Справа № 359/5135/25
Провадження № 3/359/2465/2025
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
5 червня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянувши за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Анфьорової К.С., адміністративний матеріал, що надійшов від Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
30.04.2025 року о 07 год. 30 хв. на а/д ПСО м.Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом REFORM д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2, 5 ПДР України, у зв'язку з чим його дії були кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні захисник надала пояснення в яких зазначила, що згідно протоколу поліцейський зазначає, що підставою для медичного огляду є те, що він вбачає у ОСОБА_1 наступні ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, млява мова. Але, у направленні на огляд водія вже інший поліцейський зазначає зовсім інші ознаки наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя.
На відео з нагрудної камери поліцейського видно (на камері це час 7 год. 19 хв. по 7 год. 21 хв.), що поліцейський зазначає ОСОБА_1 ще інші ознаки сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. З дано відео чітко видно, що один поліцейський, який підійшов до кабіни авто, з початку взагалі не вбачає жодних ознак сп'яніння у ОСОБА_1 , але підходить інший поліцейський, який у цей час за допомогою своєї бази даних у планшеті і номеру авто встановив, що на водія цього авто вже складали протокол за ст. 130 КУпАП і повідомляє про це першого поліцейського.
Тільки після цього, перший поліцейський відразу, не провівши якихось додаткових тестів або оглядів водія, заявляє, що він вбачає у ОСОБА_1 вищезазначені ознаки наркотичного сп'яніння (не попросив виставити пальці рук у перед, щоб упевнитись у їх тремтінні, посвітити ліхтариком у очі, пройтися прямо та інше).
Окрім цього на відео чітко видно, що поліцейський робить це сугубо формально і відео цих ознак ніяк не підтверджує.
У цей же час, саме відео є доказом спростування заяви поліцейського про ознаки сп'яніння: пальці рук у нього не тремтять, поведінка адекватна обстановці, обличчя має природній колір, координація рухів в нормі, мова в нормі.
Окрім цього, ОСОБА_1 повідомляє поліцейським на початку відео, що його напередодні зупиняли поліцейські і ніяких претензій до нього не було. Якби у ОСОБА_1 дійсно були явні ознаки сп'яніння, то на нього протокол склали б попередні поліцейські.
Зазначене достовірно свідчить, що поліцейські, використовуючи своє посадове становище, без будь яких явних ознак сп'яніння, недосконалістю законодавчого визначення, відразу зобов'язують пройти ОСОБА_1 медогляд, і не на місці, а їхати до медичного закладу. При цьому не залишають вибору водієві, він повинен залишити автомобіль з товаром без нагляду на дорозі, що їм категорично заборонено (копія інструкції додається), він запізниться до пункту призначення. Тобто, поліцейський ставить у завідомий кут водія, без наявності очевидних для того підстав і явних ознак сп'яніння, які поліцейські вказують кожен раз інші і різних документах.
Як наслідок, за відсутністю об'єктивних підстав і доказів ознак сп'яніння, у матеріалах справи їх немає, а відео навпаки підтверджує їх відсутність. У ОСОБА_1 відповідно відсутній обов'язок проходження медичного огляду і як наслідок він не міг порушити норму ст. 130 КУпАП у частині відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Після складання протоколу, ОСОБА_1 у цей же день, 30.04.2025 року о 09 год. 20 хв. самостійно пройшов медичний огляд на стан сп'яніння і отримав висновок щодо результатів медичного огляду №001898 відповідно до якого у ОСОБА_1 відсутні будь які ознаки сп'яніння.
Захисник надала до суду висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001898, згідно якого ОСОБА_1 не перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
За наведених вище обставин просила закрити адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Частиною 1статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Отже, частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Крім того, аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину (адміністративного правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Статтею 62 Конституції України також передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, а саме те, що згідно висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001898 ОСОБА_1 не перебуває у стані сп'яніння, суддя приходить до висновку про не доведеність його вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів, які достовірно свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, визначеного саме ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду адміністративних матеріалів в суді - не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження суддя оцінює критично з наведених вище обставин.
Відповідно дост. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст.130, ст.251, ст.256, п. 1 ч. 1 ст.247, ст.284 КУпАП України, положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 130, 247, 283 КУпАП, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Ю.В. Кабанячий
Постанова суду набрала законної сили ___________________