Номер провадження: 22-ц/813/1022/25
Справа № 197/180/23
Головуючий у першій інстанції Пасечник М.Л.
Доповідач Комлева О. С.
27.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,
з участю секретаря Громовенко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Іванісова Володимира Сергійовича, представника акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24 січня 2024 року, постановленого під головуванням судді Пасечник М.Л., у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2023 року акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 21.11.2019 року у сумі 93769, 62 грн. та сплачений судовий збір у сумі 2684 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 21.11.2019 року між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено заяву про приєднання № 1190205/180917 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО). Шляхом підписання Заяви про приєднання до ДКБО фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відповідач беззастережно приєднався до ДКБО в редакції, яка на день підписання Заяви про приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua та уклав з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.
Відповідно до заяви про приєднання до ДКБО, відповідачу встановлено кредит в розмірі 75000 грн.
Станом на 02.01.2023 року розмір заборгованості відповідача перед Банком становить 93769,62 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 74907,01 грн.; заборгованості за відсотками - 10934, 19 грн.; пені - 23,44 грн.; 3 % річних на суму простроченого кредиту - 1511,63 грн.; 3 % річних на суму нарахованих та несплачених процентів - 277,22 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів - 956,83 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту - 5159,30 грн.
Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 24 січня 2024 року позов акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором комплексного обслуговування фізичних осіб від 21.11.2019 року у сумі 74 907,01 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, адвокат Іванісов В.С., представник акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду у відмовленій частині, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем не надано до суду належних доказів факту отримання відповідачем документів, які би містили умови договору щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, сплати неустойки (пені, штрафів), розмір та порядок її нарахування, а також 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України.
В частині стягнення заборгованості за договором комплексного обслуговування фізичних осіб від 21.11.2019 року у сумі 74 907,01 грн. рішення суду не оскаржується.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
В судове засідання, призначене на 27 травня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, був сповіщений належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з'явилися в судове засідання.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.
Заслухавши суддю-доповідача, адвоката Плескачову Т.В., представника АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк», перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду зазначеним вимогам відповідає не в повній мірі, з огляду на таке.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом - 10934, 19 грн. та пені за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 23,44 грн., суд прийшов висновку про те, що у заяві від 21.11.2019 року процентна/відсоткова ставка не визначена.
Колегія суддів з таким висновком суду погоджується в повному обсязі, за наступних підстав.
У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).
Публічним є договір, за змістом ч.1 ст. 633 ЦК України, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони, згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
На підставі ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник, відповідно до норми ст. 1049 ЦК України, зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).
Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 21.11.2019 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір комплексного обслуговування фізичних осіб, на підставі підписаної заяви про приєднання №1190205/180917 до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі-Заява) (а.с. 20-24).
Відповідно до п. 3.2. банк відкриває на ім'я Клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу за дебетово-кредитною схемою.
У п. 3.2.1 заяви зазначено, що ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 в Гривня України, на умовах тарифного пакету «МІЙ КОМФОРТ», Тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті Банку та/або інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку.
Банк відкриває рахунок № НОМЕР_1 в гривні України та надає Клієнту Платіжку карту типу VISA «Моя картка», ІПН-конверт до неї за наявності (п. 3.4.2 блоку).
Згідно п. 4.1 заяви, проставленням власноруч свого підпису під цією Заявою, Клієнт: 1) підтверджує своє письмове клопотання на отримання кредиту та усвідомлення того, що укладає Договір в повному обсязі, з урахуванням всіх його складових частин, зокрема, договору банківського рахунку, договору банківського вкладу (депозиту), кредитного договору, умови яких викладені в Особливій частині Договору, та усвідомлює правові наслідки укладення таких договорів; 2) засвідчує підписання Паспорту споживчого кредиту та Таблиці сукупної вартості кредиту, які є невід'ємною частиною Договору та розміщені на офіційному сайті Банку; 3) погоджується з тим, що ця Заява, Заява про приєднання та додатки до Договору, зокрема Умови розміщення депозитів (вкладів) фізичними особами, Умови користування кредитною лінією (кредитом), Паспорт споживчого кредиту, Таблиця загальної вартості кредиту, Тарифи, інші види заяв/повідомлень встановленої Банком форми, використання яких передбачено умовами Договору, складають єдиний документ - Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб; 4) підтверджує ознайомлення з Умовами користування кредитною лінією (кредитом), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею загальної вартості кредиту, згідно вимог діючого законодавства, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, а також ознайомлення із переліком потенційних доступних Послуг, які йому можуть бути надані згідно умов Договору; 5) підтверджує та усвідомлює, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати йому розмір ліміту кредитування, в тому числі здійснювати перерозподіл ліміту кредитування між різними Кредитними послугами, на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до п.1.7. розділу ІХ ДКБО фізичних осіб, датою укладення кредитного договору є дата підписання Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) уповноваженим представником (працівником) Банку; датою надання Кредиту (частин Кредиту) є дата використання Клієнтом Кредиту (кредитних коштів). Датою встановлення Кредиту є дата направлення повідомлення про узгоджені умови кредитування. Кредитний договір діє до повного виконання Клієнтом всіх грошових зобов'язань за Кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання Банком Клієнту Кредиту/встановлення ліміту кредитування.
Банк має право вимагати від Клієнта дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за Договором, строк сплати яких не настав, та застосувати процедуру звернення стягнення на майно Клієнта згідно із Законодавством (в т.ч. звернення стягнення на грошові кошти, що розміщені на будь-якому рахунку Клієнта), у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань щодо вчасного повернення Кредиту (в тому числі сплати суми обов'язкового щомісячного платежу), сплати процентів за користування ним, сплати комісійної винагороди за обслуговування Кредиту, та інших платежів (п. 1.28. Розділу ХХІІ Договору).
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що станом на 02.01.2023 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Ощадбанк» за договором комплексного обслуговування фізичних осіб від 21.11.2019 року становить 93 769,62 грн., яка складається з: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 74907,01 грн.; проценти за користування кредитом - 10934,19 грн.; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 23,44 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1511,63 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 277,22 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 5159, 30 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 956,83 грн. У розрахунку заборгованості також зазначено, що розмір встановленого ліміту кредитної лінії становив 75 000 грн., термін дії банківської платіжної картки № НОМЕР_2 - вересень 2024 року.
З виписки, виданої за період з 22.11.2019 року по 02.01.2023 року, по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що останній користувався кредитною карткою та відповідно кредитними коштами. У виписці також містяться відомості про здійснені операції відповідачем щодо повернення кредитних коштів.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України
Згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання
З матеріалів справи вбачається, що банком на підтвердження заявлених вимог надано суду копію Заяви про приєднання №1190205/180917 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), витяг з Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 20-21).
Пунктом 1.16. розділу ІХ ДКБО визначено, що за користування Кредитом Клієнт зобов'язаний сплачувати Банку проценти в порядку та розмірах, визначених в Заяві на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) та в Додатку № 1 до Договору - в разі зміни умов кредитування згідно пункту 11.1.3 Розділу ХХ Договору. У випадку, передбаченому в Заяві на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), Клієнт зобов'язаний щомісячно (у терміни, передбачені для сплати процентів) здійснювати часткове повернення Кредиту шляхом сплати суми обов'язкового щомісячного платежу, якщо це вимагається умовами надання Кредиту.
Пунктом 9.1. розділу ІХ ДКБО фізичних осіб визначено, що за невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання перед Банком у розмірі та в строки, передбачені Договором, Банк має право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, якщо інше не передбачено Договором.
Разом з цим, судом встановлено, що у Заяві про приєднання від 21.11.2019 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору щодо сплати відсотків та їх визначеного розміру.
У Заяві позичальника від 21.11.2019 року процентна/відсоткова ставка також не визначена.
Окрім іншого, умови договору приєднання розроблені позивачем по справі - АТ «Ощадбанк», тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Долучений до позовної заяви Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб прямо не передбачений у підписаній відповідачем Заяві про приєднання № 1190205/180917 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
З урахуванням, встановленого колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування грошовими коштами та стягнення пені, з підстав не погодження умов та не визначення відсоткової ставки.
Одночасно колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні похідних позовних вимогах в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат за несплачені відсотки у розмірі 10934,19 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1511,63 грн.; втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 5159, 30 грн., суд виходив з того, що термін строку кредитування ОСОБА_1 не закінчився.
Однак, колегія суддів з таким висновком не погоджується, за наступних підстав.
Щодо стягнення 3% на суму простроченого кредиту.
У позовній заяві представник позивача посилався на приписи ст. 625 ЦК України та просив стягнути: 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1511,63 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 5159,30 грн.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03. 2018 року в справі №444/9519/12-ц.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором комплексного обслуговування фізичних осіб від 21.11.2019 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним Договором. В порушення вимог Закону, ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.
Враховуючи той факт, що кредитор має право вимагати у будь-який час виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Ощадбанк» не повернуті, суд першої інстанції прийшов висновку, що права позивача порушені і підлягають судовому захисту, шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 74907,01 грн., оскільки вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем.
З урахуванням встановленої заборгованості, колегія суддів приходить висновку про те, що відповідно до ст. 625 ЦК України на користь банку підлягає стягненню 3% річних з 22.11.2019 року по 24.06.2021 року у сумі 1151,63 грн., відповідно до розрахунку, який відповідачем не спростований (а.с. 4).
Щодо стягнення інфляційних витрат на суму простроченого кредиту.
З розрахунку індексації, наданим позивачем, вбачається, що розрахунок проведено з липня 2021 року по лютий 2022 року, та сума зазначена у розмірі 5159,30 грн.
Колегія суддів, звертає увагу, що при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
За період зазначений позивачем з липня 2021 року по лютий 2022 року (з липня 2021 рік - 100,1%, 99,8%, 101,2%, 100,9%, 100,8%, 100,6%; за 2022 рік за січень, лютий - 101,3%, 101,6%,) величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації у розмірі 103%, а тому сума боргу не може бути проіндексована.
За наведених підстав, колегія суддів приходить висновку про відмову у задоволенні в цій частині позовних вимог.
Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони проп орційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» підлягає стягненню 3% річних на суму простроченого кредиту у розмірі 1 511,63 грн., колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 64,79 грн.за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Іванісова Володимира Сергійовича, представника акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» - задовольнити частково.
Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24 січня 2024 року в частині відмови у стягненні 3% річних на суму простроченого кредиту - скасувати.
Ухвалити в цій частині постанову.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 02760363) 3% річних на суму простроченого кредиту у розмірі 1 511 гривень 63 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 02760363) судовий збір у розмірі 64 гривні 79 копійок.
В інший частині рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 16 червня 2025 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Р.Д. Громік
______________________________________ М.М. Драгомерецький