ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4606/25
провадження № 2/753/5645/25
13 червня 2025 року Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
26.02.2025 до суду електронними засобами зв'язку через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 18 825 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 04.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8703062, згідно умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачеві кредитні кошти у розмірі 5 000 грн, за умови повернення кредиту та сплати комісії і процентів. 26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ, у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитними договорами, зокрема і за договором № 8703062 від 04.11.2023. У зв'язку із неналежним виконанням у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 18 825 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14 875 грн - заборгованість за відсотками та 950 грн - заборгованість за комісією. Зазначену заборгованість позивач просить стягнути з відповідача на свою користь у судовому порядку.
Ухвалою судді від 10.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи в суді шляхом надіслання на адресу зареєстрованого місця проживання копії ухвали про відкриття провадження, однак конверт повернувся до суду без вручення.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8703062, згідно умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачеві кредитні кошти у розмірі 5 000 грн строком на 105 днів, за умови повернення кредиту та сплати комісії і процентів.
В пункті 1.3.1 договору зазначено, що пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 19.11.2023.
В пункті 1.3.2 договору зазначено, що поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 17.02.2024.
Пунктом 1.4 передбачено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 17.02.2024, але не пізніше дати останнього погашення заборгованості.
Згідно пункту 1.5.2 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 875 грн, які нараховуються за ставкою 2,50% за кожен день користування кредиток.
Згідно пункту 1.5.3 проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 15 750 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50% за кожен день користування кредиток.
У відповідності до пункту 2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату повернення кредиту (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, про що йдеться в пункті 2.2.2 кредитного договору.
Відповідно до пункту 2.3.1. кредитного договору визначено, що позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування позичальник має вчинити дії передбачені пунктом 2.3 договором та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту складають: строк продовження 3 дні - розмір комісії - 3%; 7 днів - 6%; 15 днів - 10%.
За змістом п. 6.1., п. 7.1 кредитного договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та набуває чинності з моменту його укладання в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.
Встановлено, що договір було підписано позичальником шляхом накладення електронного цифрового підпису «НОМЕР_4», який відповідно до довідки про ідентифікацію було надіслано йому 04.11.2023 о 13:55:48 год. на номер телефону НОМЕР_2 , який він зазначав у анкеті-заяві.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно з статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналогу власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналогу власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до копії платіжного доручення № 114377232 від 04.11.2023 вбачається, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5 000 грн, призначення платежу - кошти згідно договору 8703062.
26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем було укладено договір про відступлення прав вимоги № 105-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає права вимоги до боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 26.04.2024 до договору про відступлення прав вимоги № 105-МЛ, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8703062 в сумі 18 825 грн, з яких: 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14 875 грн - заборгованість за відсотками та 950 грн - заборгованість за комісією.
Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Відповідно до частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за кредитним договором перед ТОВ «Мілоан» чи сплати такої позивачу після укладання договору факторингу.
Зважаючи на вище встановлене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов'язання за кредитним договором № 8703062, чим були порушені права позивача, які підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення боргу з відповідача в розмірі 18 825 грн.
На підставі положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8703062 у розмірі 18 825 грн, та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а всього 21 267,40 грн.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, наявний електронний кабінет в системі «Електронний суд».
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст рішення складено 13.06.2025.