Справа № 289/1005/25
Номер провадження 3/289/505/25
16.06.2025 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого в ТОВ «Нікдарія», РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.06.2025 серії ВАД № 292000 «08.06.25 о год ОСОБА_1 за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство по відношенню співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП».
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнав, пояснив, що в нього зі співмешканкою ОСОБА_2 виник взаємний конфлікт, але вони його швидко вирішили.
Зазначена в протоколі як потерпіла ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про закриття справи у зв'язку з примиренням із ОСОБА_1 , при цьому зазначила що претензій до останнього не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Суд наголошує, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції даної статті дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Оскільки умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру є обов'язковим елементом об'єктивної сторони, відповідні фактичні обставини підлягають обов'язковому детальному опису в протоколі, а також доказуванню в судовому засіданні.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст. 258 КУпАП.
Разом з тим, обставини, викладені у протоколі, а також долучені до матеріалів справи докази, не дають підстав вважати доведеним склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять об'єктивних даних про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», які б могли бути кваліфіковані як домашнє насильство.
Таким чином, на думку суду, у протоколі про адміністративне правопорушення викладені формальні ознаки наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, України без будь-якого фактичного підтвердження, оскільки відсутні будь-які об'єктивні докази факту вчинення останнім домашнього насильства, відсутні докази на підтвердження завдання чи можливості завдання шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 , відсутні медичні довідки, акти оцінки психологічного стану потерпілої, свідчення сторонніх осіб чи інші матеріали, які б вказували на завдання будь-якої шкоди.
Крім того, сама потерпіла не зазначила про наявність негативних наслідків, пов'язаних із конфліктом, натомість підтвердила, що примирилась з ОСОБА_1 та не має до нього претензій. Такі пояснення не містять вказівок на вчинення дій, що за своїм характером та наслідками могли би бути кваліфіковані як домашнє насильство, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, зокрема у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 420/13426/20, сам по собі формальний опис у протоколі про адміністративне правопорушення не є достатньою підставою для притягнення особи до відповідальності. Для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, необхідне встановлення не лише факту вчинення певних дій, але й підтверджених доказами наслідків зокрема, завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої особи.
Відтак, конфлікт, який стався 08.06.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психологічному здоров'ю останньої, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди чи можливість її завдання в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП поза розумним сумнівом, а тому суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247,283 -285 КУпАП, суд -
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя Наталія СІРЕНКО