12 червня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 685/30/25
Провадження № 22-ц/820/1369/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.
секретаря судового засідання Кошельник В.М.
з участю прокурора
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 685/30/25 за апеляційною скаргою Заступника керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області на ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року в складі судді Бурлак Г.І. у цивільній справі за позовом Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У січні 2025 року керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради звернувся до суду з позовом в якому просив: витребувати на користь Теофіпольської селищної ради в ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9658 га, кадастровий номер 6824784000:04:007:0018, вартістю 81 049 грн. 95 коп., для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Святець, Теофіпольської ОТГ.
Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із недотриманням позивачем вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України щодо надання доказів на підтвердження внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки.
Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду від 16 квітня 2025 року про залишення позовної заяви без руху.
Суд зауважив, що твердження прокурора про те, що кошти на депозит суду необхідно вносити у випадку подання позовної заяви про витребування майна у добросовісного набувача лише у випадку, коли відповідач набув майно за відплатним договором, є необґрунтованим, оскільки ст. 177 ЦПК України не містить такої вказівки.
В апеляційній скарзі прокурор просив суд апеляційної інстанції ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що позов було подано до суду ще до внесення відповідних змін до ст. 177 ЦПК України в частині необхідності внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна. Крім того, відповідно до ст. 388 ЦК України добросовісним набувачем в розумінні цивільного законодавства є особа, що набула спірне майно за відплатним договором, яким відповідач ОСОБА_1 не є.
Заслухавши пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судом встановлено, що у січні 2025 року керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки площею 0,9658 га, кадастровий номер 6824784000:04:007:0018, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Святець, Теофіпольської ТГ.
Позовна заява мотивована тим, що рішення Теофіпольської селищної ради від 28 вересня 2021 року №27-13/2021, на підставі якого вказана земельна ділянка безоплатно передана ОСОБА_1 у власність, прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а тому спірна земельна ділянка підлягає витребовуванню в ОСОБА_1 на підставі ст. 387 ЦК України як в недобросовісного набувача.
Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 08 січня 2025 року відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04 лютого 2025 року.
Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи призначено на 25 березня 2025 року.
Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що позивачем не виконано вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України. Зокрема, суду не надано доказів на підтвердження внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки з кадастровим номером 6824784000:04:007:0018.
Надано строк для усунення недоліків шляхом подання доказів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки з кадастровим номером 6824784000:04:007:0018, експертно-грошова оцінка якої здійснена в порядку, визначеному законом та чинна на дату подання позовної заяви, - 5 днів з дня вручення позивачу ухвали.
Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із невиконанням вимог ухвали Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч. 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до положень ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Як вбачається з матеріалів конкретної справи, прокурором подано до суду позовну заяву про витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,9658 га, кадастровий номер 6824784000:04:007:0018, яку вона набула безоплатно, в порядку ст. 387 ЦК України, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Суд не звернув уваги на ту обставину, що вимога ч. 4 ст. 177 ЦПК України про обов'язок позивача додати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України), і не підлягає застосуванню до вимог щодо витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України).
З огляду на системний аналіз ст.ст. 387, 388, 390 ЦК України, добросовісним набувачем є особа, яка набула спірне майно не безоплатно, а за відплатним договором, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції застосував положення ч. 4 ст. 177 ЦПК України, які не підлягають застосуванню, у зв'язку з чим постановив помилкову ухвалу, що, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, є підставою для її скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При цьому суд не надає оцінку доводам апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм ст. 177 ЦПК України щодо застосування даної норми в часі, оскільки дана норма за змісту позовних вимог прокурора в загалі не підлягала застосуванню в даній цивільній справі.
В зв'язку з вищевикладеним слід дійти висновку, що оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню в справі, постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, підлягає скасуванню з направленням даної цивільної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу заступника керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області задовольнити.
Ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 червня 2025 року.
Судді
А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова