ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21216/24
провадження № 1-кп/753/1133/25
"16" червня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Донецької області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженої, непрацюючої, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимої вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 17000 грн. (штраф не сплачено),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_2 ,
ОСОБА_2 , будучи судимою, належних висновків для себе не зробила, та знову, протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, вчинила нове умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_2 26 вересня 2024 року приблизно о 21 год. 50 хв., перебуваючи за місцем свого проживання, за допомогою додатку «Телеграм», який був встановлений на належному їй мобільному телефоні, через канал «БАЗА», домовилася з невстановленою досудовим розслідуванням особою щодо придбання психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP. Після цього ОСОБА_2 скинула повідомлення з номером картки, на який остання перерахувала грошові кошти у розмірі 684 грн. Отримавши повідомлення з фото та місцем розташування, а саме: м. Київ, проспект М.Бажана, біля станції метрополітену «Вирлиця», 27 вересня 2024 року о 9 год. 30 хв. ОСОБА_2 за вказаною адресою з землі біля бровки забрала замовлену раніше речовину, яка була в поліетиленовому пакеті з пазовим замком, що був огорнутий чорною клейкою стрічкою. Після цього ОСОБА_2 поклала психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP до наплічної сумки, що знаходилася при ній, тим самим, придбала та розпочала зберігати при собі вказану психотропну речовину для власного вживання без мети збуту.
27 вересня 2024 року приблизно о 10 год. 19 хв. ОСОБА_2 була затримана працівниками поліції, у якої було виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, загальною масою 0,239г., яку остання незаконно придбала та зберігала для власного вживання без мети збуту.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила, що 26 вересня 2024 року за допомогою додатку «Телеграм» через канал «БАЗА» за 684 грн. придбала психотропну речовину PVP для власного вживання, без мети збуту. На наступний день за вказаною їй адресою забрала вказану речовину, поклала в сумку, але була затримана працівниками поліції, яким видала PVP. Зазначила, що вагу психотропної речовини не оспорює, на сьогоднішній день вже нічого не вживає.
Оскільки обвинувачена ОСОБА_2 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорює фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують її особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, вчиненого протягом року після засудження за цією ж статтею, без мети збуту.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є нетяжким, конкретні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, яка судима, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, не працює.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд уважає за можливе визнати щире каяття.
З урахуванням наведеного, суд уважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.
Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання передбаченим ст. 65 КК України, за своїм видом і розміром буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування до ОСОБА_2 штрафу або ст. 75 КК України суд не вбачає. Судом враховано, що самі обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, свідчить про її підвищену суспільну небезпечність, оскільки вона перш за все порушує встановлений законодавством порядок обігу наркотичних засобів, внаслідок якого задовольняється незаконний попит на наркотики та психотропні речовини. Незаконна діяльність ОСОБА_2 припинена лише за втручання працівників правоохоронних органів, якими вилучено психотропну речовину. Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого. Крім того, судом враховується, що остання вже притягувалася за аналогічною статтею і їй було призначено покарання у виді штрафу, яке станом на сьогоднішній день так і не сплачено. А тому, враховуючи викладене, на переконання суду, застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, в даному конкретному випадку не відповідатиме принципам законності та справедливості покарання, а тому звільнення ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку не буде достатнім і необхідним для виправлення останнього.
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити їй покарання у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до покарання призначено ОСОБА_2 даним вироком приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2024 року у виді штрафу в розмірі 17000 грн., і остаточно за сукупністю вироків призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі та штрафу в розмірі 17000 грн.
Покарання у виді штрафу в сумі 17000 грн., призначене ОСОБА_2 вирок Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2024 року, - виконувати самостійно.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 вираховувати з дня фактичного затримання після вступу вироку в законну силу.
Зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення - 27 вересня 2024 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі - вартість проведеної експертизи на суму 3183 грн. 60 коп. в дохід держави.
Речові докази по справі: спеціальний пакет № 0000724, в середині якої об'єкт дослідження, - психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP, загальною масою 0,239г., який знаходяться на зберіганні в камері схову Дарницького УП ГУНП у м. Києві, - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1