ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11961/25
провадження № 2-з/753/107/25
"12" червня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецької О.Р., розглянувши заяву адвоката Матківського Тараса Олеговича, в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до пред'явлення позову
06.04.2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява адвоката Матківського Тараса Олеговича, в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якій він просить суд заборонити відчуження та або будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення загальною площею 2072 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 62736746106, номер об'єкта в РПВН: 9076091, оскільки невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених, оспорюваних прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості щодо сплати податків.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України встановлюється виключна підсудність, згідно якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Так, усі позови, що виникають з приводу нерухомого майна, мають пред'являтися до суду за місцезнаходженням такого майна або основної його частини.
Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Отже, якщо, наприклад, пред'явлені позовні вимоги стосуються нотаріально посвідченого договору про відчуження нерухомості, то позов подається з дотриманням правил про виключну підсудність, тобто до суду за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 р. по справі № 911/9390/18 щодо територіальної юрисдикції (підсудності) зроблено наступні висновки.
Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Як вбачається з матеріалів заяви, ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості щодо сплати податківстосовно нерухомого майна- нежитлового приміщення загальною площею 2072 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що даний спір виник з приводу нерухомого майна,місцезнаходження якого АДРЕСА_1 , у зв'язку із чим спір не підсудний Дарницькому районному суду м. Києва з огляду на встановлену чинним процесуальним законодавством виключну підсудність.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суд зобов'язаний передати справу на розгляд до суду, якому вона підсудна за законом, оскільки ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про передачу заяви адвоката Матківського Тараса Олеговича, в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову на розгляд за підсудністю до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.30, 31 ЦПК України
Справу № 753/11961/25, за заявою ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до пред'явлення позову - передати на розгляд за підсудністю до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА