Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
провадження №2/279/962/25
Справа № 279/1520/25
05 червня 2025 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №279/1520/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю"Житомир Агро-Лан" про розірвання договору оренди земельної ділянки,
Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили розірвати договір оренди земельної ділянки, зазначивши, що вони є власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1822382600:08:000:0134, площею 4,2623 га, та з кадастровим номером 1822382600:07:000:0019 площею 1,23 га, які розташовані на території Купищенської сільської ради Коростенського району Житомирської області по 1/2 частці у праві спільної часткової власності кожна в цьому нерухомому майні.
В січні 2022 року уклали договори оренди земельних ділянок з ТОВ «Житомир Агро-Лан», за яким передали право користування земельними ділянками відповідачу на 10 років.
Відповідно до зробленого запиту до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 04.10.2024 року їм стало відомо, що державну реєстрацію права оренди земельних ділянок було проведено 31.01.2022 року за номером 46637879, та за номером 46638063 державним реєстратором Чижівської сільської ради Коростенського району Житомирської області. З січня 2022 року та по дату звернення до суду із позовною заявою відповідач не провів оплату орендної плати жодного разу. Просили достроково розірвати договір оренди вищезазначених земельних ділянок та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про інше речове право 47063675 від 07.02.2022 року.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи шляхом направлення судових повісток за місцем знаходження та оголошенням на сайті судової влади, відзив на позов та інших заяв не подав. Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про наступне:
Судом встановлено, що згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельні ділянки кадастровий номер 1822382600:08:000:0134, площею 4,2623 га, яка розташована на території Купищенської сільської ради Коростенського району Житомирської області, власником є ОСОБА_1 , право оренди земельної ділянки - ТОВ "Житомир Агро-Лан".
Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельні ділянки кадастровий номер 1822382600:07:000:0019 площею 1,23 га,, яка розташована на території Купищенської сільської ради Коростенського району Житомирської області, власником є ОСОБА_3 , право оренди земельної ділянки - ТОВ "Житомир Агро-Лан".
В обгрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що в січні 2022 року вони уклали договори оренди земельних ділянок з ТОВ "Житомир-Агро-Лан", за яким передали право користування земельними ділянками ТОВ "Житомир-Агро-Лан" на 10 років. З січня 2022 року відповідач не провів оплату орендної плати.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі статтею 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати. Разом з тим, згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов'язаних із орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 міститься висновок, що «враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільногозаконодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За наявними у справі доказами встановлено, що реєстрація права власності на земельні ділянки здійснено у січні 2022 року, однак до позову не долучено копії договорів оренди землі, які містять всі істотні умови (розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю), та не надано доказів щодо систематичної невиплати орендної плати з вини відповідача. Тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки та похідної від неї про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є необгрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, ст.525, 526, 610, 611, 629, 651 ЦК України, ст. 141 ЗК УКраїни, Законом України "Про оренду землі",
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю"Житомир Агро-Лан" про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 .
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир Агро- Лан", місце знаходження: 03039, м. Київ, вул.Фрометівська, 2, корп.5, ЄДРПОУ 44515209.
Суддя