ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5265/25
провадження № 2/753/5982/25
13 червня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
05.03.2025 до суду надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість:
1) за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 19 559,02 грн, інфляційна складова - 2 151,49 грн, 3% річних - 538,54 грн;
2) за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0 грн, інфляційна складова - 0 грн, 3% річних - 0 грн;
3) за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 121 739,54 грн, інфляційна складова - 13 391,35 грн, 3% річних - 3 352,01 грн;
4) за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0 грн, інфляційна складова - 0 грн, 3% річних - 0 грн;
5) за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 135 157,69 грн, інфляційна складова - 14 603,95 грн, 3% річних - 3 623,88 грн, пеня - 2 450,22 грн;
6) за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 1 628,68 грн, інфляційна складова - 179,15 грн, 3% річних - 44,84 грн, пеня - 29,97 грн;
7) по оплаті за абонентське обслуговування за постання теплової енергії у розмірі 1 110,50 грн;
8) по оплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 541,85 грн;
9) зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 0 грн;
10) зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0 грн,
а також судові витрати - 4 906,98 грн судового збору та 43 грн витрат за отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позовні вимоги обґрунтовані такими обставинами. Відповідач є споживачем послуг позивача за адресою АДРЕСА_1 . На підставі договору про відступлення права вимоги від 11.10.2018 ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відповідно до умов цього договору позивач набув право вимоги до відповідачів з оплати заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання здійснює КП «Київтеплоенерго», яке продовжує бути постачальником таких послуг після ПАТ «Київенерго». 28.03.2018 у газеті Київської міської ради «Хрещатик» було опубліковано проект договору про надання КП «Київтеплоенерго» послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов'язань з оплати спожитих комунальних послуг станом на 31.12.2024 утворилась вказана заборгованість.
Ухвалою від 10.04.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач повідомлялася про наявність справи в суді шляхом надіслання на адресу зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками, проте конверт повернувся до суду без вручення.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.
За відомостями з Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва від 06.01.2025, відповідач зареєстрована у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , вказаний будинок під'єднаний до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, яке надає позивач, а відтак є споживачем житлово-комунальних послуг за даною адресою, які надаються позивачем.
З 01.05.2018 по 31.10.2018 позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 у зв'язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води
З 01.11.2021 у зв'язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.
ПАТ «Київенерго» з 01.07.2014 визначено обов'язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198-VІІ.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» за КП «Київтеплоенерго» закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади м. Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
На підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для житлових будинків комунальної форми власності здійснює КП «Київтеплоенерго».
11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір № 602-18 про відступлення прав вимоги (цесії), відповідно до умов якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Згідно з даними додатку № 1 до цього договору «Перелік споживачів послуг централізованого опалення та зобов'язань, право вимоги яких відступається» позивач набув право грошової вимоги до відповідачів як споживачки таких послуг.
На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом тридцяти днів з для опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуг співвласниками багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальних послуг. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках про оплату послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
На момент виникнення спірних правовідносин діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24.06.2004 р. № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV), який визначав учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг власника, споживача, виконавця та виробника.
Вищевказаний Закон містить визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За приписами статті 19 Закону № 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону № 1875-IV виконавець зобов'язаний підготувати на укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Частина 7 статті 26 цього Закону визначає, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами частини 2 статті 638 цього Кодексу договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Наявність правовідносин між сторонами за договорами теплопостачання, отже і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого теплопостачання, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач отримує послуги та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Судом установлено, що ПАТ «Київенерго» здійснювало надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води на підставі договору, який був опублікований 06.08.2014 в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» (випуск № 111 (4511).
28.03.2018 у газеті «Хрещатик» (випуск № 34 (5085) було опубліковано оголошення про те, що з 27.04.2018 КП «Київтеплоенерго» стає виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Дослідженням змісту даного договору встановлено, що він відповідає змісту Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 933).
Заперечення щодо умов договору відповідачами не подавались, а відтак сторони уклали договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом акцепту публічної оферти відповідно до статті 642 ЦК України.
Слід зазначити, що на даний час урядова постанова № 630 від 21.07.2005 не втратила своєї чинності, проте постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 було затверджено Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання).
За приписами статті 20 Закону № 1875-IV, пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно статті 32 Закону № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
З наданих позивачем корінців нарядів, що видавались на включення (відключення) опалення, та відомостей обліку споживання теплової енергії вбачається, що для будинку за адресою АДРЕСА_2 безперебійно надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання
З 01.05.2019 набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017, далі - Закон про житлово-комунальні послуги).
За нормою статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону про житлово-комунальні послуги).
За визначенням, наданим у статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до положень статей 7, 9 Закону про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно зі статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Стаття 509 цього Кодексу визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до положень статей 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
За приписом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до Договору № 602-18 про відступлення прав вимоги від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» позивач прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Згідно умов договору новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку №1 та/або Договору №2 до Договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене цим договором.
Таким чином позивач прийняв право вимоги до відповідачки про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до 01.05.2018.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не сплачує за надані житлово-комунальні послуги з, у зв'язку з чим, згідно з розрахунком позивача, за відповідачами станом на 31.01.2025 утворилась заборгованість: 1) за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 19 559,02 грн, інфляційна складова - 2 151,49 грн, 3% річних - 538,54 грн; 2) за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0 грн, інфляційна складова - 0 грн, 3% річних - 0 грн; 3) за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 121 739,54 грн, інфляційна складова - 13 391,35 грн, 3% річних - 3 352,01 грн; 4) за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0 грн, інфляційна складова - 0 грн, 3% річних - 0 грн; 5) за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 135 157,69 грн, інфляційна складова - 14 603,95 грн, 3% річних - 3 623,88 грн, пеня - 2 450,22 грн; 6) за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 1 628,68 грн, інфляційна складова - 179,15 грн, 3% річних - 44,84 грн, пеня - 29,97 грн; 7) по оплаті за абонентське обслуговування за постання теплової енергії у розмірі 1 110,50 грн; 8) по оплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 541,85 грн; 9) зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 0 грн; 10) зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0 грн,
Вказаний розрахунок суд покладає в обґрунтування рішення, оскільки він виконаний за вірними формулами і не спростований відповідачем.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідачем не було надано до суду доказів на спростування заявлених позовних вимог.
Отже за результатами оцінки викладених у позовній заяві, аргументів і наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог КП «Київтеплоенерго» про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення в загальному розмірі 327 123,42 грн.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача в повному обсязі сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4 906,98 грн. У той же час, підстав для стягнення 43 грн витрат за отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судом не встановлено, адже матеріали справи не містять підтвердження понесення позивачем таких витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 31.12.2024 у розмірі 327 123,42 грн, судовий збір 4 906,98 грн, а всього 332 030,40 грн.
Позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, місце знаходження 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, наявний електронний кабінет в системі «Електронний суд».
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст рішення складено 13.06.2025.