Справа № 287/1244/25
3/287/2508/25
13 червня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 , не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №333827 від 18.05.2025 року слідує, що 17.05.2025 року, о 23 год. 40 хв., в м. Олевську, по провулку Промисловому, Коростенського району, Житомирської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 та в медичному закладі відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ІІ. Позиція учасників справи.
12.06.2025 року на адресу суду від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшли заперечення на протокол. У вказаних запереченнях ОСОБА_1 вказує про те, що 17.05.2025 року, після 21 год. 00 хв., до нього на подвір'я, за місцем фактичного проживання, з незрозумілих причин та незаконно заїхав автомобіль патрульних поліцейських. В цей час ОСОБА_1 стояв біля автомобіля марки Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 . Працівники поліції застосували відносно ОСОБА_1 фізичну силу, одягли кайданки з метою доставки до відділення поліції. Оскільки, ОСОБА_1 був обурений вказаними діями поліцейських між ними виникла суперечка. У подальшому, працівники поліції не вчинивши жодних дій щодо встановлення обставин затримання доставили ОСОБА_1 до лікарні для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Стверджує, що від проходження первинного огляду на стан сп'яніння шляхом застосування спеціального технічного засобу він не відмовлявся, проте працівники поліції проходження такого огляду не пропонували. Також, вказує, що не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, а перебуваючи у закладі охорони здоров'я виявив, що для огляду не було запрошено спеціаліста, а саме лікаря-нарколога, тому заперечував здачу крові для проведення лабораторного дослідження. Через незрозумілі для ОСОБА_1 причини працівники поліції, нічого не пояснюючи, посадили його у свій службовий автомобіль та доставили до місця проживання. Пізніше ОСОБА_1 стало відомо про складання відносно нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП. Будь-яких листів чи повідомлень він не отримував і не міг отримати, оскільки перебуває на військовій службі. Працівниками поліції не надавались для підпису чи ознайомлення будь-які матеріали чи протоколи. ОСОБА_1 вказує, що є учасником бойових дій, отримав поранення, оскільки знаходився у місці де ведуться бойові дії, а тому з огляду на викладені вище обставини міг повести себе не стримано по відношенню до працівників поліції, які порушили його право власності і незаконно проникли на подвір'я. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що йому не вручено висновку щодо результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просить суд взяти до уваги його доводи, аргументи, заперечення та врахувати їх при винесенні постанови по справі, закрити провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у його діях.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. У прохальній частині поданого ним заперечення на протокол ОСОБА_1 просить суд врахувати, що він перебуває на військовій службі в лавах ЗСУ, а відтак не має можливості прибути у судове засідання.
Суд враховує, що ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п. 53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово констатував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ст. 6 даної Конвенції.
З огляду на те, що законом передбачений певний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також з урахуванням вимог ст. 268 КУпАП, у відповідності до якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів та з урахуванням наданих ним заперечень на протокол про адміністративне правопорушення.
ІIІ. Застосоване судом законодавство.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
У відповідності до положень ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (водії транспортних засобів, інші особи, що керували транспортними засобами - ч. ч. 1-4 цієї статті; судноводії - ч. 5 цієї статті; інші особи, які керували річковими або маломірними суднами, - ч. 6 цієї статті).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені пунктами 2, 3, 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Так, згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктами 6, 7, розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Пунктами 1, 2, 10 розділу ІІ даної Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Згідно з вимогами, передбаченими п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Законом не передбачено поважних чи неповажних причин відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ІV. Оцінка обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, що мало місце 17.05.2025 року, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №333827 від 18.05.2025 року відповідно до якого водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, проте від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився.
На переконання суду, формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення, зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення є конкретним, вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний уповноваженою на те особою.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені уповноваженою службовою особою Національної поліції у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, тремтіння пальців рук. При цьому, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доданий до матеріалів справи акт огляду відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, містить усі необхідні реквізити та підписаний уповноваженою службовою особою Національної поліції.
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Додане до матеріалів справи направлення відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, містить усі необхідні реквізити та підписане уповноваженою службовою особою Національної поліції.
- копією постанови серії ЕНА №4755681 від 18.05.2025 року відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто працівниками поліції до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що зазначена постанова оскаржується ОСОБА_1 у судовому порядку. Враховуючи наведене, постанова є чинною та підтверджує той факт, що ОСОБА_1 17.05.2025 року, о 23 год. 40 хв., в м. Олевську, по провулку Промисловому, Коростенського району, Житомирської області керував транспортним засобом автомобілем марки Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 .
- диском з відеозаписом події.
Наявний в матеріалах справи та досліджений судом відеозапис стосується саме обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та такий фіксує перебіг подій за участі водія ОСОБА_1 , а саме його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі охорони здоров'я.
Зокрема, на диску з відеозаписом події зафіксовано, що у зв'язку з виявленням під час спілкування із водієм ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння працівниками поліції в чіткій та однозначній формі запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому закладі охорони здоров'я. Проте, ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, про що складено працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Зафіксовані відеозаписом бодікамери поліцейського обставини, на переконання суду, безумовно стосуються подій, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №333827 від 18.05.2025 року та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити події, детально відновити їх послідовність, конкретизувати належну поведінку поліцейських та процесуальну поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Відеозаписом зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками сп'яніння та відмовився на законну вимогу патрульних поліцейських від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в спеціалізованому медичному закладі.
Суд визнає вищевказаний відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що поставлено йому у вину.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Доводи ОСОБА_1 щодо застосування працівниками поліції фізичної сили, проникнення на приватну територію не спростовують наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проте, зазначені обставини можуть бути предметом оскарження дій працівників поліції у визначеному законом порядку.
Крім того, дослідженими у судовому засіданні доказами повністю спростовується той факт, що ОСОБА_1 не був обізнаний чому працівники поліції зайшли на його подвір'я. Зокрема, працівники поліції при спілкуванні з ОСОБА_1 вказували на порушення останнім Правил дорожнього руху, а також про те, що він не зупинявся на законну вимогу патрульних поліцейських надану за допомогою проблискових маячків.
Також, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду твердження ОСОБА_1 про те, що йому не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, оскільки з диску з відеозаписом події вбачається, що перебуваючи у відділенні поліції інспектор поліції, роз'яснивши ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, які були у нього виявлені, двічі запитував у ОСОБА_1 чи згоден він проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер 6810. На вказану пропозицію поліцейського ОСОБА_1 відмовився, проте виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Суд також не бере до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі та що для проведення відповідного огляду не було залучено лікаря-нарколога, оскільки з диску з відеозаписом події слідує, що ОСОБА_1 виявив бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, у зв'язку з чим він був доставлений працівниками поліції до лікарні. Проте, у подальшому ОСОБА_1 відмовився заходити до приміщення закладу охорони здоров'я та на неодноразові запитання інспектора поліції чи згоден він проходити медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння відповів відмовою.
При цьому, висновок щодо результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі ОСОБА_1 не вручався, оскільки останній відмовився від проходження такого огляду.
Слід також зазначити, що з диску з відеозаписом події вбачається, що працівники поліції неодноразово повідомляли ОСОБА_1 про факт складання відносно нього адміністративних матеріалів, а тому твердження ОСОБА_1 про те, що він не був обізнаний про складання протоколу не можуть бути взяті судом до уваги.
Враховуючи вищенаведене, доводи ОСОБА_1 наведені ним у запереченнях на протокол не підтверджуються належними та допустимими доказами та повністю спростовуються наявними в матеріалах провадження дослідженими даними.
Таким чином, дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази, які є достовірними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, у їх сукупності, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно.
V. Накладення адміністративного стягнення.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП - не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП - не встановлено.
Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення, а також є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
VІ. Судові витрати.
Згідно вимог ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. (3028 грн. х 0,2).
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33-36, 40-1, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.В.Винар