надається зашифрована інформація у вигляді токену (код шифру).
Крім того, позивачем було подане клопотання про витребування доказів та долучення доказів до матеріалів справи, а саме просили витребувати від АТ КБ «ПриватБанк» підтвердження зарахування з 30.06.2023 року по 03.07.2023 року грошових коштів у розмірі 6 000, 00 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 , держателем якої є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 (номер транзакції 66640475002421634916378362994474).
Ухвалою судді від 07.04.2025 року вище зазначене клопотання було задоволено та витребувано від Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» підтвердження зарахування з 30.06.2023 року по 03.07.2023 року грошових коштів у розмірі 6 000, 00 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 , держателем якої є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 (номер транзакції 66640475002421634916378362994474).
На виконання вимог ухвали суду надійшла витребувана інформація, відповідно до якої 30.06.2023 року на рахунок відповідачки надійшла сума в розмірі 6 000, 00 грн., інформація про платника відсутня.
Згідно зі ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.06.2023 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачкою було укладено договір про надання кредиту №6576144. Відповідно до п.1.1. договору визначення понять і термінів, які містяться у цьому Договорі (п.2.13 Правил), тлумачаться відповідно до цього договору та правил надання кредиту ТОВ «Алекскредит», що розміщені на Сайті Кредитодавця www.alexcredit.com.ua.
Вказаний договір було оформлено у порядку, передбаченому розділом 4 правил. Відповідно до п.5.1.та п.5.2. Правил Сторони домовилися, що договір укладається в електронній формі шляхом використання Електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. На підставі укладеного Договору відповідно до п.п. 1.3.1.7., 3.1. Договору Кредитодавець 30.06.2023 року перерахував на картковий рахунок Позичальника кредитні кошти (кредит) у розмірі 6 000,00 грн., а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним до 24.01.2024 року (включно).
14.08.2023 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду про зміну умов Договору про надання кредиту №6576144 від 30.06.2023 року.
Станом на 29.11.2024 року у відповідачки виникла заборгованість у загальному розмірі 40 788, 00 грн., яка складається з: 6 000, 00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 34 788, 00 заборгованість по процентам за користування кредитом.
Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості.
Представник відповідача заперечувавпроти позовних вимог у частині стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитом, посилаючись на те, що така сума є необґрунтованою та не підтверджується доказами та розрахунками. Оскільки заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 34 788,00 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у розмірі 6 000,00 грн., суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості).
Вирішуючи спір по суті з врахуванням доводів сторін, суд зазначає наступне.
За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Указаний висновок відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19.
В силу частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, у пропозиції укласти кредитний договір зазначено, що позичальник ознайомився та погодився з кредитним договором, Умовами надання та обслуговування кредитів та Правилами про порядок надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://alexcredit.ua/umovi).
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору слідує, що без ознайомлення з Умовами надання та обслуговування кредитів та Правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Отже, підписуючи заявку про укладення кредитного договору, позичальниця підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно з умовами Договору про надання кредиту №6576144 від 30.06.2023, сума кредиту складає 6 000,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6 845,40 грн., Кінцева дата виконання договору - 24.01.2024 (включно).
Відповідно до Додаткової угоди від 14.08.2023 про зміну умов Договору про надання кредиту №6576144 від 30.06.2023 було внесено зміни в Таблицю обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки за Договором, сума кредиту складає 6 000, 00 грн., сукупна вартість кредиту складає 8 393,40 грн., у тому числі проценти за користування кредитом складають 2 393,40 грн.. Кінцева дата виконання договору 13.02.2024.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення суми позики у розмірі 8 393,40 грн., що складається з заборгованості за основною сумою позики у розмірі 6 000, 00 грн. та нарахованих процентів за період кредитування у розмірі 2 393,40 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.
Щодо заявлених вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам в розмірі, що перевищує нараховані процентів за період кредитування у розмірі 32 394,60 грн., суд виходить з наступного.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Таким чином право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у Постанові Верховного Суду України від 28.03.2018 року в цивільній справі № 444/9510/12.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, в частині стягнення процентів поза межами строку кредитування вимоги позову є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, на підставі оцінки викладених у позовній заяві аргументів, наданих сторонами доказів та вищенаведених положень закону суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит».
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору, пропорційно до частки задоволених позовних вимог, в сумі 623,11 грн., виходячи з наступного розрахунку: 8 393,40 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 3 028,00 грн (сума сплаченого судового збору) / 40 788,00 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 623,11 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 7, 10, 12, 19, 43, 49, 81, 83, 141, 174, 175, 178, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354-355, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит»до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за кредитним договором №6576144 від 30.06.2023 року в загальному розмірі 8 393,40 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 623,11 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ: 41346335, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Якова Самарського, 12-А.
Дані відповідачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлено 16.06.2025.
Суддя: Т.А.Зотько